Гриновецький М.Ю.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського,Україна
Тіньова економіка в Україні
Однією з найбільш нагальних проблем світової та економіки
України зокрема, є проблема тінізації економіки. Від самого початку перехідного
періоду Україна у числі інших країн світу зіткнулася з проблемою тіньової
економіки - не контрольованого суспільством виробництва, розподілу, обміну й
споживання товарно-матеріальних цінностей і послуг, тобто приховуваних від органів
державного управління й громадськості соціально-економічних відносин між
окремими громадянами та соціальними групами.
У сучасному світі з проблемою тінізації економічних
процесів стикаються майже всі країни. Обсяги тіньового сектору в економічно
розвинутих країнах світу утримуються на рівні, що не має дуже суттєвого впливу
на соціально-економічні процеси у суспільстві (17% ВВП на 2001 рік. згідно
журналу "Экспресс" N 7, 2001 р.), але має тенденції к зростанню. При
розмірах тіньового сектору у 30% ВВП настає критична межа, перевищення якої
свідчить про функціонування у країні відтворювальної системи тіньових
економічних відносин.
Динаміка тінізації економіки свідчить, що у період
соціально-економічних перетворень на її рівень впливає ціла низка чинників, а
саме:
-нестабільність податкового законодавства,
високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти
господарювання, низький рівень податкової дисципліни;
-надмірне
регулювання підприємницької діяльності;
-низький
рівень заробітної плати в державному секторі економіки;
-корупція в державних органах та органах
місцевого самоврядування;
-правова
незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб
державних органів та органів місцевого самоврядування;
-недостатня "прозорість"
процедури приватизації державного майна.
Розвиток тіньової економіки призводить до
негативних наслідків у офіційному економічному секторі, серед яких:
-втрата податкових надходжень до бюджету і, як
результат, ускладнення виконання фінансових зобов’язань держави;
-недієвість управлінських рішень через відсутність
повної та об'єктивної інформації про розвиток економічних процесів;
-скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів через
ускладнення відкритого витрачання тіньовими структурами прихованих від
оподаткування доходів та їх відтік за кордон;
-зменшення інтересу потенційних стратегічних
інвесторів до українських підприємств, що значно гальмує процеси приватизації
та фінансового оздоровлення виробництва.
Одним з найнебезпечніших наслідків розвитку
тіньової економіки є її негативний вплив на рівень криміналізації суспільства
через збільшення кількості економічних злочинів.
Передумови поширення процесів тінізації економічних
відносин виникли в Україні ще за радянських часів. Процеси політичного та
економічного розпаду Радянського Союзу створили підвалини для стрімкого
нагромадження первинних капіталів, у тому числі й кримінального походження.
Додаткові умови для розвитку тіньової діяльності створила успадкована Україною
спотворена галузева та регіональна структура промисловості, негативний вплив
якої посилила надмірна монополізація, що заважала розвиткові конкурентного
середовища. В результаті, у середині 90-х рр. рівень тінізації економіки сягав
65% офіційного ВВП.
Лише з встановленням належного державного контролю
за виробничою та фінансовою сферами та деяких позитивних структурних зрушень в
економіці, починаючи з 1998-1999 років, подальше зростання тіньового сектору
було зупинено. Науково обґрунтовані оцінки рівня тіньової економіки в Україні
відображають зниження її відносних обсягів за останні роки.
2001 року було розроблено "Державну програму
детінізації економіки України на 2001 - 2004 роки" у відповідь на Указ
Президента "Про заходи щодо детінізації економіки" від 20 березня
2001 року. Серед інших, програма передбачала заходи по реформуванню системи
податкових пільг і дерегуляції підприємництва, та заходи, що стосувалися
регулювання фінансової системи і діяльності органів державної влади. Особливий
акцент у Програмі робився на посилення контролю за діяльністю підприємств, що
частково відповідає завданню скорочення тіньового сектору. Проте посилення
адміністрування податків без встановлення адекватного рівня податкового
навантаження може привести до протилежних результатів.
Після настання гострої фази кризи вітчизняний
бізнес почав стрімко йти в тінь. Так, з липня 2008 року по квітень 2009-го
частка економіки, що перебуває в тіні, виросла на 9 процентних пунктів - до
36%. При цьому за перші три місяці 2009 року рівень тінізації виріс на 4,9 п.п.
і досяг максимального значення за весь час публікації цього показника (з 2001
року).
За даними Міністерства економіки, рівень тіньового
сектору економіки України за підсумками ІІ кварталу 2009 року становить 36% від
офіційного ВВП. За попередніми оцінками, державний бюджет України, в результаті
збільшення тіньового сектору, у 2009 році може недоотримати понад 100 млрд.
грн.
Програма дій щодо детінізації має включати заходи
щодо не лише оздоровлення економіки, а й зміцнення дієздатності держави. Адже
світовою практикою доведено, що обсяги тіньової економіки країни є своєрідним
індикатором дієздатності держави – чим слабша держава, тим більші масштаби
тінізації.
Максимальне залучення в національну економіку
коштів, які можуть бути отримані від детінізації економіки та легалізації
доходів, прихованих від надмірного оподаткування, в т.ч. вивезених за кордон,
можливе лише у випадку послідовної реалізації державою комплексу заходів, серед
яких:
-створення умов для легалізації зайнятості;
-сприяння розвитку банківської системи та
забезпечення ефективної діяльності фінансових ринків;
-скорочення рівня монополізації виробництва та
розвитку конкурентного середовища;
-підвищення ефективності державного нагляду та
контролю за підприємницькою діяльністю;
-забезпечення прозорості у сфері виконавчої влади;
-підвищення ефективності системи управління
корпоративними правами;
-розробка відповідного правового забезпечення
процесу легалізації (амністії) доходів.
Отже, подолання тіньової економіки є однією з
найбільш важливих проблем сучасної економіки.
Рішення цієї проблеми потребує багато зусиль зі сторони країни. В кожній
сфері прояву тіньової економіки потрібно шукати різні шляхи детінізації, адже
специфічність кожної галузі не дає все звести під стандартне трактування. Так,
сферу підприємництва необхідно легалізувати за рахунок удосконалення системи
оподаткування, у добувній промисловості слід здійснювати прозоріші розподіли
спеціальних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, у виплаті зарплати
працівникам – ліквідувати дизпропорції в оплаті праці та ввести диференціацію
оподаткування. Тобто необхідно створити умови для легалізації тіньового сектора
та усунення державних
корумпованих структур на всіх рівнях влади.
Література
1)
Тінізація української
економіки та шляхи її подолання. Аналітична доповідь.- К., 2003 р. 16 с.
2)
Державна програма
детінізації економіки на 2001-2004 роки
3)
«День» №14, середа,
27 січня 1999
4)
Електронний
ресурс: http://news.liga.net/
5)
Електронний
ресурс: http://uk.wikipedia.org/
6)
журнал
"Экспресс" N 7, 2001 р.