Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

А.О. Міхєєв, В.Б. Дриндак, О.І. Гаврилюк, Н.Д. Яковичук

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Особливості ступеневості викладання мікробіології для студентів, які навчаються за спеціальністю «фармація»

Вища медична школа в Україні зорієнтована на освітні потреби як окремої особистості, так і на відновлення національних традицій, вихід вітчизняної науки і культури на європейський рівень, становлення демократії в суспільстві та забезпечення потреб ринку праці висококваліфікованими фахівцями різних медичних спеціальностей. Це безумовно стосується і вищої фармацевтичної освіти [5].

Фармацевтична галузь є однією з тих, що найбільш динамічно розвиваються, чому значною мірою сприяє і розвиток фармацевтичної науки та навчальних закладів, де навчаються фахівці спеціальності «фармація». Система підготовки фармацевтичних кадрів повинна виконувати функції із забезпечення населення якісними фармацевтичними послугами, розвитком виробництва вітчизняних лікарських засобів, контролем їх якості, а також розвивати сучасну систему підготовки відповідних спеціалістів [1]. Першочерговим завданням вищої фармацевтичної освіти є також підготовка конкурентоздатних фахівців, відповідно до вимог охорони здоров’я та фармацевтичної галузі, що досягається завдяки постійному удосконаленню спеціалістів упродовж усього циклу навчання як на додипломному, так і післядипломному рівні [4].

Основною метою розвитку вищої фармацевтичної освіти є переростання кількісних показників у якісні, яке базується на засадах ступеневості вищої освіти, що, зокрема, досягається наявністю кількох освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Важливим кроком у цьому напрямку є затвердження Постановою Кабінету Міністрів України Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями [6]. У даному Переліку відображені освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, внесені принципові зміни до Переліку з урахуванням встановлення ринкових відносин, введено багато нових спеціальностей, здійснено їх значне узагальнення, що збільшує можливості фахівців.

Впровадження ступеневої системи вищої освіти і введення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» надає ширші можливості для задоволення освітніх потреб, забезпечує гнучкість підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у європейське та світове співтовариство. Введення ступеневої освіти у фармацевтичну галузь України значно розширило правові рамки фахівців [3].

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту» і Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65, структура вищої освіти, та медичної освіти зокрема, в Україні включає такі освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Для фахівця, що навчається за спеціальністю «фармація», фундаментальні знання необхідні для безперервного професійного розвитку, що потрібно як для професійної діяльності, так і задоволення потреб клієнтів фармацевтичної галузі та вимог працедавців. Останнє досягається різними етапами підготовки як на додипломній, так і післядипломній підготовці фахівців-фармацевтів [2].

У зв’язку із цим актуальним є викладання різних спеціальностей на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях з поступовим ускладненням як самого матеріалу відповідних предметів, так вимог, що до них пред’являються відповідно до критеріїв закладених в освітньо-кваліфікаційних характеристиках (ОКХ) та освітньо-професійних програмах (ОПП). Зокрема, це стосується викладання таких дисциплін, наприклад, як «основи мікробіології», «мікробіологія з основами імунології» та «мікробіологія і вірусологія».

Наприклад, молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Курс «Основи мікробіології» є комплексним у системі підготовки молодших спеціалістів і передбачає вивчення основ загальної та спеціальної мікробіології. Мета курсу – надати студентам теоретичних знань з цих предметів і сформувати практичні навички, які необхідні при подальшому вивченні таких дисциплін як фармакогнозія, технологія лікарських форм, фармакологія, організація та економіка фармації, фармацевтична хімія та ін. Курс складається з 54 академічних родин, з них – 18 год лекцій, 18 годин практичних занять та 18 годин для самостійного опрацювання предмета.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

У роботі фармацевта (ОКР – бакалавр) мікробіологія займає особливе місце. Такі розділи, як стерилізація, асептика, антисептика, дезінфекція, розробка і використання імунобіологічних препаратів, значення мікроорганізмів у виготовленні та використанні лікарських засобів та їх біодеградації, зберігання та контроль за лікарською сировиною мають не тільки теоретичне, а й практичне значення в професійній діяльності. Орієнтуючись на кінцеву настанову підготовки цих спеціалістів, у процесі вивчення мікробіології з основами імунології потрібно сформувати у студентів знання про роль мікроорганізмів в існуванні природи, про їх еволюцію, екологію, особливості морфології та фізіології, значення мікробів в інфекційній і неінфекційній патології людини, про принципи мікробіологічної, серологічної діагностики, специфічної терапії та профілактики інфекційних захворювань, про значення мікроорганізмів у псуванні лікарської сировини та готових лікарських форм, а також імунобіологічні препарати та їх застосування і значення. На цьому рівні освіти курс складає вже 216 академічних годин і складається з 26 годин лекцій, 90 годин практичних та 100 годин самостійної роботи.

Наступний рівень у фармацевтичних освіті – спеціаліст. Даний освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Матеріал з мікробіології на даному рівні освіти розглядається у такій послідовності: загальна характеристика збудника (його морфологія, культуральні властивості, ферментативні властивості, антигенна будова і фактори вірулентності). Для вірусів розглядається також їх ультраструктура, біологічні моделі та методи культивування, репродукція і особливості взаємодії віріонів з чутливими клітинами. Також висвітлюється патогенез вірусних захворювань, стисла характеристика клінічних проявів, методи профілактики і заходи щодо лікування. Викладання здійснюється шляхом читання лекцій з основних розділів мікробіології та вірусології, проведенням практичних занять з контролем набутих знань, практичних навичок та умінь. Курс складається вже з 252 академічних годин, з них – 34 годин лекційних, 90 годин практичних занять та 128 годин самостійної позааудиторної роботи.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (базова вища освіта) або освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступеневої вищої освіти. Особа, яка здобула даний освітньо-кваліфікаційний рівень, повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої) або науково-педагогічної діяльності, набути певний досвід і вміти продукувати елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Тобто, з кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем викладання лише одного предмету – «мікробіологія» – поступово ускладнюється із збільшенням як об’єму матеріалу, що викладається, так і методичних підходів до оцінки якості підготовки фахівців.

Таким чином, викладання предмету «мікробіологія» у контексті підготовки фахівців фармацевтичної галузі реалізується на принципах єдиної безперервної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з поступовим наростанням кількості навчальної інформації, вимог для спеціаліста та, відповідно, його якісних характеристик.

Література:

1. Бойчук І. Д. Передумови виникнення та становлення системи підготовки фармацевтів в Україні // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2007. –  №4. – С. 186-196. 
2. Бойчук І.Д. Безперервний професійний розвиток фармацевта – гарант підвищення якості фармацевтичної допомоги // Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи: Матеріали міжрегіон. наук.-практ. молодих дослідників, 8 листопада 2—7 р. – Житомир: Вид.-во ПП Сахневич. – С. 93-95.
3. Булах І.Є., Волосовець О.П., Вороненко Ю.В. Система управління якістю медичної освіти в Україні. – Київ: АРТ-ПРЕС, 2003. – 212 с.  

4. Зіменковський А.Б., Зарума Л.Є., Лесик Р.Б., Січкоріз О.Є. Проблеми і завдання освітньо-професійної підготовки клінічного провізора // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2008. – №1. – С. 61-65.

5. Концепція реформування системи фармацевтичної освіти в Україні. – Харків: Вид-во НфаУ, 2004. – 30 с.

6. Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями // Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. № 507 (зі змінами №268 (z0334-09 ) від 24.03.2009).