Політологія/7. Глобалістика

Овсіюк М.О.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

Формування інформаційного суспільства в Україні в умовах глобалізації

This article is devoted to the main role and functions of the national information space in the conditions of globalization. It is shown possible ways of introduction information space in Ukraine.

Keywords: globalization, informative space, broadcast, prospects of informatization development.

Эта работа рассматривает основную роль функций национального информационного пространства в условиях глобализации. Показано возможные пути внедрения информационного пространства в Украине.

Ключевые слова: глобализация, информационное пространство, телерадиовещания, перспективы развития информатизации.

Однією із найважливіших характеристик могутності сучасних країн є їх інформаційний потенціал, який визначається станом розвитку засобів масової інформації і, передусім, друкованих ЗМІ, телебачення, радіомовлення та інтернету. На початку ХХІ століття вони вийшли на перші місця серед найважливіших інститутів демократичного суспільства й не тільки визначають загальний рівень демократії, а й безпосередньо впливають на її розвиток [4].

Проте, цілком очевидно, що єдиний інформаційний простір в Україні нині відсутній. Регіони живуть власним життям, про яке пишуть регіональні ЗМІ, а Київ – власним і, з власними же ЗМІ, відповідно. В столиці не читають регіональну періодику і не цікавляться регіональними ТБ каналами, одночасно у регіонах майже неможливо придбати київську пресу, хоча теле- та радіо трансляції з Києва доступні (проте, це зовсім не означає, що вони когось надто цікавлять) в українській глибинці [3].

Україна, як і більшість постсоціалістичних країн, стає пасивним заручником глобалізаційного процесу, коли поширення новітніх технологій інформаційного суспільства відбувається під тиском необмеженого прагматизму, притаманного екстенсивно-індустріальній стадії розвитку національної економіки. Сучасний стан національного інформаційного простору характеризує створення слабо взаємозв’язаних по горизонталі та вертикалі галузевих, регіональних та низових підсистем, що відображає відсутність його єдності.

Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів унеможливлює їх становлення як визначального чинника соціально-економічного росту. Нерозвиненість інформаційної складової державного управління залишає на малоефективному рівні комунікаційні зв’язки між державною владою та суспільством. Водночас слід зважати на те, що впровадження інформаційних технологій і комунікаційних мереж у всіх сферах життя суспільства пов’язано з посиленням залежності від їх надійності та захищеності [2].

Державна політика вдосконалювання інформаційної інфраструктури України повинна враховувати територіальну протяжність країни, а також різноманітний рівень розвитку інформатизації в окремих її регіонах. Розвиток телекомунікаційної інфраструктури України повинен базуватися на стратегії входження до Глобальної і Європейської інформаційних інфраструктур. Україна — активний учасник впровадження глобальних супутникових систем радіозв'язку та супутникового телерадіомовлення. Для входження України у світовий інформаційний простір потрібно вирішити головне питання, — реалізація міжнародних проектів будівництва магістральних волоконно-оптичних ліній (систем) зв'язку. Сьогодні в Україні існує реальна можливість створення багатофункціональних цифрових мереж телерадіомовлення та надання користувачам нового класу інформаційних послуг [1].

Основні пріоритетні напрями розвитку електрозв'язку визначені в Комплексній програмі створення єдиної національної системи зв'язку, що схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. [5].

Саме засоби масової інформації мають відкрити посттоталітарні суспільства до зовнішнього світу, забезпечити просвіту громадкості, сприяти їй у здійсненні добре поінформованого вибору, стабілізувати вільний обіг інформації та забезпечити різноманітність поглядів. Засоби масової комунікації можуть допомогти громадкості усвідомити своє право знати, як влада ухвалює рішення, які ведуть до, чи впливають на формування вільного громадянського суспільства.

Література:

1. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / За загальною редакцією д-ра юрид. наук, проф. Бандурки О.М..: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. Справ, 2000. – 407 с.

2. Ангеліна Добровольська «Глобалізація інформаційного простору: адаптація України до загальносвітових тенденцій» [Електронний ресурс] / Ангеліна Добровольська // Режим доступу до журналу : Oleh Soskin Portal – режим доступу: http://www.soskin.info/ea/2005/9-10/20050918.html

3. Мигаль О. «Інформаційний простір – криве дзеркало українського сьогодення» [Електронний ресурс] / Мигаль О. // Інформаційний ресурс - «Диалог.UA» - режим доступу до статті: http://dialogs.org.ua/ua/dialog.php?id=64&op_id=1119

4. А. І. Ярох «Сучасні інформаційні та комунікаційні системи» [Електронний ресурс] / А.І. Ярох // Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – режим доступу до ресурсу: http://www-philology.univer.kharkov.ua/katedras/prof_sites/jarokh/t_2.pdf

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. N 790. Київ «Про Комплексну програму створення єдиної національної системи зв'язку». [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України // – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=790-93-%EF