Экономические науки / 15. Государственное регулирование экономики

Сєніна А. О.

Науковий керівник: докт. екон. наук, професор Ю. Б. Іванов

Харківський національний економічний університет

АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Податкова політика як інструмент мобілізації доходів державного бюджету та макроекономічного регулювання нині широко використовується у країнах з ринковою економікою. Здійснюється вона на основі певних принципів, що не є достатньо розвинутим у країнах з перехідною економікою, зокрема в Україні.

Податкова політика – це діяльність органів державної влади у сфері встановлення, правового регламентування й організації стягнення податків та податкових платежів, удосконалення податкової системи з метою сталого забезпечення дохідної частини всіх рівнів бюджетної системи та забезпечення соціально-економічного розвитку.

Проблемним питанням податкової політики присвячені наукові роботи таких відомих вчених як: Ю. Б. Іванова, О. М. Тищенка [1], І. А. Майбурова,

А. І. Крисоватого [2] та багатьох інших.

Мета цієї роботи – проаналізувати принципи, на яких повинна ґрунтуватись державна податкова політика, за допомогою методу апріорного ранжирування факторів.

Принципи формування податкової політики виступають основою успішності її реалізації та функціонування податкового механізму, через який реалізується податкова політика. Виходячи із цілей загальної фінансової політики, визначаються головні принципи податкової політики, що забезпечують її дієвість при регулюванні економічних процесів. Принципи податкової політики слід розуміти як основні положення, які визначають її сутність та основу, тобто це правила, покладені в основу податкової політики держави [2, с. 41].

Існує досить серйозна і невирішена проблема виділення принципів податкової політики з сукупності принципів оподаткування та принципів побудови податкової системи. Однак спроби щодо відокремлення принципів податкової політики все ж таки існують в роботах, присвячених податковій політиці [1, с. 13].

Для того, щоб виділити окремі принципи формування податкової політики, було проведено дослідження за допомогою апріорного ранжирування факторів. Перед дослідженням було поставлено такі завдання: сформувати принципи податкової політики та оцінити, використовуючи метод апріорного ранжирування, ступінь впливу відібраних принципів на досліджуваний показник.

Досліджуване явище – формування податкової політики. Фактори – принципи податкової політики – були відібрані серед принципів податкової політики, які самостійно виділяють такі відомі вчені в сфері оподаткування, як Ю. Б. Іванов та І. А. Майбуров [3, с. 39-43]:

Х1 – принцип наукової обґрунтованості означає, що податкова політика повинна бути науково обґрунтованою і виваженою;

Х2 – принцип визначеності полягає в тому, що податкова політика має бути визначена програмним документом стратегічного характеру та документами тактичного характеру, що мають правовий характер;

Х3 – принцип врахування та узгодження різних інтересів передбачає, що вибір цілей податкової політики повинен формуватися з урахуванням інтересів різних видів бюджетів і різних категорій платників податків;

Х4 – принцип єдності стратегії і тактики – цей принцип означає, що формування податкової політики має передбачати вироблення концепції і розробку стратегії реалізації. А реалізація податкової політики передбачає розробку тактики;

Х5 – принцип гнучкості відображає регулюючу функцію податків і характеризує використання податків, зборів як фінансових інструментів впливу на економіку країни;

Х6 – принцип гласності (прозорості) відображає необхідність відкритості для всіх цілей податкової політики, документів стратегічного та тактичного характерів;

Х7 – принцип політичної відповідальності – податкова політика повинна адекватно реагувати на переваги суспільного вибору, не дозволяючи використовувати інструменти оподаткування для перекрученої реалізації групових (в т. ч. корпоративних) інтересів;

Х8 – принцип оцінки та урахування очікуваних ефектів полягає в тому, що вибір цілей податкової політики та основних засобів їх досягнення повинен формуватися на основі прогнозування всіх можливих ефектів (результатів), обґрунтування якомога точної їх кількісної оцінки.

Після обробки анкет, запропонованих 15-тьом спеціалістам у сфері оподаткування та відповідних розрахунків, було отримано гістограму розподілу сум рангів впливу відібраних факторів (принципів) на досліджуване явище (рис. 1.).

Отримані результати дослідження мають сенс лише в тому випадку, якщо середній ступінь узгодженості думок опитаних респондентів є невипадковим. Тому було розраховано коефіцієнт конкордації (W=0,771), значення якого стверджує про узгодження думок експертів, та оцінено значимість цього коефіцієнту за критерієм Пірсона (χ2=95,267), який також підтверджує гіпотезу про не випадковість у збігу думок опитуваних експертів (узгодженість думок всіх опитаних респондентів не є випадковою).

Рис. 1. Гістограма розподілу сум рангів впливу відібраних факторів на досліджуване явище

За допомогою методу апріорного ранжирування принципів формування податкової політики, було отримано такі результати: на думку експертів, найважливішими принципами є принцип наукової обґрунтованості, поряд з ним йдуть принцип врахування та узгодження різних інтересів, принцип гнучкості, принцип визначеності та принцип єдності стратегії і тактики. Це означає, що зараз це найбільш проблемні місця податкової політики держави, які потребують першочергової уваги при формуванні податкової політики.

Найменш значущими принципами, на думку опитаних експертів, є принцип оцінки та урахування очікуваних ефектів, принцип політичної відповідальності та принцип гласності (прозорості). Тобто, можна сказати, що ці принципи зараз достатньо враховуються і не мають глобального впливу на податкову політику та податковий механізм держави. Однак, ці результати досить суб’єктивні, їх слід приймати до уваги, але враховуватися повинні всі принципи формування податкової політики в комплексі для ефективної її реалізації .

Таким чином, з точки зору ступені важливості, сформувалось три групи принципів податкової політики, які виглядають наступним чином: найбільш важливими принципами є принцип наукової обґрунтованості й принцип врахування та узгодження різних інтересів; трохи меншу значимість мають принцип визначеності, принцип єдності стратегії і тактики, принцип гнучкості та принцип оцінки й урахування очікуваних ефектів; найменш важливими є принципи гласності (прозорості) та політичної відповідальності.

Список використаних джерел

1. Иванов Ю. Б., Тищенко А. Н. Современные проблемы налоговой политики: Учебное пособие. – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2006. – 328 с.

2. И. А. Майбуров. Реформирование налоговых систем. Теория, методология и практика: монография / Под ред. И. А. Майбурова, Ю. Б. Иванова, А. И. Крисоватого. – К.: Кондор, 2011. – 352 с.

3. Податкова політика: теорія, методологія, інструментарій. Навчальний посібник. / Під редакцією д-ра екон. наук, проф. Іванова Ю. Б., д-ра екон. наук, проф. Майбурова І. А. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2010. – 492 с. Укр. мова

Получатель: ДП НПП ЮПИТЕР

49000 , г.Днепропетровск , ул.Бердянская 61 Б,

р/с 26003050106932 в КБ Приватбанк , г.Днепопетровск , МФО 305299 , ОКПО 30546436