Шумайлов О.С., Татаренко В.О., доц.

Донбаський державний технічний університет

ЗАСТОСУВАННЯ ТАКСОНОМІЧНОГО ПОКАЗНИКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В АНТИКРИЗОВОМУ ФІНАНСОВОМУ УПРАВЛІННІ

Для прийняття ефективних управлінських рішень в антикризовому фінансовому управлінні необхідним є періодичне проведення фінансової діагностики діяльності підприємства для виявлення найбільш проблемних ділянок. Перед керівництвом та антикризовими менеджерами виникає проблема швидкої оцінки фінансового стану та співставлення розрахованих коефіцієнтів нормативним значенням. Саме тому актуальним є пошук таких методик аналізу фінансового стану, завдяки яким можна швидко й точно виявити кризові явища, які виникають на підприємстві під час його виробничої діяльності.

Одним із таких методів є використання статистичних моделей аналізу для комплексної оцінки фінансового стану підприємства. Зазначеної тематики дослідження присвячені наукові праці вчених, серед яких слід відмітити роботи Плюти В., Айвазяна С. А і Бажаєва 3. І., які пропонують порівняльний багатовимірний аналіз в економічних дослідженнях [1].

Одним з перших почав використовувати спеціальну дослідницьку методику агрегування ознак 3. Хельвіг. Ним запропоновано таксономічний показник, який становить синтетичну величину, «рівнодійну» всіх ознак, які характеризують досліджуваний об’єкт [3]. Однак питання щодо використання методу таксономії в антикризовому фінансовому управлінні не приділено достатньої уваги, тому тема дослідження є актуальною.

Метою написання статті є визначення алгоритму для застосування методу таксономії в антикризовому фінансовому управлінні.

Розглянемо алгоритм методу таксономії на прикладі інтегрального показника ліквідності підприємства.

Етап 1. Стандартизація показників. Процес побудови інтегрального показника розпочинається з визначення елементів матриці ознак (Х) – показників ліквідності підприємства. Показники, що характеризують ліквідність підприємства, неоднорідні: можуть використовуватись як абсолютні, так і відносні величини, що ускладнює виконання деяких арифметичних дій, необхідних для обчислення інтегрального показника. Тому слід здійснити стандартизацію показників з використанням наступної формули (1):

(1)

причому:

де k = 1, 2, ..., n; значення показника k для підприємства i; – середнє арифметичне значення показника k; z_ik – стандартизоване значення показника k для підприємства i.

Етап 2. Диференціація показників. Усі показники, що характеризують ліквідність підприємства, розподіляються на стимулятори та дестимулятори. Основою для такого поділу показників слугує характер впливу кожного з них на рівень розвитку досліджуваного процесу. Ознаки, що здійснюють позитивний, стимуляційний вплив на рівень розвитку, називаються стимуляторами. Ознаки, що чинять гальмівний, негативний вплив, називаються дестимуляторами [3].

Розподіл ознак на стимулятори та дестимулятори є основою для побудови «еталону» розвитку, що являє собою точку з координатами:

,

де , якщо , , якщо , L – множина стимуляторів.

Етап 3. Розрахунок матриці відстаней. Після стандартизації показників переходимо до розрахунку матриці відстаней. Відстані між окремими показниками та показника-еталону P₀ позначаються С_io і можуть розраховуватися наступним чином (для розрахунку відстаней можна використати формулу Евкліда (2):

(2)

Етап 4. Розрахунок показника рівня розвитку [3]. Отримані відстані використовуються для розрахунку таксономічного показника рівня розвитку (3):

,

(3)

де , , , .

Значення показника розвитку І інтерпретується наступним чином: чим ближче до одиниці показник рівня розвитку, тим більш розвинутий об’єкт, що аналізується.

Найважливіша його перевага в тому, що тепер доводиться мати справу з однією синтетичною ознакою, яка вказує напрям і масштаби змін у процесах, що описуються сукупністю довільного числа вихідних ознак.

Для ясної картини фінансового стану підприємства необхідно провести аналогічні розрахунки використовуючи показники фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Для наочності можна зобразити результати розрахунків цих інтегральних показників на графіку [2].

Отже, в даному випадку корисна така методика, в якій використовуються певні властивості розподілу багатовимірних ознак. З метою своєчасного реагування на невідповідність показників діяльності підприємства необхідним є регулярне проведення оцінки показників діяльності підприємства.

Таким чином, ми можемо виділити наступні важливі характеристики і позитивні сторони запропонованого алгоритму розрахунку таксономічного показника розвитку:

- інформаційною базою для розрахунку інтегрального показника служать дані публічної звітності, що робить цей розрахунок відкритим і доступним;

- при розрахунку інтегрального показника можуть бути враховані основні, найбільш важливі характеристики фінансової діяльності підприємства;

- запропонована методика розрахунку орієнтована на реальні досягнення підприємства. Таким чином, дана методика відповідає вимогам, що пред'являються до оперативності процедури аналізу. Вона дозволяє значно скоротити тривалість оціночних процедур. Крім того, алгоритм розрахунку трохи спрощений, що в багатьох випадках дозволяє відмовитися від експертів, знижує загальні витрати і підвищує ступінь надійності оцінки фінансового стану підприємств.

Перелік використаних джерел

1. Айвазян С. А., Бажаева З. И., Староверова О. В. Классификация многомерных наблюдений - М.: Статистика, 1974.

2. Доронин Б. А., Шматко С. Г. Алгоритм расчета интегрального показателя инвестиционной привлекательности предприятий // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета - 2009. № 4 (21)

3. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в эконометрическом моделировании / Плюта В. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 176 с.