Козачок В. Є.

Українська академія банківської справи НБУ, Україна

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів 

Постановка проблеми. При складанні фінансових звітів можуть бути допущені помилки внаслідок: помилок у математичних підрахунках; помилок у застосуванні облікової політики; неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності; неуважності; шахрайства. Слід зазначити, що дане питання регулюється численними нормативно-правовими актами та стандартами бухгалтерського обліку, що являє собою розрізнену та невпорядковану систему часто суперечливої інформації стосовно цього питання.

Мета статті полягає у систематизації наявної нормативно-правової інформації щодо виправлення помилок різних звітних періодів та представленні чіткого алгоритму їх виправлення в залежності від їх виду.

Виклад основного матеріалу. Фінансові звіти не відповідають МСФЗ, якщо вони містять суттєві або несуттєві помилки, зроблені навмисно для видимості необхідного на даний момент фінансового стану підприємства для досягнення певних цілей суб’єктом господарювання.

Зазвичай виправлення несуттєвих помилок відображається у складі доходу або витрат того звітного періоду, в якому ці помилки були виявлені, не коригуючи фінансову звітність попередніх періодів. Проте в окремих випадках помилки можуть бути наскільки значними, що фінансову звітність не можна вважати достовірною. Такі помилки називають суттєвими, або фундаментальними [1].

Суттєві (фундаментальні) помилки – це помилки, виявлені в поточному періоді, які є настільки значними, що фінансові звіти одного або кількох попередніх періодів не можуть далі вважатися достовірними на дату їх випуску. Прикладами суттєвих помилок є: включення до фінансових звітів попереднього періоду суттєвих сум незавершеного виробництва та дебіторської заборгованості щодо фінансових контрактів; втрата значної кількості даних внаслідок збою системи облікової інформації [4].

В Україні дане питання виправлення помилок регулює П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», який є досить невеликим за обсягом, хоча охоплює по суті два Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та МСБО 10 «Події після дати балансу». Норми П(С)БО 6 застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім бюджетних установ.

Даний національний стандарт передбачає, що виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Також виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності [3].

Отже, проаналізувавши міжнародне і вітчизняне законодавче регулювання виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів, можна зробити висновок, що національний стандарт хоча й не суперечить міжнародного аналогу, але все ж таки є досить обмеженим, порівняно з останнім. Так, наприклад, не врегульованим залишається питання щодо виправлення помилок, які не впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Даним стандартом не передбачені також випадки виправлення помилок, коли помилки допущенні до першого з відображених попередніх періодів.

Таким чином, основними напрямками подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства в цьому питанні та гармонізації міжнародних стандартів є чітке врегулювання саме цих питань П(С)БО 6.

У віснику Державної податкової служби України Калюга Є. передбачає наступні варіанти виправлення помилок до подання фінансової звітності.

У разі неправильного відображення господарської операції в бухгалтерському обліку виправляють дану операцію методом сторно.

Якщо відображено господарську операцію з неправильною сумою, то перевіряють правильність відображення завищеної суми методом сторно, а заниженої – проведенням додаткової операції.

У разі виявлення невідображення господарської операції необхідно насамперед відобразити її, перевіривши попередньо правильність відображення.

Неправильно відображена господарська операція в облікових реєстрах має коригуватися аналогічною операцією методом сторно та додатковою операцією, яка б правильно відображала зміст подій, що відбуваються на підприємстві.

Після внесення вищезазначених виправлень допущених помилок фінансова звітність відображає достовірну інформацію й не підлягає коригуванню [2].

Підсумовуючи вищесказане представимо алгоритм виправлення помилок в залежності від їх види в ілюстрованому вигляді (рис. 1).

Рисунок 1 – Схема виправлення помилок залежно від їх виду

Література:

1. Киришун, О. Коригування у фінансовій звітності [Електронний ресурс] / Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН», Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ». Режим доступу: http://www.tax-expert.in.ua/index.php/ru/2010-02-09-18-44-03/36-2010-03-16-17-24-36

2. Калюга, Є. Порядок виправлення помилок у бухгалтерському обліку
 та внесення змін до фінансової звітності (відповідно до ПБО 6) [Електронний ресурс] / Є. Калюга // Вісник податкової служби України. – №40. – 2000р. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG001563.html

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prou4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92&ArtID=121&PHPSESSID=fkc335elr0m538d9ibro6sos04

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview?typeId=237417&docId=237454&search_param=%EC%F1%E1%EE&searchDocarch=1&searchPublishing=1