Студентка Іваніщева Г.В.
Донецький університет економіки
та права, Україна
Основні тенденції розвитку
роздрібної торгівлі у Донецькій області
Постановка проблеми. Світова практика
проведення економічних реформ свідчить, що існування стабільно розвиненої
економічної системи неможливе без успішного розвитку галузей народного
господарства.
Не
виключенням є й торгівля, до розвитку якої підприємці виявляють значний
інтерес. Саме торгівля здійснює підтримку вітчизняного товаровиробника,
забезпечує наповнення бюджету та суспільний добробут, стимулює розвиток
інвестиційних процесів. Невід’ємною її складовою і водночас формою організації
товарного ринку є роздрібна торгівля.
На
нашу думку, дослідження основних тенденцій розвитку даної галузі є актуальним.
Адже, розуміння сутності цього явища дасть змогу виявити його позитивні та
негативні сторони, сформулювати та надати пропозиції.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Вивченню зазначеної проблеми присвячені праці таких вітчизняних та
зарубіжних вчених-економістів, як Бланка, Мазаракі А.А., Марцина В.С., Ушакової
Н.М. та інших [1-8].
Постановка завдання. Метою статті є визначення
сутності товарообігу, як одного з основних показників діяльності торговельного
підприємства, економічної категорії та показника діяльності, зокрема
дослідження основних тенденцій розвитку роздрібної торгівлі у Донецькій
області.
Виклад основного матеріалу
дослідження. Роздрібна торгівля є найважливішим видом економічної діяльності у сфері
товарного обігу. Здійснюючи купівлю-продаж товарів безпосередньо кінцевому
споживачу для особистого, сімейного і домашнього використання, не пов'язаного з
підприємницькою діяльністю, та надаючи різні види послуг, вона задовольняє
потреби споживача у них та забезпечує безперервність процесу суспільного
відтворення. Ефективність діяльності роздрібної торгівлі характеризує багато
показників, основним з яких є товарообіг.
У
загальному контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового
споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення
особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам - для
подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов'язані з обміном
грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообороту.
Торговельні
підприємства самостійно планують свою діяльність на основі договорів, укладених
зі споживачами та постачальниками товарів, і визначають перспективи розвитку
виходячи з попиту на реалізовані товарно-матеріальні цінності. Тому аналіз
роботи торговельних підприємств починають з вивчення показників товарообігу.
Від обсягу та структури товарообігу залежать такі показники, як доходи,
прибуток, рентабельність, сума і рівень витрат обігу, фонд оплати праці.
Як
економічна категорія товарообіг характеризується наявністю одночасно двох
ознак:
-
товару як об'єкта продажу;
-
продажу як форми руху товару від виробника до споживача.
Товарообіг
торговельного підприємства можна розглядати:
-
по-перше, як результат діяльності підприємства торгівлі, його економічний
ефект;
-
по-друге (у соціально-економічному аспекті), як показник товарного постачання
населення, один з показників рівня життя (за класифікацією ООН роздрібний
товарообіг відноситься до показників, які характеризують рівень життя).
У
торговельному підприємстві товарообіг виражається в обсязі грошової виручки за
продані товари - за його розмірами можна судити про значимість даного
підприємства на споживчому ринку.
Значення
товарообігу необхідно розглядати на рівні держави та на рівні конкретного
торговельного підприємства.
На
державному рівні значення показника "обсяг та структура товарообігу"
полягає у наступному:
1.
Показник соціально - економічного розвитку країни.
2.
Показник обсягу діяльності підприємства та матеріалізація купівельних фондів
населення.
3.
Індикатор рівня життя населення.
4.
Показник стану грошового обігу.
Товарообіг
торговельного підприємства здійснюється у різноманітних видах та формах.
Залежно
від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів у складі товарообігу торговельного
підприємства вирізняють такі його види:
1.
Роздрібний товарообіг, який характеризує обсяги продажу споживчих товарів
населенню для власного користування.
Зазначимо,
що роздрібний товарообіг в Україні збільшився. За даними держкомстату України оборот
роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарообіг підприємств роздрібної
торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках) за січень
2011 року становив 41,1 млрд.грн., що на 11,7%
більше обсягу січня 2010 року. У структурі обороту роздрібної торгівлі
на організовані та неформальні ринки припадало 30,9%. В обороті організованих
ринків 16,8% становив продаж сільськогосподарських продуктів [1].
2.
Оптовий товарообіг, який характеризує виручку від продажу споживчих товарів, що
пройшли необхідну технологічну обробку на підприємстві, різним оптовим покупцям
для наступної реалізації кінцевим споживачам.
Оборот
підприємств оптової торгівлі за січень 2011 року також збільшився і становив 59,9 млрд.грн. Фізичний обсяг
оптового товарообігу порівняно з січнем 2010 року збільшився на 8,4% [1].
3.
Торговельно-посередницький товарообіг, який визначається обсягом посередницьких
операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-якої технологічної обробки
на торговельному підприємстві роздрібним або оптовим покупцям.
