Декало С.А., к.т.н. Лапковський С.В.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Україна

Екологічний вимір сталого розвитку України

Завжди вважалося, що успішність країни на світовій арені забезпечується її високим економічним рівнем, і цей успіх вимірювався зростанням валового внутрішнього продукту. Саме цей показник, на думку багатьох, і характеризує добробут та рівень життя людей в країні. Та насправді це не відповідає дійсності.

Мало хто замислюється над тим що економічне зростання майже завжди забезпечувалося за рахунок нещадної експлуатації природного капіталу ¾ збіднення навколишнього середовища. По суті, такі нероздільні сфери, як економіка, довкілля та суспільні інститути, функціонували ізольовано одна від одної. Як наслідок ¾ ХХI століття людство зустріло з глобальними екологічними проблемами, голодом та збідненням більшості населення земної кулі, деградацією моралі, наростанням регіональних та міжетнічних конфліктів.

У наш час діяльність людини приводить до скорочення біологічної розмаїтості у 50-100 разів швидше, ніж очікувалося. Ми не можемо зберігати здорове суспільство або економіку, не піклуючись про навколишнє середовище.

Нині усвідомлення необхідності сприяння й підтримки навколишнього середовища висвітлено майже у всіх областях діяльності. Активні зв’язки між науковим співтовариством і приватним сектором дають нові знання й конкретні заходи для екологічних проблем. Охорона навколишнього середовища повинна входити складовою частиною у будь-яку діяльність в області економічного й соціального розвитку. Розвиток неможливий без охорони навколишнього середовища.

Екологічний вимір сталого розвитку оцінюється за допомогою індексу екологічного виміру. Для його розрахунку використовують методику агрегування [1], відповідно до якої цей індекс має 3 категорії екологічної політики (верхній рівень), 13 індикаторів (середній рівень) і 44 показники (нижній рівень).

Даний індекс має наступні індикатори:

1) "Повітря" — ("Середня концентрація двоокису азоту в атмосферному повітрі", "Середня концентрація двоокису сірки в атмосферному повітрі", "Середня концентрація пилу в атмосферному повітрі");

2) "Біорізноманіття" — ("Види фауни під загрозою", "Види флори під загрозою", "Об’єкти природо-заповідного фонду");

3) "Земля" — ("Забруднені ділянки", "Порушені, відпрацьовані та рекультивовані землі");

4) "Якість води" — ("Середньорічна концентрація завислих речовин усереднена за контрольними створами водних об'єктів регіону", "Середньорічна концентрація нітратів усереднена за контрольними створами водних об'єктів регіону");

5) "Кількість води" — ("Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну людину", "Забрано води з природних підземних джерел у розрахунку на одну людину");

6) "Радіаційна екологічна небезпека" — (Радіаційна забрудненість території», "Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві", "Екологічно небезпечні підприємства", "Зберігання і використання небезпечних хімічних речовин");

7) "Викиди в атмосферне повітря" — ("Викиди оксидів азоту", "Викиди двоокису сірки", "Викиди летких органічних сполук", "Викиди забруднювальних речовин від автомобільного транспорту", "Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних та пересувних джерел на км2", "Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу");

8) "Навантаження на екосистеми" — ("Зміна відношення площі зрубаних та загиблих лісових культур й насаджень до площі створених лісових насаджень", "Сіножаті та пасовища", "Ліси та лісовкриті площі", "Забудовані землі", "Використання свіжої води у розрахунку на одну особу");

9) "Утворення і використання відходів" — ("Використання відходів", "Накопичення відходів", "Утворення відходів I-III класів небезпеки у розрахунку на один квадратний кілометр", "Утворення відходів I-III класів небезпеки у розрахунку на одну особу", "Площі під твердими побутовими відходами");

10) "Водне навантаження" — ("Скинуті забруднюючі речовини", "Скинуті зворотні води у поверхневі водні об'єкти");

11) "Участь в екологічних проектах" — ("Громадські екологічні організації, що діють на територіі області", "Обсяг фактичних коштів з Державного та обласного фондів на природоохоронні заходи");

12) "Викиди парникових газів" — ("Викиди парникових газів", "Викиди парникових газів на душу населення");

13) "Трансграничний екологічний тиск" — ("Відходи I-III класів небезпеки, передані іншим підприємствам, зокрема іншим державам").

Вихідні дані для розрахунку значень параметрів екологічного виміру можуть бути отримані з[2 - 9].

Література:

1. М.З. Згуровський, О.Д. Гвішіані. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку 2008. – К.: НТУУ "КПІ", 2008 – 351 с.

2. Статистичний збірник «Регіони України». 2007 (Текст) Ч. І/ Держ. комітет статистики України; (за ред. О.Г. Осауленка). - К.: ДКСУ, 2007. - 824 с.

3. Екологічні паспорти регіонів Мінприроди України: (Електрон. ресурс). - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=Ekol%20pass.

4. МНС України (Електрон. ресурс). - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/.

5. Соціальні індикатори рівня життя населення: Статистичний збірник (Текст)/ Державний комітет статистики України. - К., 2008 - 240 с.

6. Паніна Н. Українське суспільство 1992 - 2006: соціологічний моніторинг (Текст)/ Н. Паніна. - К., Інститут соціології НАН України, 2006. – 94 с.

7. МВС України (Електрон. ресурс). - Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/.

8. Державний комітет України у справах нацiональностей та релігій (Електрон. ресурс). - Режим доступу: http://www.scnm.gov.ua//.

9. Регіональний людський розвиток: статистичний бюлетень (Текст)/ Державний комітет статистики України. - К.: Держкомстат, 2008. - 46 с.