Васильєва
С.І.
Кабанова
І.В.
Криворізький факультет Запорізького національного
університету
Стратегічне планування матеріально-технічної бази діяльності
підприємства
У своїй
діяльності підприємство використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси
(сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо). Вони в процесі виробництва перетворюються на продукцію
(послуги) І підлягають постійному поповненню. Для цього організується
матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в
матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки,
зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання
матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з
мінімальними витратами. Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного
постачання.[2]
Стратегічне
планування являє собою набір процедур і рішень, за допомогою яких розробляють
стратегію підприємства, яка забезпечує досягнення цілей функціонування
підприємства.
Основним
завданням стратегічного планування є
забезпечення нововведень, організаційні зміни у складі структури управління,
необхідних для забезпечення життєдіяльності підприємства.
Функціональна структура
стратегічного планування включає чотири види діяльності: адаптацію до зовнішнього середовища; розподіл ресурсів;
координацію та регулювання; організаційні зміни.
Адаптацію
до зовнішнього середовища слід розуміти
як пристосування підприємства до зміни ринкових умов господарювання. Завдання
даної функції полягає у пристосуванні господарського механізму підприємства до
ринкових умов, використанні наявних переваг підприємств у конкурентній
боротьбі.
Розподіл
ресурсів. Стратегія функціонування
підприємства будується на розширенні масштабів підприємницької діяльності та
задоволенні ринкового попиту, на ефективному використанні матеріальних,
енергетичних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, їх розподілі,
постійному зниженні витрат виробництва. Тому ефективний розподіл ресурсів між
різними сферами діяльності, пошук оптимальних комбінацій їх раціонального
використання є важливою функцією стратегічного планування.
Координація
та регулювання. Дана функція погоджує
зусилля всіх структурних підрозділів підприємства в досягненні мети,
поставленої стратегічним планом. Тому всі розділи стратегічного плану повинні
бути узгоджені по ресурсах, структурних підрозділах, виконавцях і
функціональних процесах.
Організаційні
зміни - функція передбачає проведення
різних організаційних перетворень на підприємстві, спрямованих на вдосконалення
системи управління: формування нової структури управління; перерозподіл,
залучення до управління підприємством кваліфікованих фахівців; впровадження
ефективної системи стимулювання тощо. [3]
Особливе
місце в плановій організації діяльності фірми займає перспективне, стратегічне
планування, що є однією з основних функцій управління і представляє процес
визначення цілей створення організації, а також шляхів їхнього досягнення.
Стратегічне планування формує основу для всіх управлінських рішень. Стратегічне
планування стає дедалі більш актуальним і для українських підприємств, що
вступають у жорстку конкуренцію як між собою, так і з іноземними компаніями.
Розробка
програми діяльності фірми є першим етапом стратегічного планування, ще
представляє управлінську діяльність зі створення і підтримки стратегічної
відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями і шансами в сфері
маркетингу.
Процес
стратегічного управління протікає в три етапи: спочатку визначаються
довгострокові перспективи розвитку підприємства, його основних підрозділів; на
етапі реалізації планів розробляються заходи щодо здійснення фірмової
стратегії; за допомогою контролю виявляються основні проблеми в області
реалізації стратегії компанії.[1]
Призначення
планування як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за
можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови
для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку
комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з
урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним
виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити
взаємозв'язок між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю
технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця
діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й
оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. [4].
Література: