ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ НА ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА НА ЕКОНОМІКУ ВЦІЛОМУ

Заощадження - частина доходу населення, яка залишається після задоволення споживчих потреб і спрямовується на споживання у майбутньому. Заощадження населення відіграють важливу роль у збалансуванні грошового потоку держави, а також попиту і пропозиції на його грошовому ринку.

Термін «інфляція» походить від латинського слова inflatio, що в перекладі означає «здуття». Інфляція - це переповнення каналів обігу надлишковою (у порівнянні з потребами товарообігу) масою паперових грошей, що викликає їх знецінення; при цьому гроші не забезпечені відповідним зростанням товарної маси. У результаті відбувається зростання цін на товари і послуги, падіння реальних доходів населення і зниження життєвого рівня, падіння валютного курсу, бюджетний дефіцит, який веде знову до додаткового випуску грошей.

Громадське значення інфляція отримала ще в ХІХ столітті. Раніше вона виникала переважно внаслідок карбування монет, неповноцінних по вазі або якості металу, або при випуску в обіг мідних монет замість срібних без зміни їх вартості. Така інфляція приводила до знецінення грошей і грошових доходів та зниження довіри до грошей, після чого доводилося робити конкретні дії щодо скорочення випуску в обіг монет та їх часткового вилучення, а також щодо забезпечення їх номінальної вартості. Заміна металевих грошей паперовими ситуації не змінила.

Падіння товарного виробництва прискорює ріст цін, породжуючи бюджетний дефіцит і дефіцит грошових знаків, а це вимагає додаткової емісії грошових мас, що, у свою чергу, ще більше активізує інфляційні процеси.

Для підтвердження вищевикладеного проаналізуємо грошові надходження і витрати населення Донецької області за період 1960-1991рр. (Таблиця 1)

Таблиця 1 - Грошові доходи та витрати населення

Рік	Грошові доходи, млн.руб.	Витрати на купівлю товарів, млн.руб	Заощадження коштів населення, млн рублей		Залишок товарів на складах, млн.руб	Залишок товарів на 1 карбованець заощаджень
			всього	у ощадкасах		всього	у ощадкасах
1960	388	325,4	62,8	2,8	95,9	1,53 руб.	34,25 руб
1985	2005,7	1370,6	299,6	123,6	92,7	30 коп	75 коп
1990	2862,01	1553,8	439,9	318,1	200,6	46,2 коп	63 коп
1991	5286,6	3508,5	4771,3	862,8	325,01	0,7 коп	37 коп

Наведені дані свідчать про різке зниження купівельної спроможності карбованця і збільшенні інфляційних процесів. Тобто результатом інфляції серед інших є знецінення вкладів та заощаджень населення. Заощадження в ліквідній формі скорочуються, частково приймають натуральну форму (у зв'язку із зростанням цін на товари дедалі більша частина доходів населення йде на споживчі потреби). Співвідношення між споживаною і заощадженою частинами доходів зсувається в бік споживання. Якщо в 1960р. на 1 карбованець заощаджень населення області могло купити товарів на 1 рубль 53 копійки, то в 1991 році - вже тільки на 7 копійок.

Якщо розглянути сучасний стан інфляційних процесів, то за січень - жовтень 2010 року рівень інфляції склав 9,2%. Помісячні індекси споживчих цін наведемо в таблиці 2

Таблиця 2 — Помісячні індекси споживчих цін за 11 місяців 2010 року

Місяць	Значення індексу інфляції, %
Січень	101,8
Лютий	101,9
Березень	100,9
Квітень	99,7
Травень	99,4
Червень	99,6
Липень	99,8
Серпень	101,2
Вересень	102,9
Жовтень	100,5
Листопад	100,3

Заощадження населення є одним з основних джерел надходження коштів на грошовий ринок країни. За рахунок даного джерела такий сектор економіки, як «фірми» може збільшити свої чисті інвестиції, а сектор "уряд" - профінансувати дефіцит бюджету. І якщо формування заощаджень, під дією високих темпів інфляції, сповільнюється або взагалі припиняється, то починається скорочення інвестицій та «проїдання» раніше накопиченого капіталу (тобто населення перестає накопичувати нові заощадження і навіть витрачає попередні під загрозою втратити їх через інфляцію) .За таких умов скорочується можливість мобілізації урядом коштів (під забезпечення цінними паперами) для державних закупівель та інших витрат. Зростання інвестицій у секторі «фірми» також припиняється, що підриває основу для розвитку економіки країни в майбутньому.

Знецінення вкладів та заощаджень населення, а також його поточних доходів послаблює мотивацію до високопродуктивної праці, скорочує базу для кредитних вливань у виробництво (ростуть ставки по кредитах), підриваючи тим самим стимули зростання економіки і підвищення її ефективності. Одночасно гальмується науково-технічний прогрес. Впровадження у виробництво нової техніки обходиться все дорожче, і стає вигідним зберігати застаріле, але відносно дешеве обладнання, стару технологію. Крім того, інфляція знецінює амортизаційні фонди, і тому на заміну зношеного обладнання не вистачає коштів.

Для того щоб захистити внески і заощадження населення від знецінювання, відсоток по вкладах і відсоток (рівень) інфляції як мінімум повинні бути рівними. В іншому випадку депозити будуть вилучені з банків і ще збільшать попит, а можливість кредитування виробництва різко скоротиться, що сповільнить можливість збільшення пропозиції товарів, і інфляція буде розвиватися швидкими темпами.

Держава, яка за законами країни несе відповідальність за збереження заощаджень населення, в умовах інфляції повинна постійно їх індексувати відповідно до темпів інфляції. Джерелом цієї індексації є товари, вироблені за допомогою позичених у населення грошей, які тепер вже продаються за завищеними цінами. І нова сума індексованих заощаджень повинна дорівнювати тій сумі грошей, яка тепер потрібна для покупки тієї кількості товарів, яку можна було придбати в до інфляційний період за заощаджені гроші.

Перелік використаної літератури

1 Інфляція зростає - що робити?/ З. Левченко// Цінні папери України - 2008 - №11 - С. 22-23.

2 Царенко О.М. Економіка розвитку [Текст] : підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. І.В. Сало. - Суми : Університетська книга, 2004. - 590 с.

3 http://intkonf.org

4 http://ligazakon.ua