Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Орлова Н.Ю.

Чернівецький національний університет

Концепт NATURE в англомовній картині світу

Концепт розглядають як одиницю ментального процесу, яка кодується в мові та відображає передусім елементи категоризації світу. Він існує в ментальній сфері людини (її свідомості) як сукупність знань та інформації про актуальний та ймовірний стан справ у реальному світі у контексті емоцій, переживань, асоціацій. Усвідомлення його як ментального утворення не тільки уможливлює реконструювання ментального світу носія концептуальної системи, світу носія концептуальної системи, світу його психічного складу, але й відтворення його етнокультурного образу. Кожна мова віддзеркалює певний спосіб сприйняття й організації (концептуалізації) світу. Представлені всі значення утворюють певну систему поглядів – колективну філософію, яка стає домінантною для всього мовного соціуму. Спосіб концептуалізації, притаманний даній мові, є універсальним і в той же час національно специфічний. Відповідно, носії різних мов бачать світ по-різному, через призму своїх мов.

Метою статті є встановлення структури концепту NATURE в англомовній картині світу, що розглядається у вигляді ієрархічно організованого системного комплексу, який формується на основі лексико-семантичних полів, з урахуванням їх синонімічних та антонімічних відношень.

Наукове розуміння терміну "природа", як відомо, відбито в енциклопедичній та спеціальній літературі. Її аналіз вказує, що цей термін у змістовному плані є неоднозначним. Ця неоднозначність зумовлена тим, що різноманітні науки (мовознавство, географія, екологія, біологія, ботаніка, хімія, фізика, астрономія, філософія, соціологія) використовують для визначення поняття nature різні ознаки. Так, для лінгвістики - це мовний аспект, що представлений в лексичних номінаціях природи, для філософії і соціології - це місце людини в системі знань про природу і світ, розвиток громадських стосунків і т. д.

Безумовно, в розумінні терміну "природа" людині більшою мірою властиве побутове осмислення, орієнтація на буденну, практичну свідомість. В цьому випадку наукове визначення так би мовити корегує побутове розуміння терміну, хоча останнє є первинним в повсякденному пізнанні дійсності. Воно формується складається під впливом оточення людини, її життєвого досвіду, художньої свідомості і осмислення цього поняття в творах літератури. У найбільш загальному вигляді компоненти структури концепту NATURE можуть бути представлені схемою (рис. 1).

Рисунок 1. Компоненти структури концепту NATURE

Nature (природа) - The material world and its phenomena; The forces and processes that produce and control all the phenomena of the material world; The world of living things and the outdoors. Отже, ми можемо стверджувати, що природа є на лише місцем існування людини, але й всі матеріальні блага та умови, які людина створила для свого існування.

Atmosphere (атмосфера) - The gaseous mass or envelope surrounding a celestial body, especially the one surrounding the earth, and retained by the celestial body's gravitational field; The air or climate in a specific place.

Hydrosphere (гідросфера) - The aqueous envelope of the earth, including the ocean, all lakes, streams, and underground waters, and the aqueous vapor in the atmosphere.

Lithosphere (літосфера) - The outer part of the earth, consisting of the crust and upper mantle, approximately 100 km (62 mi.) thick.

Animals/Fauna (тварини) - A multicellular organism of the kingdom Animalia, differing from plants in certain typical characteristics such as capacity for locomotion, nonphotosynthetic metabolism, pronounced response to stimuli, restricted growth, and fixed bodily structure. Insects (комахи) - Any of numerous usually small arthropod animals of the class Insecta, having an adult stage characterized by three pairs of legs and a body segmented into head, thorax, and abdomen and usually having two pairs of wings. Insects include the flies, crickets, mosquitoes, beetles, butterflies, and bees. Birds (птахи) - Any of various warm-blooded, egg-laying, feathered vertebrates of the class Aves, having forelimbs modified to form wings.

Plants (рослинність) - Any of various photosynthetic, eukaryotic, multicellular organisms of the kingdom Plantae characteristically producing embryos, containing chloroplasts, having cellulose cell walls, and lacking the power of locomotion. Розподіл рослинності визначається в основному загально-кліматичними умовами і підкорюється законам зональності і поясності. Від рослинності виокремлюють флору. Flora - Plants considered as a group, especially the plants of a particular country, region, or time. В результаті діяльності людини (посів, посадка рослин, вирубування лісів, осушення боліт) природні співтовариства рослин значною мірою замінені антропогенною рослинністю.

Термін space (космос) в сучасному розумінні має декілька значень: синонім Universe (Всесвіт); The expanse in which the solar system, stars, and galaxies exist; the universe.

Planets (планети) - Any celestial body (other than comets or satellites) that revolves around a star; Seven celestial bodies, Mercury, Venus, the moon, the sun, Mars, Jupiter, and Saturn, visible to the naked eye and thought by ancient astronomers to revolve in the heavens about a fixed Earth and among fixed stars.

Stars (зірки) - One of the innumerable luminous bodies seen in the heavens; any heavenly body other than the sun, moon, comets, and nebulæ.

Отже, ми виокремили семантичні компоненти концепту NATURE в англомовній картині світу. Наступним кроком має бути встановлення семантичних полів вербалізації даного концепту у системі мови та верифікація отриманих даних у структурі авторського дискурсу.

Література:

1. Касевич В.Б. О когнитивной лингвистике / В.Б. Касевич // Общее языкознание и теория грамматики. Материалы чтений, посвященных 90-летию со дня рождения С.Д.Кацнельсона. – СПб: Наука, 1998.- C.14-21.

2. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка / Д.С. Лихачев // Известия РАН. Сер.: лит. и яз. – 1993. –№1. – С. 3-9.

3. Нерознак В.П. От концепта к слову: к проблеме филологического концептуализма / В.П.Нерознак // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. – Омск, 1998. – С. 80-85.

4. Селіванова О. Сучасні лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.Селіванова – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

5. Wordnik. Online Reference Dictionary [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wordnik.com – Заголовок з екрану.