Як
було вже зазначено, одним з найважливіших показників розвитку підприємств
роздрібної торгівлі є обсяг товарообсягу. За цим показником Донецький регіон
посідає третє місце серед інших регіонів України, поступившись м. Києву та
Дніпропетровській області.
Сучасні
тенденції розвитку підприємств роздрібної торгівлі Донецької області наведені у
таблиці 1 та на рисунку 2 [1].
Таблиця
1
Динаміка розвитку
роздрібної торгівлі Донецької області за останні роки, млн.грн.
Показники |
Роки |
||||
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 (за січень-лютий) |
|
Обіг обороту роздрібної
торгівлі, млн.грн. |
31640,0 |
44289,8 |
43918,1 |
52180,9 |
8364,4 |
Темпи зростання обороту роздрібної
торгівлі (у порівнянних цінах), % |
- |
118,8 |
80,4 |
105,6 |
111,4¹ |
Роздрібний товарообіг підприємств, млн.грн. |
15683,6 |
22115,0 |
20039,9 |
25092,3 |
4011,0 |
У тому числі питома вага, % |
|
|
|
|
|
продовольчих товарів непродовольчих товарів |
36,1 63,9 |
36,2 63,8 |
42,1 57,9 |
40,6 59,4 |
- |
Темпи зростання обсягу товарообігу (у
порівнянних цінах), % |
- |
120,8 |
73,4 |
111,6 |
112,0² |
¹ - обсяг обороту роздрібної торгівлі за січень-лютий 2010
року склав 6989,6 млн.грн.
² - обсяг
роздрібного товарообігу підприємств за січень-лютий 2010 року склав 3307,3
Дані
таблиці показують, що показники роздрібної торгівлі розвиваються динамічно,
крім 2009 року. Так обіг роздрібної торгівлі у 2009 зменшився на 0,8% порівняно
з 2008 роком, і становив 43918,1 млн.грн., і зріс на 18,8% (у порівняних
цінах). Так само і роздрібний товарообіг за 2009 рік порівняно з 2008 –
зменшився 9,4%, але у 2010 році стрімко зріс на 25% (у порівняних цінах).
Причиною
цього стала фінансово-економічна криза, саме в цей момент відбулась
трансформація споживчого ринку у напрямі надмірної частки споживання та
недостатніх обсягів нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку,
високої залежності економічної динаміки та фінансового стану від кон’юнктури
зовнішніх ринків, скорочення вартісних обсягів експорту товарів, несприятливі
умови для довгострокового інвестування, прискорення зростання цін на
продовольчі та непродовольчі товари, зниження внутрішнього попиту на продукцію
вітчизняної промисловості та ін. [3].
Рисунок 1 – Роздрібний товарообіг підприємств за 2007 – 2010 роки, млн.грн.
Проаналізуємо
структуру роздрібного товарообігу підприємств міста Донецьк за І квартал 2010
року [2].
Обсяг роздрібного товарообігу підприємств, які
здійснювали діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за I
квартал 2010 року проти I кварталу
попереднього року збільшився на 1,9% і становив 5202,4 млн.грн. Через торгову
мережу підприємств за I квартал 2010р. було продано споживчих товарів на суму
5011,2 млн.грн., що у порівнянних цінах на 1,7% більше, ніж за I квартал
попереднього року.
Зупинимось на асортиментній структурі
непродовольчих (рисунок 2) і продовольчих товарів (рисунок 3).
У структурі роздрібного
товарообігу торгової мережі підприємств продовжує зменшуватися
частка продажу непродовольчих товарів. За I квартал 2010 року їхня питома вага становила 58,6%, що на 0,8 в.п.
менше, ніж за I квартал попереднього року. Обсяг продажу непродовольчих товарів
за цей період у порівнянних цінах збільшився на 3,2% і становив 2937,6 млн.грн. Причому, 40,3% продажу
непродтоварів, а саме 2020,4 млн.грн., припадало на фармацевтичні товари – 9,9% (497,7 млн.грн.), моторний бензин – 9,6% (484,1 млн.грн.), автомобілі та авто товари – 8,6%
(429,9 млн.грн.), аудіо- та відео обладнання –
3,7% (183,6 млн.грн.), парфумерно-косметичні товари – 3,1% (154,6 млн.грн.), електропобутові прилади – 3,1% (157,0 млн.грн.),
будівельні матеріали – 2,3% (113,5 млн.грн.).
Рисунок 2 – Питома вага асортиментної структури непродовольчих товарів в
загальному обсязі товарних запасів роздрібної торгівлі Донецької області
Питома вага продовольчих товарів у структурі роздрібного
товарообігу торгової мережі підприємств становила 41,4%. Обсяг продажу
продовольчих товарів склав 2073,6 млн.грн., що у
порівнянних цінах на 0,5% менше показника I кварталу 2009 року. Значну
частину обсягу товарообігу продовольчих товарів склали алкогольні напої і
тютюнові вироби – 11% (549,9 млн.грн.). На продаж м’яса та м’ясопродуктів
припадало 6,8% (342,8 млн.грн.), молока та молочних продуктів – 4,7% (235,8
млн.грн.), овочів та фруктів – 3,5% (176,5 млн.грн.), кондитерських виробів –
3,1% (157,5 млн.грн.), риби та морепродуктів – 1,7% (83,2 млн.грн.), хліба та
хлібобулочних виробів та чаю і кави – по 1,4% (70,6 млн.грн. та 71,1 млн.грн.),
безалкогольних напоїв – 1,1% (55,2 млн.грн.) та ін.
