Гутченко А. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

ДОБРОВІЛЬНЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

 

На сьогодні дуже актуальним є питання захисту громадян з приводу одержання ними своєчасної та якісної медичної допомоги. Зокрема, добровільне медичне страхування, як важливий елемент страхової медицини, забезпечує це право.

Соціально-економічне значення добровільного медичного страхування полягає в тому, що воно доповнює гарантії, надані в рамках соціального забезпечення і соціального страхування, до максимально можливих у сучасних умовах стандартів (оплата дорогих видів лікування і діагностики; застосування найбільш сучасних медичних технологій; забезпечення комфортних умов лікування тощо).

Добровільне медичне страхування може бути індивідуальним і колективним.

При індивідуальному страхуванні страхувальниками, як правило, виступають окремі громадяни, які уклали договір із страховиком про страхування себе або третьої особи (дітей, батьків, родичів) за рахунок власних грошових засобів.

При колективному страхуванні страхувальником, як правило, є підприємство, організація, установа, яка укладає договір із страховиком про страхування своїх працівників або інших фізичних осіб (членів сімей працівників, пенсіонерів тощо) за рахунок їхніх грошових засобів [1, С. 140-145].

Мета ДМС — гарантування громадянам (застрахованим особам) при настанні страхового випадку оплати вартості медичної допомоги за рахунок коштів страхових резервів та фінансування профілактичних заходів.

Ще у середині 60-х років у Радянському Союзі на охорону здоров’я витрачалося 6-6,5%  ВВП. Останніми роками при відносно невеликому ВВП Україна витрачає на охорону здоровя близько 3%, тоді як у США цей показник становить 11-14%, у Німеччині – 10-11%, а в Англії – 7-9,5% [2, С. 247] .

В Україні добровільне медичне страхування не має попиту. Доля послуги в загальному об'ємі страхового ринку — всього 2,6% . Страховики не хочуть зв'язуватися з медициною — дуже складно і невигідно (рівень страхових виплат нижче 65-70% не опускається). Українці не квапляться купувати медстраховку, тому що невиправдано дорого. Володар страхового поліса, як правило, розраховує на обслуговування в клініках класу люкс. На ділі страхувальник може виявитися в державній лікарні, а інколи і зовсім не отримати «гарантовану» допомогу.

На теперішній час в Україні на ринку добровільного медичного страхування працює понад 60 страхових компаній. Українські страховики працюють за правилами “добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)” та “добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби”. На підставі цих правилам і формується все розмаїття страхових програм, які пропонуються українським громадянам. Найбільш поширені страхові продукти передбачають у випадку настання страхової події оплату страхової суми або її частини безпосередньо медичній установі. При цьому страховики гарантують вибір медичної установи, контроль якості лікування та оплату лікування, що дає почуття захищеності застрахованій особі. На сьогодні страхові компанії України пропонують приблизно однаковий набір страхових продуктів і програм. Найчастіше це поліси добровільного медичного страхування з программами надання амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, швидкої та/або невідкладної медичної допомоги, реабілітаційної, стоматологічної допомоги. Будь-яка родина в Україні може придбати сімейний поліс і скористатися послугами сімейного лікаря. Існують програми, що охоплюють усі види допомоги або їх комбінації, можна також застрахуватися від грипу, можливих медичних ускладнень після операцій. Поліси передбачають відшкодування витрат на лікування, медикаменти, харчування, будьякі види оперативних втручань, перебування в палатах поліпшеної комфортності. У разі потреби страхові компанії можуть в екстреному порядку доставити в медичний заклад необхідні медикаменти і матеріали, чи зробити передоплату за лікування свого клієнта, щоб медичний заклад самостійно придбав все необхідне. 

На прикладі інших країн можна побачити наскільки в Україні приділяється увага добровільному страхуванню, а також його розвиток.

Досвід зарубіжних країн показує, що добровільне медичне страхування має не лише багато позитивних якостей, а й певні недоліки, а саме: охоплення страхуванням нечисленних видів медичної допомоги; жорсткий відбір страхувальників за критері­єм імовірності здійснення виплат; витратний порядок фінансу­вання; залежність обсягу медичної допомоги від платоспромож­ності клієнта або фінансового становища роботодавця.

В процесі переходу України до ринкової економіки виникла ситуація, яка вимагає змін в умовах функціонування економіки системи охорони здоров'я.

Необхідним вважається також проведення ряду заходів організаційного характеру, у тому числі, прийняття нормативно-правових актів, які б забезпечили рішення  найбільш важливих проблем.

Литература:

1.     Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – 5-те вид., стор. – К.: Знання, 2006. – С. 140-149

2.     Горбач Л. М., Каун О. Б. Страхування. Навчальний посібник. – К.: «Кондор», 2010. – С.247-258

3.     http://www.refine.org.ua/print.php?rid=4101&page=1

4.      http://www.forinsurer.com/