Економічні науки/10. Економіка підприємства

Ст. викладач Бабій І.В., Цісар А.П.

Хмельницький національний університет, Україна

Перспективи розвитку теорії та методології нормування праці в сучасних умовах

Сучасний стан економіки України характеризується соціально-економічними перетвореннями та кризовими ситуаціями, які потребують приведення в дію всіх резервів ефективності використання трудового і виробничого потенціалу підприємств, що є неможливим без успішного вирішення проблем в сфері нормування праці, особливо його удосконалення на сучасних підприємствах.

Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління виробництвом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення продукції) як окремими працівниками, так і колективами працівників (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці. Нормування праці є найважливішою функцією управління підприємством. Нормування праці виконує ряд функцій, у тому числі виступає основою наукової організації праці й засобом забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою [2].

Необхідно не забувати про основи нормування праці, але при цьому покращувати їх згідно зі прогресивними змінами, які відбуваються на підприємствах і в економіці в цілому. Нормування праці є одним із механізмів управління виробництвом, методом виявлення резервів зростання продуктивності праці, регулятором міри праці робітників і службовців. І яка б з цих сторін не підкреслювалась, сутність нормування праці проявляється у розробленні та встановленні особливих видів норм, які узагальнено прийнято називати нормами витрат праці, або нормами праці [1].

Норми праці складають основу системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, встановлення завдань з підвищення продуктивності праці, визначенні потреби в кадрах, управління трудовими відносинами на підприємстві.

Світовий досвід засвідчує, що ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації нормування праці. Функціонування вітчизняних підприємств на ринкових засадах потребує подальшого удосконалення системи нормування праці з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду, відновлення розробки і перегляду міжгалузевих і галузевих нормативів трудових витрат. Провідні країни, такі як США, Великобританія, Швеція, Японія, Італія та ін., не лише не знижують вимоги до нормування праці, але і розширюють сферу його застосування. Широко застосовуються методи мікроелементного аналізу і нормування трудових процесів [4]. Сучасні вимоги до нормування праці полягають в розширенні сфери застосування трудових норм і нормативів з праці та посиленні їх взаємодії з планово-економічною діяльністю підприємств.

Метою нормування праці в сучасних умовах господарювання є удосконалення організації виробництва і праці, поліпшення її умов та скорочення затрат на випуск продукції, що, у свою чергу, підвищить продуктивність праці та сприятиме розширенню виробництва і зростанню реальних доходів працівників [5].

Нормування праці на підприємствах виконує важливі функції, оскільки є основою організації заробітної плати, тому що норми затрат робочого часу одночасно стають і мірою винагороди за працю, маючи тісний зв’язок з тарифною системою. Безпосередній зміст діяльності працівників, що займаються нормуванням праці на підприємстві, включає: вивчення й аналіз кожного елемента виконуваної роботи і виробничих можливостей робочого місця та підрозділу; узагальнення передового виробничого досвіду організації виробництва і праці, впровадження раціональних прийомів і методів праці; проектування складу, регламенту та послідовності виконання трудових процесів (операцій) на основі даних аналізу; обґрунтування розроблених варіантів виконання робіт з технічної, економічної і психофізіологічної точок зору; встановлення норм праці (тобто визначення нормативних величин кожного з елементів трудового процесу), перевірку та уточнення їх у виробничих умовах; створення засад для впровадження цих норм [3].

На підставі такого послідовного дослідження конкретної операції, її структури, методів виконання з'являється можливість розробки конкретних шляхів удосконалення та скорочення часу на виконання того чи іншого трудового елементу і як кінцевий результат підвищення продуктивності праці.

Установлення норм праці має на меті гарантувати суспільству визначену продуктивність праці, а працівнику визначений рівень заробітної плати. За виконання норм праці оцінюється трудова діяльність кожного працівника й оплачується його праця [5].

Ефективне вдосконалення нормування праці на рівні підприємства передбачає: максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним; широке впровадження технічно обґрунтованих норм, тобто розроблення норм виробітку, часу, обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва, передових методів праці тощо; формування єдиної системи нормування праці, в основі якої мають бути норми й нормативи, що охоплюють весь комплекс технологічних процесів; поліпшення якості нормування на основі науково – технічних рекомендацій; широке застосування методів прямого нормування, що дає змогу визначати трудомісткість робіт і нормованих завдань, установлювати оптимальне завантаження працівників, ширше використовувати прогресивні форми матеріального стимулювання; створення автоматизованих робочих місць для нормувальників; комп'ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, а також норм затрат часу; підвищення кваліфікаційного рівня нормувальників [6].

Умовами забезпечення вітчизняних підприємств якісними та прогресивними нормативними матеріалами з праці є наступні: 1) постійне удосконалення методичної бази розробки нормативів праці, методів і прийомів нормування праці; 2) відновлення системи розробки і перегляду міжгалузевих і галузевих нормативів трудових витрат та забезпечення ними підприємств за їх замовленнями; 3) удосконалення організації нормування праці на рівні підприємств, підвищення відповідальності адміністрації за стан нормування праці на підприємстві [7].

Отже, нормування праці на підприємстві безпосередньо має виконувати такі функції, як сприяння визначенню необхідної чисельності працівників підприємства, використовуватися основою не тільки поточного, але й перспективного планування, виступати засобом обліку індивідуальної та колективної праці, оцінки стимулювання діяльності працівників і колективів та інші.

Література:

1. 1. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко А.М, Колот А. М., Чернов В.І. Нормування праці.-К.: ВІПОЛ, 1995, - 19 - 65 с.

2. Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 212 с.

3. Зайкин А. Д., Ремизов К. С. Экономико-правовое регулирование труда и заработной платы. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 284 с.

4. Ігумнов Б.Н. Автоматизовані системи проектування і нормування праці.— Львів: Світ, 1992. - 210 с.

5. Научная организация труда в промышленности / С. С. Новожилов, Л. А. Костин, С. Л. Смирнов и др. / Под ред. С. С. Новожилова. – М.: Экономика, 1986. – 214 с.

6. Горбатюк К.В. Шляхи удосконалення нормування праці в Україні [Електронний ресурс] / Горбатюк К.В. / - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2007nov/gorbatyuk.htm

7. Гайдай І.Ю. Роль нормування праці в плануванні трудової діяльності підприємств // Вісник ХНУ. - 2009, №4,Т.1. - с.19-22.