Анциферова Н. А., Арцибашева Ю. А.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЗЕД) В УКРАЇНІ.

Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в розвинених країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності. На всіх історичних етапах розвитку держави діяльність, яка пов’язана з взаємодією її з іншими впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях. Ось чому тема державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності актуальна сьогодні, коли все більша кількість підприємств залучається до неї і на їхньому шляху виникають безліч проблем.

ЗЕД в усіх країнах спрямована на: сприяння вирівнювання темпів економічного розвитку; порівнянність витрат виробництва на національному та світовому рівнях; реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік [1].

До головних цілей державного регулювання зовнішньої діяльності в Україні належать: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці; створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці; наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Державна митна служба України та інші органи відповідно до їх компетенції, визначеної ст. 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Основними формами зовнішньої діяльності являються експорт, імпорт, зустрічна торгівля та реекспорт [3] . Маючи високий експортний потенціал, Україна використовує його недостатньо ефективно. Спостерігається зменшення вартісних обсягів експорту, що свідчить про кризу виробництва, зорієнтованого переважно на експорт.

Головні експорто-орієнтовані галузі залишаються надзвичайно енергоємними, що робить їх критично залежними від імпортованих енергоносіїв та обмежує можливості нарощування експорту за рахунок девальвації національної валюти [4].

Розглянемо зовнішньоекономічну діяльність України на прикладі металургійних підприємств. Україна входить до десятки найбільших світових експортерів сталі. Сьогодні невелика частка металургійного виробництва спрямована на забезпечення потреб внутрішнього ринку. Близько 80% всього металургійного виробництва експортоорієнтоване, на деяких підприємствах обсяг експорту складає до 95-100% від загального обсягу виробництва. Крім того, експорт металургійної галузі складав до 37% всього експорту України. Це спричинено, по-перше, співвідношенням обсягів споживання металургійної продукції в Україні та виробництва. А по-друге, кон’юнктурою світових ринків, де зростання попиту і цін на металургійну продукцію зумовили значні темпи зростання обсягів виробництва та споживання, а також зростання економічної ефективності металургійного виробництва.

За 2010 рік обсяги виробництва та експорту металургійних підприємств зросли 13% в порівнянні з 2009 роком. Незважаючи на великі обсяги виробництва, на вітчизняному ринку українські металургійні підприємства майже не представлені. Близько 70% українського ринку приходиться на російську і китайську металопродукцію, ціна на неї на 15-20% нижче, ніж на українську. Тому імпорт за тими ж самими позиціями складає значну частину и досягає 5% від загального імпорту України.

До вересня 2008 року українська металургійна галузь не страждала. Однак, скорочення споживання внаслідок світової фінансової кризи призвело до вкрай негативних наслідків для українських металургів. В той час, коли найбільші світові виробники оголосили про скорочення обсягів виробництва і експорту на 10-15%, українські підприємства вимушені були скоротити обсяг виробництва на 90%, деякі зовсім припинили діяльність.

Причини такого занепаду вбачають у внутрішніх чинниках, які полягають у підвищенні податкового тягаря, збільшені тарифів на залізничні перевезення та проблем з поверненням ПДВ. Існує нагальна потреба модернізації металургійних підприємств, впровадження енергозберігаючих технологій, переведення виробничого циклу з мартенівських печей на конвертерний спосіб виробництва сталі. Але така реконструкція потребує часу і значних капіталовкладень.

Саме зовнішньоекономічна діяльність дозволяє металургам отримувати економічний, науково-технічний та соціальний ефекти від діяльності. І скорочення обсягів виробництва, штучне зниження фінансових результатів, сировинна незабезпеченість виробництва витікають перш за все не з світової кон’юнктури або факторів внутрішнього ринку, а з проблем управління металургійними підприємствами. Вже сьогодні ряд українських металургійних підприємств опинився в руках іноземних власників (Криворізький металургійний комбінат, Єнакіївський металургійний завод), інші (Індустріальний Союз Донбасу) зіткнулися з проблемою повернення іноземних кредитів, які були залучені під високі відсотки. Все це може призвести до втрати Україною стратегічної галузі [5].

Так до основних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять: правові, адміністративні та економічні методи регулювання.

Правове регулювання ЗЕД включає: розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права; приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій; укладання міждержавних угод.

Адміністративне регулювання ЗЕД здійснюються за допомогою таких важелів, як: реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин; реєстрація зовнішньоекономічних контрактів; розробка системи нетарифного регулювання ЗЕД; оперативне регулювання ЗЕД. До цієї групи методів відносять також квотування та лізенгування.

До економічних регуляторів належать: розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх відносин; затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб’єктів ЗЕД. До економічних регуляторів також відносять тарифні та нетарифні методи державного регулювання ЗЕД [2].

Світове господарство розвивається. Зараз все сильніше і сильніше відчувається тенденція глобальної інтеграції, необхідність розширення участі країн у міжнародних зв'язках. Стає необхідним комплексне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В Україні на цей час існує розроблене законодавство з приводу регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але воно потребує модернізації.

Зовнішньоекономічна діяльність металургійних підприємств – стратегічна галузь національного господарства, від ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України.

Література:

1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. І. В. Багрова і ін. — К.: ЦНЛ, 2004. — 580 с.

2. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ВВР України. — 1991. — № 29.

3. http://books.efaculty.kiev.ua/ekpd/1/19/ [Електронний ресурс]

4. http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/PSPE/2010_1/Timoshenko_110.htm [Електронний ресурс]

5. http://ukrrudprom.ua "Укррудпром" - інформаційно-аналітичний портал [Електронний ресурс]