Богоявленська В.Ф., Харламова А.В., Бичова О.Г.

Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

м. Кривий Ріг Україна

Психофізіологічний статус дітей 3-7 років в умовах

аерогенного навантаження

Актуальність теми. Довкілля представляє багатокомпонентну систему, яка об’єднує фізичні, хімічні, соціальні та інші фактори; серед них хімічне антропогенне забруднення представляє значну загрозу для стану здоров’я груп населення зі зниженими адаптаційними можливостями організму, до яких, в першу чергу, відносяться діти (Сердюк А.М. та співавт., 2004; Кундієв Ю.І., 2004; Тимченко О.І., 2008; Білецька Е.М., 2005; Бердник О.В., 2006). Вплив техногенного навантаження призводить до порушення психофізіологічного розвитку, діяльності дитини і дорослої людини (Кундієв Ю.І. та співавт., 2004; Кальниш В.В., 2004).

Реактивність організму дитини на дію антропогенних факторів довкілля залежить від багатьох чинників, зокрема, чутливості організму, яка може коливатися в широких межах і залежати від статі, віку, спадкових та етнічних особливостей та ін. Незважаючи на численні дослідження вітчизняних вчених, недостатньо вивчено особливості психофізіологічного розвитку дітей дошкільного і раннього шкільного віку в умовах екологічного навантаження (Главацька В.І., 2006; Ященко Ю.Б., 2001; Привалов Л.И., 2002), оскільки саме періоди 3 і 6 років є критичними для формування вищої нервової діяльності дитини (Кольцова М.М. и др., 1975; Бехтерева Н.П., 1968; Блонский П.П., 1979). Тому вважаємо за доцільне визначити стан інтелектуального розвитку популяції дітей віком від 3-х до 7 років, які народилися і мешкають на території гірничо-металургійного регіону, що допоможе встановити особливості вікової трансформації основних психофізіологічних функцій (мислення, сприйняття, увага, пам'ять, мова, латеральний профіль) 3-7 річних дітей, які мешкають в умовах несприятливого довкілля..

Мета досліджень: виявлення особливостей впливу атмосферного забруднення гірничо-металургійного комплексу на психофізіологічний розвиток дитячого організму в умовах натурного епідеміологічного моніторингу.

Методи дослідження – епідеміологічні натурні спостереження, гігієнічні, психофізіологічні, соціологічні методи.

Для порівняльної оцінки були вибрані два райони з ідентичними популяційними показниками, природно-кліматичними, соціально-побутовими факторами, але контрастними за рівнем антропогенного навантаження.

Для визначення показників інтелектуального розвитку дитячого населення з організованого дошкільного контингенту були відібрані діти віком від 3 до 7 років. При формуванні груп вивчалися соціальні та побутові фактори на основі даних опитування батьків за спеціальною анкетою. При формуванні груп були виключені діти з несприятливим біологічним і соціальним анамнезом. Підбір дітей проведений методом копі-пара; з урахуванням соціально-побутових та біологічних факторів сформовано та обстежено відповідно 10 віково-статевих груп. Загальний обсяг вибіркової сукупності склав 261 особу.

Для визначення рівня психофізіологічного розвитку дітей дошкільного віку використовували стандартний комплекс психодіагностичних методик (Немов Р.С., 1994; Ануфриев А.Ф. и др., 1997). Вивчено показники наочно-діючого, образно-логічного та просторового мислення, рівень розвитку сприйняття, показники пам’яті (об’єм короткочасної зорової, слухової, логічної та механічної пам’яті, їх продуктивність, динаміку процесів завчання тощо), уваги (обсяг, концентрація та стійкість, розподіл та переключення уваги, показники розумової працездатності тощо), визначено рівень розвитку мови. Результати тестування, які відображають стан показників вищих психічних функцій, оцінювали за 10-бальною шкалою. Для визначення латерального профілю був використаний комплексний тест, який складається з 17 проб (Дарвай Б., 1972).

Статистичну обробку результатів проводили за розрахунком первинних статистичних показників. Комп’ютерна обробка даних використовувалась із застосуванням програми Office Excel.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз психофізіологічних показників показав, що в умовах аерогенного навантаження у дітей віком від 3 до 7 років погіршуються показники вищих психічних функцій: мислення, сприйняття, пам’ять, мовлення. Вплив антропогенних чинників довкілля на інтелектуальний розвиток дітей має статеві та вікові особливості. Аналіз психофізіологічних показників встановив, що аерогенне навантаження у хлопчиків віком 6 років вірогідно погіршує показники образно-логічного мислення: в промисловому районі більше половини хлопчиків віком 6 років мають низьку здатність до аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування; в умовно чистому районі до таких віднесено близько 20% хлопчиків.

У дівчаток промислового району встановлене вірогідне погіршення показників образно-логічного мислення у віці 3, 5 та 6 років. В промисловому районі серед дівчаток віком 3 роки вірогідно збільшується (до 85%) кількість дітей з низькими загальними уявленнями і поняттями у порівнянні з умовно чистим районом.

Екологічне навантаження вірогідно погіршує показники наочно-діючого мислення у дівчаток віком 4 роки.

В умовах аерогенного навантаження у хлопчиків віком 6-7 років вірогідно знижуються показники сприйняття, встановлено коливання в межах 2,3±1,2 - 4,3±1,1 балів, в умовно чистому у хлопчиків віком 6-7 років рівень сприйняття відповідає 5,2±1,2 балів та 6,9±0,5 балів. В забрудненому районі близько 80% хлопчиків віком 6 років і 45% хлопчиків віком 7 років мають низький рівень виявлення об’єкта як цілого, відокремлення і розрізнення в ньому окремих ознак (різниці вірогідні у порівнянні з умовно чистим районом).

У 3-річних дівчаток промислового району статистично значимо знижується продуктивність короткочасної зорової пам’яті. Серед них близько 62% мають низьку здатність до збереження слідів зорового подразника, тоді як в умовно чистому районі їх кількість складає близько 17%.

Виявлено, що у 3-річних хлопчиків промислового району вірогідно погіршується функція мовлення.

Вивчення функціональної активності головного мозку визначило тенденцію до збільшення кількості дітей-шульг в умовах аерогенного навантаження.

Епідеміологічний аналіз психофізіологічного розвитку показав, що інтелектуальна сфера дітей віком від 3 до 7 років є особливо чутливою до впливу антропогенних факторів довкілля, з фізіологічної точки зору вказані періоди є критичними у становленні вищої нервової діяльності дитини (Кольцова М.М. и др., 1975; Бехтерева Н.П., 1968; Блонский П.П., 1979).