Скарнікової О.С.

Колокольцев А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

Відображення результатів оцінки діяльності банківської установи в бухгалтерському обліку

Відчуваючи вплив кризи в економіці в цілому та в банківській сфері зокрема, фізичні особи і підприємства дуже обережно підходять до вибору банків-партнерів. Проте часто ця обмеженість виявляється не в чітко обгрунтованій системі критеріїв ухвалення рішення щодо вибору контрагента, а скоріше в страху втратити свої гроші в разі банкрутства банку.

Вибір банку-партнеру грунтується на загальній оцінці надійності банку, за допомогою якої можна мати уявлення про рівень надійності кредитної установи.

При оцінці кредитоспроможності банку бажано враховувати три блоки чинників: пооження банку щодо зовнішнього середовища, фінансові параметри діяльності, а також управлінський аспект діяльності банку. Природно, що один показник н може повною мірою відобразити стан справ у банку, проте його економічний сенс, система розрахунку та включення до публічної фінансової звітності значно підвищить прозорість рішення щодо вибору банку-партнеру. [2]

Тому метою статті є розкриття економічної та теоретичної суті показника доданої вартості, визначення його як окремої економічної величини і необхідності її відображення в балансі установи банку.

Оцінка діяльності банківських установ розглядалася в багатьох концепціях, методах і підходах. Вже досить тривалий час переважною є концепція оцінки діяльності за обсягом прибутку. У сучасному світі ця концепція дещо змінилася. На сьогодні найбільш популярною стає концепція доданої вартості грошового потоку (Cash Value Addad) – CVA, розроблена в 1996 році швецькими фінансовими консультантами Е. Оттосоном і Ф. Вайсенрідером.[1]

Метод грошової доданої вартості дає змогу оцінити, чи покривають доходи від бізнесу поточні витрати на обслуговування джерел фінансування бізнесу:

CVA= OCF – OCFD,

де OCF – операційний грошовий поток;

OCFD – необхідний (для обслуговування всього капіталу банку) грошовий потік.

Формулу розрахунку CVA можна розкласти на кілька складових:

1. Продаж – Витрати = Операційний прибуток.

2.Операційний прибуток +/- Зміни оборотного капіталу – Нестратегічні інвестиції = Операційний грошовий потік.

3. Операційний грошовий потік – Необхідний грошовий потік = CVA.

Позитивна величина CVA свідчить про достатність коштів, що їх заробляє банк для своєї поточної діяльності. [4]

Показник доданої вартості банку надає багато інформації для аналізу.

Він корисний для усіх користувачів банківської інформації, однак тільки власники матимуть змогу аналізувати величину CVA. Оприлюднення цього показника принесе користь і власникам, і інвесторам, і клієнтам. Показник CVA можна вважати одним із показників фінансової стійкості установи разом із показниками прибутковості. Перевищення CVA над прибутком поточного року свідчить про добрий фінансовий стан установи і правильну політику менеджменту.

З огляду на це логічно включити величину CVA в юаланс банківської утанови, що матиме контрольну функцію – зниження показника свідчитиме про погіршення справ банку в майбутньому. Величина в балансу відображуватиме суму чистого прибутку майбутнього періоду, що може бути використана для збільшення капіталу та фондів ( позитивна величина), або призведе до зменшення капіталу та резервних фондів ( негативна величина). [1]

CVA має дві ознаки – майбутніх доходів і нематеріальних активів ( гудвілу). Результат розрахунку CVA за суттю є прибутком після виплат на капітал ( зовнішнім та внутрішнім власникам капіталу). Як видно, CVA є активом, оскільки здатний приносити реальний дохід. З іншого боку, CVA є пасивом – доходом майбутніх періодів, що його принесе нематеріальний актив у вигляді гудвілу. Ураховуючи зазначене, грошова додана вартість є повноціним економічним поняттям. Тому поняття грошова додана вартість є доречним для показника, який використовується у фінансовому аналізі. Для включення в баланс можна використовувати наступні рахунки: у класі 4, у розділі 43 – групу 433 «Гудвіл, що виник в результаті діяльності»; у класі 3, у розділі 36 – групу 368 «Доходи від створення доданої вартості»; у класі 6, у розділі 65 – групу650 «Позитивний результат від гудвілу». [3]

Отже, в результаті дослідження визначено, що додана вартість вкладеного капіталу створюється тоді, коли прибуток, що отриманий компанією, перевищує альтернативні витрати використаня вкладеного нею капіталу. Застосування наведеної концепції дає змогу банкам поліпшити процес управління і підвищити ефективність роботи менеджерів. Введеня показника доданої вартості у баланс банку посилить контрольну функцію , і, найголовніше сприятиме поліпшенню іміджу та надійності установи в колі клієнтів і партнерів.

Джерела

1. «Бухгалтерський облік і аудит», 2009 р.

2. Кіндрацька Л.М. «Бухгалтерський облік у банках України», 2002 р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затв. Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 №280.

4. Рассказов С.В. «Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компании, 2008 г.