Філологічні науки/1. Методика викладання мови та літератури
Магістер
Сухорончак І.Ю.
Чернівецький
Національний Університет, Україна
Впровадження методу дистанційного навчання з використанням електронних
бібліотек та Інтернет технологій
Сучасні тенденції в освіті вимагають великої
гнучкості та динамічності в організації навчального процесу. На
сьогодні загальновизнано, що система освіти
вступила у вищу фазу свого розвитку, завдяки інтенсивному освоєнню можливостей
нових інформаційних технологій.
Процес
реформування системи освіти в Україні, зумовлений потребами часу,
передбачає сьогодні підготовку кваліфікованих спеціалістів з високим рівнем
знання іноземної мови. У сучасних умовах іноземне спілкування стає суттєвим
компонентом професійної діяльності. Саме тому все більше уваги звертається
на врахування фахової специфіки при вивченні іноземної мови, її спрямованості
на реалізацію завдань професійної діяльності. Відповідні нові
вимоги висуваються до методики викладання іноземних мов у різних навчальних
закладах. Триває постійний пошук шляхів удосконалення системи навчання [2, c.63].
Дистанційне навчання є процесом взаємодії
між людьми (викладачами і студентами), ізольованими у просторі. Наслідком цього
є особливо організована поведінка учасників взаємодії, яка залежить від
характеру відносин, дистанції між ними і може бути представлена у формі
діалогу. Основне завдання дистанційного навчання полягає у стимулюванні
дидактичного діалогу студента з матеріалом курсу. Ефективність діалогу між
викладачем і студентом обумовлюють: зміст курсу, фактори середовища (розмір
навчальної групи: діалогів буде більше між викладачем і одним суб'єктом
навчання, ніж між групою); мова діалогу, засоби комунікації (якщо обмін
інформацією між викладачем і студентом здійснюється за допомогою електронної
пошти, діалог уповільнюється і є високо структурованим, бо відбувається у
письмовій формі; інтенсивність діалогу вища при навчанні за допомогою
телеконференцій, у процесі яких викладач відповідає на запитання студентів, які зі своєї ініціативи збагачують діалог) [2, c.65].
Методологічний
аспект підготовки навчального процесу до умов навчання з
використанням Інтернет-технологій передбачає створення єдиного інформаційно-освітнього
простору, що містить усі можливі електронні джерела інформації
(віртуальні бібліотеки, бази даних, консультаційні служби, електронні
навчальні посібники, віртуальні класи тощо), а також розробку електронного
навчально-методичного супроводу дисципліни: теоретичного матеріалу,
планів практичних занять, тренувальних і контрольних тестів, посібників
із вивчення дисципліни тощо.
Наявність
дистанційної освіти дає можливість застосовувати різноманітні технології
індивідуалізації навчання, такі як адаптивна навігація, адаптація контенту
тощо. Натомість, формування подібних відношень за допомогою ручної роботи
експерта в системах з відкритим типом контенту ускладнюється через значну
трудомісткість і необхідність підтримки великої кількості обновлюваної
навчальної інформації. Під системами з відкритим типом контенту прийнято розуміти
такі системи, контент яких невідомий на етапі проектування і програмної
реалізації системи, і передбачається, що він буде додаватись і розширюватись на
етапі використання. Сюди слід віднести як розподілені WWW-ресурси, так і навчальні системи з розвиненими
можливостями щодо адміністрування контенту і створення великих сховищ
навчальних матеріалів. Саме такі системи
мають потенціал забезпечити сучасні потреби електронного навчання [2, c.71].
Повноцінні інтернет-комунікації поки що
обмежено доступні, а інколи й занадто дорогі. Інтернет – унікальний за своїми
можливостями спосіб доступу до перших джерел інформації незалежно від кордонів
та відстані. Самі ж джерела необхідно створити і відповідним чином
підтримувати. Звичайно найчастіше ці дані подано на англійській та інших
іноземних мовах при певних обмеженнях через Інтернет
знаходять своїх користувачів, але це значною мірою повязано зі специфікою
іноземних вузів та англомовних застосувань. В українській частині інтернету
сховища текстів та методи організованого спілкування (зокрема з тематики
електронної освіти і дестинційного навчання) тільки починають формуватися.
Таким чином, повноцінна інформаційна система, призначена для бібліографічних
завдань, повинна бути інтегрованою і включати обидві складові: сучасні
телекомунікаційні технології і
традиційний видавничий підхід [1, c.5].
