Брутян Катерина
Сергіївна, к.е.н.
Щербаков
Максим Миколайович
Криворізький
факультет ЗНУ
ЕКОНОМІЧНА
ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ
ДО СВІТОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Приєднання України до
СОТ являється важливим вектором інтеграції нашої держави до Європейської
спільноти, оскільки Україна не зможе стати повноправним членом ЄС, залишаючись
поза рамками СОТ. На сьогодні Україна
подолала рекордно довгий
(чотирнадцятирічний) вступний
процес, нарощуючи таким чином додаткові вимоги до себе як з боку попередніх,
так і з боку нових членів СОТ, оскільки
рішення в СОТ ухвалюються одностайно: жодне рішення не ухвалюється, доки всі не погодяться з ним.
Протягом
всього вступного процесу побудували різні оцінки можливих наслідків приєднання
до цього впливового міжнародного клубу. Численні критики набуття членства в СОТ
пропонували дочекатись моменту, коли Україна стане за рівнем конкурентоспроможності
повністю готовою до участі в міжнародній торговій системі. Вступ України до СОТ
довгий час гальмувався тим, що: українське законодавство у сфері зовнішньої
торгівлі було досить суперечливим. На сьогодні прийнято 20 законів, про які
Україна домовлялася із країнами-членами Робочої групи, які зараз вивчають ці
закони на предмет виявлення недоліків і в найближчий час повинні сказати свою
думку; нормативні акти, спрямовані на досягнення короткотермінових чи локальних
цілей, не відповідали, а часто навіть суперечили принципам міжнародної
організації; недостатній потенціал державних структур України у реалізації
політики формування та ефективного проведення торговельної та інвестиційної
політики [2,4].
Після того, як
інтеграція набуває сили, виникають динамічні ефекти, які можуть бути
сприятливими, так і не сприятливими для економіки України. Позитивними наслідками
вступу України в СОТ є наступні: зростає
конкуренція між виробниками з різних країн, яка стимулює зростання цін,
призводить до покращення якості товарів, стимулює створення та впровадження
нових технологій тощо; Україна зможе користуватися перевагами економії масштабу
виробництва, що дає змогу збільшувати обсяги виробництва та скорочувати витрати[1]; збільшується приплив іноземних інвестицій, оскільки
корпорації країн, що не входять до союзу, прагнуть зберегти за собою певний
сегмент закритого митним бар’єром за рахунок створення підприємств всередині
країн,це дасть змогу зупинити відтік робочої сили з країни, адже українці, які
її покинули, працюють за кордоном зазвичай у сфері послуг [1,3,4]; інтеграція
забезпечує для України вигідні умови торгівлі або інші переваги; українські
товаровиробники зможуть постачати свою продукцію на ринки країн-членів СОТ на
умовах, не менш вигідних, ніж ті, що має решта країн-членів СОТ; внаслідок
гарантування свободи переміщення територією країн-членів СОТ. Загалом це
сприятиме зниженню собівартості української продукції, а відтак підвищенню її
конкурентоспроможності; внаслідок зниження торговельних бар'єрів дешевшими
стають імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у
виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі. Від зниження торговельних
бар'єрів виграють також держава і виробники. Економісти підрахували, що зниження бар'єрів у торгівлі
сільськогосподарською продукцією, промисловими товарами та послугами на третину
спричинило б приріст світової економіки на $613 мільярдів. Завдяки торговельній
системі СОТ споживачі матимуть також ширший вибір продуктів з кращою якістю [2,4].
Основні
негативні наслідки, з якими може бути пов’язане приєднання до союзу такі: за
певного збігу обставин ресурси можуть відпливати із менш розвинених у
економічному масштабі країн до - членів
союзу до розвиненіших або у напрямку до географічного центру союзу для зниження
транспортних витрат; якщо встановляться тісніші інтеграційні зв’язки між
окремими фірмами, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання
цін на відповідну продукцію; може зрости кількість зливань, що посилить
панування монополій [1]; більша відкритість української економіки зазнаватиме
більшого впливу світової кон'юнктури. Це зумовить підвищення економічних
ризиків у період глобальної нестабільності
(світові фінансові кризи, коливання світових цін тощо). При цьому
членство в СОТ забирає в України можливість використання низки інструментів
традиційної економічної політики; низка негараздів чекає і на вітчизняного
виробника, який зіткнеться з жорсткою конкуренцією і в окремих випадках може
просто виявитися неготовим до неї через низьку ефективність підприємств,
недосконалу якість продукції, а також невідповідність українських стандартів світовим.
А банкрутство неконкурентоспроможних підприємств звичайно зумовить скорочення робочих
місць, а відтак – збільшення безробіття [3,4].
Як висновок можна зазначити,
що в питаннях інтеграції Україна підійшла до тієї межі, де не можна зупинятися. На сьогодні ключовим
у контексті приєднання до СОТ виступає питання: як збільшити плюси від взаємодії
з міжнародним співтовариством та зменшити мінуси від потенційних негативних
тенденцій функціонування української економіки у жорсткому конкурентному
середовищі світового ринку. Слід зазначити також, що українці не зможуть
відчути переваги від вступу до СОТ автоматично. Практичний досвід багатьох країн світу, які сьогодні є учасниками
СОТ, вказує на те, що більшість позитивних ефектів від приєднання до СОТ є результатом
розумної і виваженої політики. І
насамперед – це приведення
національного законодавства у відповідність до норм і правил СОТ, вдосконалення державного апарату, впровадження цивілізованих умов
конкуренції, подолання корупції тощо.
Список використаних
джерел
1. В.В. Козик Міжнародні економічні відносини Навчальний
посібник В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко К.: Знання, 2008. – С. 249-255.
2. Мороз О.Ю.
Європейське майбутнє: реалії та перспективи// Зб. тез доповідей: Проблеми
соціально-економічного розвитку України. Теорія і практика. – Львів, 2007. – С.
134-136.
3. Оцінка
наслідків угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС// Міжнародний центр
перспективних досліджень. – К.: 2007. С. 27-55.
4. Сіденко В.,
Барановський О. Україна і світова організація торгівлі: як збільшитиплюси та
зменшити мінуси?// Дзеркало тижня, 2002. С. 41-69.