Зинов’єв Б.В

Харківський національний економічний університет

НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ

СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАНЯ В УКРАЇНІ

                                                                          

Сучасний стан Пенсійного фонду України та взагалі всієї пенсійної системи нашої держави є досить складним і тому саме зараз необхідні швидкі та рішучі дії стосовно впровадження пенсійних реформ. Необхідність реформування цієї системи зумовлена цілою низкою соціально-економічних проблем, таких як: швидке старіння нації та скорочення платників пенсійних внесків в співвідношенні до осіб пенсійного віку; незбалансованість бюджету Пенсійного фонду, що призводить до його систематичного дефіциту; низький розмір пенсій переважної більшості пенсіонерів і нерівні умови пенсійного забезпечення; чималу проблему складають і масштаби виплат до Пенсійного фонду — з 28 млн. працездатного населення реально платить внески тільки 15,3 млн, поясненням чого є розмір пенсійних внесків який дорівнює 35 відсоткам, що набагато вище, ніж в інших країнах Європи: (Угорщина - 26,5%, Франція - 24%, Чехія - 28%, Швеція - 18,9% ) та ще багатьма іншими невирішеними питаннями[1]. І  хоча пенсійна реформа розпочата ще у 2000 році, суттєвих позитивних змін так і не було досягнуто, тому і зараз вона залишається дуже актуальною.                                   Дослідженню питання реформування системи пенсійного страхування присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених: М. Вінера, Е. Джеймса, В. Адамовича, О.В. Недошитко, Д. Леонова, E. Лібанової, Н. Ковальової, В. Яценка, Б. Надточія, М. Папієва, Л. Ткаченко, та інших. Але практичні дослідження довели складність застосування зарубіжного досвіду в Україні та недостатність досліджень даної проблеми українськими вченими.    

Метою написання даної статті є дослідити роль накопичувальних пенсійних фондів як для суспільства, так і для національної економіки загалом, а також запропонувати шляхи підвищення ефективності реалізації пенсійної реформи в Україні.Предметом дослідження є пенсійна система України.Державне пенсійне страхування – невід’ємна складова соціального страхування в Україні, основне джерело фінансової підтримки громадян пенсійного віку. Проте цей рівень підтримки є нижчим за необхідний для нормального існування. Діюча пенсійна система в Україні не є максимально ефективною, адже в неї тільки два рівні. Вона спира­ється на роботу солідарного за своєю економічною природою Пенсійно­го фонду України, а також на роботу недержавних пенсійних фондів що накопичують добровільні відрахування. Але у зв’язку з негативними демографічними процесами, а саме зростанням кількості осіб пенсійного віку та скороченням кількості працюючих відчувається наростання кризи солідарної пенсійної системи [2].                                                                                                Забезпечення соціальної справедливості, еко­номічної та фінансової стабільності вимагає запро­вадження багаторівневої пенсійної системи. У грудні 2005 р. урядом схвалено стратегію подальшого розвитку пенсійної реформи, якою створення обов’язкової накопичувальної системи визнано пріоритетним завданням. Це пояснюється необхідністю доповнення солідарної системи іншими джерелами пенсійних виплат, які були б менш чутливими до несприятливої демографічної ситуації в країні.                                                 Сутність пенсійного накопичувального фонду полягає в тому, що отримані внески у вигляді пенсійних активів вкладаються у фінансові інструменти і разом з інвестиційним доходом накопичуються на пенсійному рахунку до виходу платника внесків на пенсію. Після досягнення пенсійного віку сплата внесків припиняється, частина накопиченої суми використовується для виплати пенсії, а залишок коштів продовжує інвестуватись. Відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі виплати тривають довічно. За умови ефективно функціонуючих фінансових ринків такий метод гарантує певну соціальну захищеність населення пенсійного віку. Крім явних переваг з точки зору адаптації до старіння населення з одночасним підвищенням сумарного рівня пенсійних виплат, надходження від обов'язкових внесків учасників накопичувальної системи дозволять створити потужне додат­кове джерело інвестиційного ресурсу для оздоровлення та подальшого зростання національної економіки.[3]                                                                                  Однак незважаючи на всі переваги запровадження накопичувальної системи буде можливе лише після формування необхідних економічних передумов та створення відлагодженої і ефективної системи державного нагляду та регулювання у цій сфері. Ефективність цієї системи безпосередньо залежить від вирішення цілої низки важливих питань таких як підвищення інвестиційної при­вабливості  фінансо­вих інструментів для вкладення коштів накопичувальної сис­теми; створення ефективної системи управління активами накопичувального фонду; захисту пенсійних накопичень від інфляційних процесів та їх збереження; досягнення стабільності основних фінансових показників (цін, рівня заробітної плати, відсоткових ставок, курсу національної валюти) та всієї фінансової системи загалом.                                                                                                          Таким чином можна сказати, що реформування пенсійної системи України у наш час хоч і є гострою необхідністю, але для її успішної реалізації і досягнення позитивного результату необхідно вирішити цілу низку існуючих проблем економіки нашої держави. 

 

Література:

1.                 О. Бабич. Накопичувальна система: плюси й мінуси. // Вісник Пенсійного фонду України. – 2008. – №11. – С.30-31Г.

2.                 О.В. Недошитко. Вплив запровадження накопичувальної складової державної системи пенсійного страхування на підвищення рівня соціального захисту населення в Україні // Регіональна економіка. - 2009. - №4.

3.                 В. Лукович. Переваги сучасної системи пенсійного страхування // Вісник Пенсійного фонду України. – 2008. – №8. – С.21-23.