Рисунок 3 – Питома вага асортиментної структури продовольчих товарів в
загальному обсязі товарних запасів роздрібної торгівлі Донецької області
Дослідження товарної структури роздрібного
товарообігу підприємств міста Донецьк за І квартал 2010 року вказує на те, що
динаміка реалізації продовольчих товарів є повільнішою, ніж реалізація непродовольчих
товарів. На нашу думку, це є свідченням зростання доходів населення, яке значну
частину коштів вкладає в задоволення власних потреб в одязі, взутті тощо.
Протягом останніх років відбувся перерозподіл
товарообігу на користь цивілізованих форм торгівлі як у сфері реалізації
продовольчих, так і непродовольчих товарів.
Зважаючи на це, розвиток роздрібної торгівлі в
Україні пов’язують із розвитком мережі торгових центрів і супермаркетів, що
здатні забезпечити зручне розташування, комплексне та якісне обслуговування.
Можна зазначити, що розвиток роздрібної торгівлі в
Україні відбувається нерівномірно, найбільші темпи росту зафіксовані в
промислових областях, що пояснюється вищим рівнем доходів населення та
щільнішою концентрацією споживачів.
Світові
тенденції розвитку роздрібної торгівлі свідчать про значну концентрацію цієї
сфери. Такі тенденції знаходять відображення і в Україні. Починаючи з 1999
року, в країні намітилася чітка тенденція до зменшення кількості магазинів, у
результаті на сьогодні їх нараховується 58,3 тис. одиниць, проти 85,4 тис. – у
1999 році. Однак, якість магазинів за цей період істотно покращилась. Це
відбувається за рахунок формування на ринку потужних торговельних мереж, які
починають змагатися між собою на якісному рівні.
Однак, зараз
на загальнодержавному рівні працює лише 4 таких мережі (Fozzy Group, «АТБ»,
«Велика кишеня» і «Фуршет»), інші ж мережі мають регіональний характер. Зараз в
Україні іноземний рітейл представляють лише Metro Cash&Carry, BILLA,
російський «Перекресток», литовська «БМ Трейд» та французький Auchan (Ашан).
На
сьогоднішній день у Донецькій області функціонують багато торгівельних мереж,
серед них такі, як «Metro C&C», «Амстор», «БУМ», «Брусниця», «АТБ»,
«Варус», «Фуршет» та багато інших.
Висновки. Проаналізувавши стан
розвитку роздрібної торгівлі в Донецькому регіоні варто звернути увагу на те,
що, безперечно, фінансові криза негативно вплинула на підприємства роздрібної
торгівлі, але як і раніше розвиваються великоформатні об’єкти торгівлі,
продовжує свій розвиток і продуктовий роздріб у форматі супермаркетів і
гіпермаркетів. Основним напрямками розвитку сфери роздрібної торгівлі є регіони
з найвищими доходами населення та регіони з найбільш незадоволеним попитом.
Таким чином, з метою подальшого розвитку
роздрібної торгівлі необхідно:
-
розробити політику розвитку роздрібної торгівлі;
-
розробити і впровадити ефективні маркетингові стратегії як на рівні органів
державного управління, так і на рівні керівництва підприємств роздрібної
торгівлі;
-
зменшити витрати на одиницю продукції;
-
провести диверсифікацію розвитку бізнесу;
-
підвищити розвиток системи матеріального стимулювання працівників відділу
продажу і .д.
Література:
1.
Бланк И.А. Торговый
менеджмент. - 2-е изд., перераб. и доп.
– К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. -784 с.
2.
Головне управління статистики у Донецькій області
[Електронний ресурс] . - Режим доступу: URL:http://www.donetskstat.gov.ua/
3.
Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] . - Режим
доступу: URL:http://www.ukrstat.gov.ua/
4.
Мазаракі А.А., Ушакова Н.М. та ін. Економіка торговельного підприємства:
підручник для вузів/Під ред. проф. Н.М. Ушакової. – К.: «Хрещатик», 1999. – 800
с.
5.
Марцин В.С. Економіка торгівлі: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 402 с.
6.
Марцин В.С. Трансформація функції торгівлі в діяльності ринкових структур
// Фінанси України. – 2003. - №11. – с36-43.
7.
Сухаревська І.В. Споживчий ринок в сучасних
умовах [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук:
08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / Сухаревська І.В. –
Донецьк., 2009. – 20 с.
8.
Шубіна О.О., Гончарук Я.А. Внутрішня торгівля:
регіональні аспекти розвитку: Монографія / за ред.. О.О. Шубіна, Я.А.
Гончарука. – Донецьк-Львів: ДонНУЕТ, 2007. – 404 с.