Ковальчук Т.І., Тиквій Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми інвестування в агропромисловий комплекс України та шляхи їх вирішення

Інвестиції в агропромисловий комплекс (АПК) України є найбільш привабливим джерелом матеріально-технічного та фінансового забезпечення, адже найбільше багатство країни - земельний фонд, який становить 41,9 млн. га сільськогосподарських угідь, з них - 33,1 млн. га орні землі. Однак обсяг інвестицій та їх рівень ефективності залишаються вкрай недостатніми через наявність цілої низки чинників: нестабільність політичної ситуації і законодавчої бази, низька інвестиційна привабливість українського агропромислового комплексу для іноземних інвесторів та ін.

Розробкою шляхів покращення інвестиційної привабливості АПК займаються провідні науковці: О.Тарасова, Т.Арбузова, В.Андрійчук, Б.Губський, С.Дусановський, А.Єпіфанов, І.Сало, В.Касянюк, М.Кісіль та ін. Однак, зважаючи на невирішеність основних проблем, дане питання потребує подальшого розгляду.

Нажаль, на сучасному етапі розвитку національної економіки, сільськогосподарська галузь є найменш привабливою для інвесторів. Основними причинами цього від рівня держави до самого підприємства є недосконалість нормативно-правової бази, значний рівень тінізації економіки та корупції, високий рівень податків, сезонність виробництва, тривалість періоду обігу капіталу, низька рентабельність сільськогосподарського виробництва, відсутність ліквідного заставного майна, обмеженість асортименту натуральної сільськогосподарської продукції і труднощі її доставки до місць реалізації без кількісних та якісних втрат, велика залежність від ґрунтових і погодних умов.

У системі заходів, спрямованих на стабілізацію агропромислового комплексу та подальший розвиток економіки галузі, важлива роль відводиться залученню та раціональному використанню іноземних інвестицій. Водночас слід зауважити, що загальний обсяг іноземних інвестицій в агропромисловому комплексі України все ще недостатній. За прогнозами експертів загальна потреба сільського господарства та інших галузей агропромислового комплексу в інвестиціях перевищує суму, еквівалентну $35 млрд.

На сьогодні в сільському господарстві складаються такі умови, що фермерам та іншим дрібним виробникам конкурувати з великотоварними підприємствами, дуже важко, крім того малі підприємства як правило не здатні ефективно освоювати новітні технології та використовувати наявний потенціал.

Слід також зазначити, що фінансування агропромислового комплексу в державному бюджеті 2009 р. було скорочено майже вдвічі порівняно з 2008 р. - з 12,1 млрд. грн. до 6,4 млрд. грн. А проект Державного бюджету на 2010 р. передбачає зменшення фінансування АПК порівняно із 2009 р. через загальний та спеціальний фонди державного бюджету на 5,6 % - до 6 млрд. грн. При цьому фінансування заходів безпосередньої підтримки аграріїв заплановано знизити з понад 2 млрд. грн. у 2009 р. до 735 млн. грн. у 2010 р., тобто майже втричі. [2]

Матеріально-технічне забезпечення сягнуло нині критичної межі. Так, за останні 10 років загальні втрати сільського господарства, пов'язані з нестачею та низьким технічним станом машин, становлять за витратами пального 10-12 %. Основними машинами аграрні підприємства забезпечені тільки на 45-65 %, понад 90 % з яких відпрацювали свій амортизаційний строк.

Стійке зростання АПК неможливий без вдосконалення відносин на внутрішньому і зовнішньому ринках, без розвитку інфраструктури. Слід підкреслити, що українська агропромисловий сектор має величезні потенційні можливості і великі перспективи. Маючи у своєму розпорядженні 9% світових сільгоспугідь Україна може не тільки забезпечити себе якісною агропродукцією, але й поставляти її на світовий ринок. Звичайно, для цього потрібні інші економічні умови, використання досягнень науково-технічного прогресу, добре підготовлені кадри.

Важливий фактор ефективного розвитку АПК - інтеграція між сільським господарством та переробкою, що створює сприятливі умови для узгодженої економічної і науково-технічної політики добровільно в неї входять, але юридично самостійних підприємств. Перевага великого підприємства проявляється в більш низької собівартості продукції, високою екологічної безпеки, глибокої комплексної переробки, мінімальної втрати сировини та стійкому високій якості продукції. А малі підприємства знаходять своє місце там, звідки важко постачати швидкопсувних продукцію.

Для вирішення проблем пов’язаних з агропромисловим комплексом, необхідно створити сприятливий клімат як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів, що включає застосування ефективних важелів економічної політики; удосконалення законодавчої бази, особливо системи оподаткування та приватизації; удосконалення механізму створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон; зміцнення банківської системи; розвиток фондового ринку; системи захисту й державних гарантій щодо інвестицій.

З метою активізації інвестиційної діяльності та зростання інвестиційної привабливості як сільськогосподарських підприємств, так і галузі в цілому, перш за все, необхідно забезпечити на державному рівні формування сприятливого, економічно еквівалентного ринкового середовища, яке б сприяло зростанню інвестицій, а у суб’єктів господарювання з’являлися та розширювались інвестиційні можливості для оновлення основного капіталу і його нарощування за рахунок власних, залучених засобів, включаючи й іноземний капітал.

Отже, державі повинна приділятися роль регулятора податкової, митної, а опосередковано і кредитної політики. Тільки на такій основі залучення іноземних інвестицій буде сприяти підйому агропромислового комплексу й економіки України в цілому.

Література:

1. Гончарова Н.Н. Інноватизація АПК на засадах реконверсійної технології //Формування ринкових відносин в Україні. – 2010.- №2. – с.50-55.

2. Мазур Н.А. Проблеми і перспективи інвестицій в АПК України // Економіка АПК. – 2009. - №4. – С. 73-77.

3. http://www.ukrstat.gov.ua.