Важливим етапом у розвитку дистанційного навчання є індивідуальний підхід, в
якому системи навчання повинні мати наступні компоненти:
-
телеконференцію,
призначену для оперативного (протягом одного-двох днів) взаємно-інформування
через комп’ютерну мережу всіх користувачів, які цікавляться замовленою
тематикою;
-
електронну бібліотеку,
тобто доступний через комп’ютерну
мережу архів текстів, зображень, аудіо матеріалів тощо;
-
серійні видання (ті, що
систематично видаються і за певним стереотипом оформляються);
-
книжкову серію – діючу
послідовність видання томів (посібників, монографій, літературно-художніх
здобутків тощо), що мають ознаки єдиної серії.
Часто в дистанційному навчанні
використовують профільні телеконференції, але такі підходи не завжди бувають
доцільними. Інформаційне наповнення не завжди відповідає вузькій предметній
сфері. Крім того, не кожен навчальний заклад має можливість вико-ристовувати
сучасні телекомунікаційні зв’язки.
Коли ж вимагаються оперативність,
надійність і незалежність від відстаней, то неми-нуче доводиться розраховувати
на комерційних постачальників телекомунікаційних послуг. При втраті
оперативності і надій-ності створення телеконференції, призначеної для
обговорення поточних проблем, утратило б усякий зміст. Крім того, конференції
бу-вають некеровані. Інколи користувачам телеконференцій доводиться платити за
загальний обсяг передачі, витрача-ючи свої кошти. У такому випадку конференція
обов’язково повинна мати модератора, тобто бути керованою [1, c.10].
Однією із
складних систем щодо вибору оптимальних проектних рішень з реалізації форми і
змісту інформаційних матеріалів є електронна бібліотека з доступом через
Інтернет. Сучасні проекти направленні на
реалізацію таких вимог: 1) бібліотека повинна мати сучасний Web-інтер-фейс з
можливостями дистанційного перегляду і замовлення літератури; 2) до загальної
кількості користувачів бібліотеки необхідно включити праців-ників, студентів та
слухачів освітнього закладу (користувачі корпоративної мережі нав-чаль-ного
закладу).
Для організації роботи наповнення, пошуку
інформації електронних бібліотек вико-ристовується стандартизація періодичних
видань. Початкова смуга повинна містити всі необхідні відомості для побудови
бібліографічного посилання, а також реферат, що може використовуватися при
автоматичному пошуку. Збірник слід побудувати таким чином, щоб читачу, який
використовує витягнуту з електронної бібліотеки статтю, не потрібно було
добувати додаткову інформацію, що в аналогічних виданнях нерідко згрупована на
перших чи останніх сторінках випуску. Кінцева смуга публікації обов’язково
повинна містити відомості про авторів, включаючи їх електронні адреси,
наявність яких необхідна. За допомогою електронних адрес зацікавлений читач
може встановити прямий оперативний зв’язок з авторами, а також запропонувати їм
обговорити будь-яке питання привселюдно у телеконференції.
Значного
поширення також набули електронні журнали, які часто є електронною копією
періодичних видань. Інформація в таких виданнях повиння бути не просто джерелом
цікавих і різноманітних матеріалів, але мати електронні тексти з певним рівнем
якості – як у змістовному, так і в суто редакційному відношенні. Наявність у
системі подібного джерела, певним чином зорієнтованого на все співтовариство
зацікавлених осіб, повинна сприяти загальному підвищенню якості
розповсюджуваних у системі матеріалів.
Потрібно
зазначити, що телеконференції при активній участі педагогів, викладачів,
працівників органів народної освіти повинні стати справжнім постійно діючим
форумом всіх, хто зацікавлений у питаннях вищої та середньої освіти. Створення
доступного, автоматично підтримуваного і добре організованого архіву всіх
повідомлень через сучасні Інтернет техноллогії у мережі може бути основою для
організації та підтримки навчальних процесів, технологій перепідготовки та
підвищення кадрів.
Важливим
етапом інтеграції інформаційних систем освітніх закладів у контексті процесів
дистанційного навчання є електронні бібліотеки, які підтримують відповідний
багатоаспектний доступ до одиниць збереження, що дозволяє читачу або слухачу
підбирати необхідні матеріали у достатній мірі. Електронна бібліотека у даному
випадку виступає центром не тільки традиційного систематичного каталогу, але і
місцем збереження відеотек та телеконференцій, підтримки зв'язку через розсилки
списків, завдяки яким користувачі, що помістили в цей список свою адресу
електронної пошти, зможуть оперативно одержувати інформацію про нові
надходження [3, c.276].
Література: