Економічні науки/ Економіка підприємства

Ткаченко О.В., Лящук А.П.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Економічний механізм антикризового управління

Накопичений за роки реформи досвід управління діяльністю підприємства в умовах кризи показав реальну значимість розробки економічних досліджень в напрямку антикризового управління. Однак сучасні методи антикризового управління вимагають чіткого реагування і постійної адаптації до мінливих ринкових умов. Постійний процес вдосконалення та розробки економічного механізму антикризового управління затребуваний підприємствами в сучасних умовах. Цей механізм реалізується за допомогою наступних основних етапів:

1. Виявлення основних факторів і ознак кризових явищ в економіці підприємства.

2. Оцінка кризових чинників.

3. Розробка і визначення економічних методів антикризового управління в стратегії підприємства.

4. Впровадження економічних методів антикризового управління та контроль за їх реалізацією.

Підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом у системі антикризових процедур, тому найбільш важливим є поділ факторів і ознак кризових явищ на зовнішні і внутрішні.

Аналіз факторів є первинною операцією антикризового управління, оскільки він забезпечує базу як для оцінки факторів виникнення кризової ситуації, так і для вироблення стратегії поведінки, що дозволяє підприємству впровадити ряд економічних методів антикризового управління.

Аналіз передбачає вивчення двох складових - зовнішніх і внутрішніх чинників підприємства.

Аналіз зовнішніх факторів підприємства направлений на те, щоб з'ясувати, на що може розраховувати організація, якщо методи управління

будуть успішними, а також які ускладнення можуть її чекати, якщо вона не зуміє адекватно відреагувати на раптові зміни оточення. Аналіз включає в себе огляд макро-і мікрооточення.

Вивчення макрооточення передбачає вивчення загальних умов діяльності підприємства в зовнішнім середовищі і включає розгляд впливу економіки, правового регулювання і управління, політичних процесів, природного середовища і ресурсів, соціальної і культурної складових суспільства, науково-технічного та технологічного процесу розвитку суспільства, інфраструктури тощо. Аналіз мікрооточення спрямований на оцінку стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація знаходиться в безпосередній взаємодії. При цьому важливо підкреслити, що підприємство може робити істотний вплив на характер та зміст цієї взаємодії і тим самим активно брати участь у формуванні додаткових можливостей і в запобіганні кризового стану. До основних факторів мікрооточення відносяться покупці, постачальники, конкуренти і ринок робочої сили.

Аналіз внутрішніх факторів розкриває ті можливості і відмітні переваги, якими підприємство володіє в конкурентній боротьбі, а також слабкі сторони господарювання підприємства, що є причиною нестабільного і кризового становища.

Внутрішні чинники аналізуються за наступними напрямками:

- кадри підприємства, їх потенціал, кваліфікація;

- організація управління;

- виробництво, що включає організаційні, операційні і техніко-технологічні характеристики та наукові дослідження та розробки;

- фінанси підприємства;

- маркетинг;

- організаційна культура.

На основі проведених соціологічних досліджень ряду українських промислових підприємств складена табл.1, в якій представлені структура зовнішніх і внутрішніх чинників кризових явищ та їх значимість в сучасних

умовах.

Таблиця 1

Внутрішні і зовнішні фактори кризових ситуацій

№ з/п	Види зовнішніх і внутрішніх факторів	Значимість,%
1. Галузеві
1.1.	Стан ринку, сильна конкуренція	29,0
1.2.	Несумлінність контрагентів, конкурентів	27,5
1.3.	Низький рівень законодавчого захисту галузі	26,0
1.4.	Значимість підприємства в Україні	17,5
	Разом	100
2. Акціонерні
2.1.	Державне втручання	30,6
2.2.	Переділ акціонерного капіталу на основі поглинання	29,4
2.3.	Високий знос обладнання	20,0
2.4.	Низький рівень забезпечення прав акціонерів	13,5
2.5.	Неузгодженість позицій великих акціонерів	6,5
	Разом	100
3. Коопераційні ризики інфраструктури
3.1.	Транспортні	29,0
3.2.	Збутові	28,5
3.3.	Постачальницькі	27,9
3.4.	Фінансові	14,6
	Разом	100
4. Регулювання діяльності підприємства
4.1.	Зміна оподаткування на рівні держави	25,3
4.2.	Зміна місцевого оподаткування	21,0
4.3.	Зміна ринкової кон'юнктури, спад попиту на продукцію	20,7
4.4.	Ризик штрафів і санкцій	18,0
4.5.	Ризики скасування пільг	15,0
	Разом	100
5. Технологічні
5.1.	Ризик пожежі	68,0
5.2.	Ризик затоплення	32,0
	Разом	100
6. Фінансові
6.1.	Дефіцит грошових коштів	26,0
6.2.	Низький рівень кредитоспроможності підприємства	19,0
6.3.	Зміна відсоткових кредитних ставок	15,0
6.4.	Помилкова цінова політика	13,5
6.5.	Високий рівень дебіторської заборгованості	12,0
6.6.	Диспропорція у використанні довгих і коротких грошей	7,5
6.7.	Високий темп зростання витрат, пов'язаний зі збільшенням обсягів випуску продукції	7,0
	Разом	100
7. Якість управління
7.1.	Помилки в прийнятті стратегічних і тактичних рішень управлінською командою	26,7
7.2.	Низький рівень використання інформаційних технологій	22,0
7.3.	Рівень кваліфікації апарату управління	20,8
7.4.	Несприятливі умови роботи з контрагентами	18,5
7.5.	Неконтрольоване зростання управлінських витрат	12,0
	Разом	100

Після того як визначено внутрішні та зовнішні чинники кризового стану підприємства, настає етап аналізу і всебічного огляду сформованої ринкової ситуації, в якій діє організація. Необхідно враховувати, що аналіз вищевказаних чинників передбачає, що рішення, прийняті на підставі обліку тільки зовнішніх або тільки внутрішніх факторів, будуть неминуче страждати недостатньою системністю, так як вивірені і добре обгрунтовані методи антикризового управління можуть бути розроблені лише на базі ретельного аналізу з виявленням повного переліку факторів, що визначають діяльність підприємства, і найбільш ймовірних тенденцій їх розвитку і зміни на базі встановлення основних сил і механізмів, здатних чинити на них значний вплив.

Відправною точкою для подібної оцінки може послужити SWOT-аналіз, який дозволяє якісно проаналізувати і структурувати сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, а також потенційні зовнішні загрози і сприятливі можливості. При цьому слід зазначити наступне:

- сильні (Strengths) і слабкі (Weaknesses) сторони - фактори діяльності підприємства, на які воно може впливати (внутрішні фактори);

- можливості (Opportunities) і загрози (Threats) - фактори, що знаходяться поза контролем підприємства і що роблять вплив на його розвиток (зовнішні фактори).

Методологія вищевказаного аналізу припускає заповнення SWOT-матриці, у якій відбиваються, а потім послідовно зіставляються внутрішні особливості (сильні та слабкі сторони) і зовнішні аспекти діяльності підприємства (можливості і загрози). Виходячи зі співвідношення факторів, приймається рішення про оптимальний напрямок розвитку бізнесу та відповідного економічного механізму управління підприємством, що відображається у таких розділах матриці, як поля поєднання факторів.