Особливості державної цінової політики
та її роль у розвитку національної економіки.
Буковинська державна фінансова академія
Янів Ірина
м.Чернівці
Науковий керівник: Попадюк О.О.
Стаття присвячена висвітленню
сутності, необхідності та характеристиці і аналізу державної цінової політики.
Визначено сутність політики цін. Дано характеристику органів, які формують
цінову політику. Здійснено короткий аналіз ціноутворення України та показано її
майбутні тенденції.
Постановка проблеми. Що стосується загальної
теорії цін, то вона завжди привертала до себе увагу вчених-спеціалістів.
Не було в історії жодної відомої економічної школи, яка б не висловила
своєї думки щодо сутності і функцій цін. Класична економічна теорія
розглядає вільне ринкове ціноутворення як основний елемент рівноваги між
попитом і пропозицією. Дивлячись з практичної точки зору можна сказати, що
вільна ціна, як елемент ринкової економіки, не може врахувати різноманітність
цілей та умов соціально-економічного розвитку країни, тому вона не може бути
універсальним засобом регулювання економічних процесів. Оскільки вільна ціна не
враховує такі соціально-економічні проблеми, як утримання непрацездатних,
пенсійне забезпечення, оборону країни, тому вирішиння цих проблем можна
досягнути за допомогою державного втручання в цінову політику країни.
Аналіз основних досліджень і
публікацій.Питанням ціноутворення та цінової політики займались такі науковці, як
І.К.Салимжанов [6], Д.М.Стеченко [8], А.В.Волошенко [2], В.С.Пінішко [5], Ю.Г
.Тормоса [9], Шкварчук Л.О.[10].
Мета статті. Дослідження сутності та
особливостей цінової політики та визначення її ролі у розвитку вітчизняної
економіки.
Виклад основного матеріалу. За умов стабілізації
економічної ситуації та переходу до розвинутого ринку втручання держави на ціни
поступово зменшується і тоді роль держави зводиться лиш до впливу на передумови
та певні побічні наслідки вільного ціноутворення.
На
даний час не існує єдиного тлумачення поняття ”політика
цін”.
В.С.Пінішко
пропонує таке визначення політики цін : “ Політика цін – це частина економічної
політики держави, яка являє собою
концепцію з проблем ціноутворення, спрямована на вирішення за допомогою
економічних, соціальних та інших проблем суспільства у теперішньому і
прийдешньому часі” [5].
Ю.Г.Тормоса
вважає, що цінова політика держави – це діяльність центральних та місцевих
органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з досягненням трьох
основних цілей: здійснення лібералістичної політики у сфері цін, державне
регулювання цін на окремі види товарів та здійснення контролю за їх дотриманням
[9].
Згідно
із Законом України “Про ціни і
ціноутворення”, політика ціноутворення є складовою частиною загальної
економічної і соціальної політики України [1].
На
даний момент питанням ціноутворення в Україні займаються різні органи. Основним
органом, який формує політику держави – є Верховна Рада України. Проведенням
державної політики цін у країні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та
регульовані ціни та тарифи [2].
Втручання
держави в процес ціноутворення здійснюється в трьох основних формах: обмеження
рівня ціни, введення податкових платежів з метою вилучення частки доходів у
виробників і споживачів, державна підтримка цін через дотації. Перелічені форми
втручання здійснюються за допомогою різноманітних методів державного
регулювання цін [3].
Здійснення
державної цінової політики не можливе без контролю за додержанням дисципліни
цін. Вона передбачає дотримання визначених нормативними актами і документами
вимог до формування, встановлення та використання цін за умов регульованої
економіки.
Нажаль,
за весь пострадіанський час так і не була сформована чітка концепція державної
цінової політики через відсутність теоретичних розробок з цього питання.
Причиною
диспропорцій в ціновій сфері України є прийнята ліберальна модель ринкового
господарства. Оскільки ми бачимо, що на даний момент рівні цін і прибутковість
галузей досить сильно відрізняються і практично виключають зацікавленість
бізнесу у їх розвитку. Сучасна деградація виробництва для внутрішнього ринку
вказує на глибину кризи та тривалість
виходу з неї. Але покращити даний стан можливо за допомогою його поновлення, а
найголовніше – це зростання вітчизняної промисловості [2]
На
прикладі кризи ми спостерігали не досконалу практику копіювання цін на товари і
послуги інших ринків, але з відмінними від українського співвідношеннями попиту
і пропозиції. Оскільки вітчизняні покупці не могли оплачувати товари
експортерів за світовими цінами. І в результаті, експортери, а потім імпортери
змушені були скорочувати обсяги виробництва. При таких умова у держави
залишається лиш три джерела фінансових ресурсів:
1.
емісія грошей;
2.
продаж золотовалютних резервів;
3.
внутрішні і зовнішні запозичення [6].
Та ми добре знаєм, що
кожне з цих джерел буде досить ризиковим, тобто небезпечним для нашої
економіки.
Висновки. Таким чином, головною
метою цінової політики держави є відновлення і розвиток вітчизняного
виробництва та його функціонування як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринку. Повернення відтворювальної функції ціни дасть змогу товаровиробникам
утворювати додаткові резервні фонди для майбутнього розвитку. Щоб підвищити
конкурентоспроможність на ринку, необхідно відмовитись від посередників, а
товаровиробники будуть і продавцями водночас і будуть встановлювати ціни
споживачам, враховуючи попит і пропозицію. Для захисту вітчизняного споживача
необхідно буде побудувати таку цінову базу, яка б не враховувала орієнтацію
внутрішнього ринку на світові ціни. Для вирішення соціально-економічних проблем
країни необхідно розробити концепцію державної цінової політики.
Список використаної літератури:
1.
Про ціни й ціноутворення: Закон України від 3 грудня 1990 р. № 507 – ХІІ
// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1990. - №52. – Ст. 650
2.
Волошенко А.В.Визначення та принципи цінової політики України / А.В.
Волошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №.12. – с.45-50
3.
Корнієв В.Л. Державне управління ціноутворенням на підприємстві в умовах
вітчизняного ринку / В.Л. Корнієв // Держава та регіони. Серія Економіка. – 2004. №3. – С.76-82
4.
Методичний підхід до ціноутворення в умовах нестабільної економіки //
Держава та регіони. – 2007. - №6. – с.63-68
5.
Пінішко В.С. Ціни і ціноутворення: навч. посіб. /
В.С. Пінішко – Львів: Магнолія 2006,2008. – с.303
6.
Ценообразование и налогообложение: Учебник / Под. ред. И.К.Салижманова. –
М.: ТК, 2002. – 424с.
7.
Покатаєва О.В. Державна регуляторна політика щодо механізму
ціноутворення
на товари і послуги для населення // Держава і регіони. – 2009. - №3 – С.
142-150
7. Роль ціни у розвитку
національної економіки // Економіка АПК. – 2005 - №9. – с.79-81
8
Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. Посібник. – 3-тє вид.,
випр. – К.: Знання, 2006. – 262с.
9 Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: навч. Посіб. / Ю.Г.
Тормоса. –
К.:КНЕУ. 2001. – 122 с.
10
Шкварчук Л.О. : Ціноутворення: Підручник. / Л.О. Шкварчук -
К.:
Кондор. – 2006. – 460с.