ст. викладач Коновалов М.І., Ляхов С.В.

Харківський національний економічний університет

Удосконалення системи непрямого оподаткування в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду

У кожній державі система непрямого оподаткування формувалася під впливом специфічних, історичних, політичних та релігійних умов, які визначають її подальший розвиток.

Україна вважається країною, що розвивається під впливом країн із розвинутою ринковою економікою. Тому стратегічним напрямом зовнішньоекономічної політики України є інтеграція в європейські структури, яка не можлива без вдосконалення податкової системи і, особливо, важливої її складової - непрямого оподаткування.

Питання, пов'язані з використанням непрямих податків, їх роллю у системі оподаткування та механізмом справляння, виступають предметом досліджень: Дєєва Н.М., Ю. Іванов, Т. Єфименко. Вагомий внесок у дослідження непрямих податків також зробили відомі західні фахівці:

Ш. Бланкарт, Ж.-П. Боден.

Метою статті є проведення аналізу непрямих податків деяких країн світу, а також сформування напрямків удосконалення системи непрямого оподаткування в Україні з урахування зарубіжного досвіду.

Предметом дослідження є система непрямого оподаткування України.

Напротязі останніх двадцяти років в Україні докладалося чимало зусиль для створення та вдосконалення системи непрямого оподаткування, перетворення непрямих податків на дієві важелі економіки країни. При цьому головною метою є створення в Україні стабільною системи непрямого оподаткування, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень до бюджету, ефективне функціонування економіки країни та справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків.

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна. До непрямих податків належать такі податки, як податок на додану вартість, акцизний податок, мито[1].

Оподаткування доданої вартості - одна з найважливіших форм непрямого оподаткування. У країнах - членах ЄС ПДВ є важливим джерелом прибуткової бази бюджету ЕEC. Ставки податку на додану вартість в окремих країнах ЄС різняться, але у більшості країн вони диференційовані, а основна ставка не перевищує 18%.

У Франції, зокрема, діє чотири ставки податку на додану вартість: основна - 18,6%, підвищена - 22%, яка застосовується до оборотів з реалізації автомобілів, алкогольних і тютюнових виробів, хутра та інших предметів розкоші. Зменшені ставки застосовуються в розмірі 7% та 5,5%. Перша ставка - для оподаткування товарів культурного вжитку, друга - для товарів першої необхідності. У Великобританії діє основна ставка 17,5%. Від оподаткування звільнені продовольчі товари і транспортні послуги. В Німеччині застосовується ставка податку 15%, для продовольчих товарів і книжково-журнальної продукції - ставка 7%. Аналогічно, диференційовані ставки застосовуються в Італії, Іспанії, Греції [2].

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [1]. 

В залежності від метода встановлення надбавки розрізняють фіксовані й пропорційні ставки акцизів. Фіксовані – встановлюються в грошовому вимірі на одиницю товару. Пропорційні ставки акцизу встановлюються у процентах до обороту реалізації [3].

В окремих країнах надходження від акцизних зборів є вагомою статтею бюджетних доходів. У Польщі, Чехії та Угорщині надходження від акцизних зборів становлять 10—15 % усіх податкових надходжень, в Канаді — 9,9, в Японії — 7,3, у США — 6,8 % [1].

Аналіз робіт вчених показав, що важливим аргументом, на користь застосування акцизного податку, в податкових системах розвинених країн світу можна вважати можливість регулювання за допомогою диференціації ставок рівня рентабельності підакцизних товарів та врахування змін, які очікуються на споживчому ринку внаслідок введення чи підвищення ставок цього податку. Наявність властивих акцизам позитивних ознак зумовлює досить чільне його місце в податкових системах розвинених країн світу, досвід яких є корисним для України, особливо, зважаючи на обраний нею курс на гармонізацію з податковою системою країн Європейського Союзу.

Напрями удосконалення системи непрямого оподаткування в Україні з урахування зарубіжного досвіду:

- наближення законодавства з питань ПДВ до вимог ЄС, а саме скорочення перелику пільгових операцій та перехід до диференційованої шкали ставок ;

- удосконалення механізму оподаткування акцизним податком, забезпечення стабільності надходжень від нього до бюджету, а також його ефективності та простоти адміністрування.

Література:

1.Дєєва Н. М., Редіна Н. І., Дулік Т. О. та ін. Оподаткування в Україні: Навч. посіб. / За ред. Н. І. Редіної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 544 с.

2.Єфименко Т.І. Основні напрями трансформації податкової системи в Україні. // Фінанси України. - 2007. - № 9 - С. 11-15.

3.Иванов Ю.Б., Давыскиба Е.В. Системы налогообложения зарубежных стран: Учебное пособие.– Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 224 с.