Барвіна Н.О.

Технологічний інститут

Східноукраїнського національного університету імені В. Даля

(м. Сєвєродонецьк)

Позаудиторна діяльність як засіб інтенсифікації навчання іноземній мові студентів технологічних вищих навчальних закладів

На сучасному етапі необхідність володіння іноземною мовою фахівцем, що має вищу технічну освіту, не варто доказувати. Наслідком процесів, що відбуваються в світовій науковій діяльності, економіці та промисловості, є міжнародна інтеграція, яка впливає на попит суспільства на фахівців в різних галузях науки і техніки, що необмежені спроможністю іншомовного спілкування. Практика показує, що на сьогодні потрібні не просто перекладачі, оскільки перекладач, що одночасно не має спеціальної технічної освіти, не може мати глибоких знань, наприклад, в машинобудуванні або комп’ютерних мережах, а грамотні висококваліфіковані фахівці, що володіють іноземною мовою на достатньому рівні. Тому предмет «Іноземна мова» є одним з ключових в структурно-логічній схемі підготовки бакалаврів за будь-яким напрямом і забезпечує підґрунтя в системі формування конкурентно спроможного професіонала.

В світі вимог, що пред’являються до ділових якостей сучасного фахівця, можна визначити, що головною метою навчання іноземній мові в технологічному ВНЗ є формування комунікативної компетенції студента.

На сьогодні практика формування такої компетенції в немовних ВНЗ з ряду причин є недостатньо ефективною. По - перше, певний відсоток студентів вважає, що «вища технічна освіта» передбачає отримання фундаментальних знань лише за спеціальними предметами, і дисципліна «Іноземна мова» попадає на другий план, стає другорядною. По - друге, необхідно пам’ятати про відсутність тісного зв’язку між школою та ВНЗ, а також різний початковий рівень підготовки студентів першого курсу. Викладачам ВНЗ необхідно, перш за все, вирішити проблему по доведенню іншомовної підготовки студентів до рівня, що є достатнім для навчання у ВНЗ. Тому значну частину навчального часу доводиться витрачати на повторення та систематизацію матеріалу, що передбачений шкільною програмою. По - третє, ще одним проблемним моментом є те, що процес оволодіння іноземною мовою відбувається поза мовним середовищем, а викладач іноземної мови не є в повній мірі носієм цієї мови. До того ж, більшість викладачів, особливо технічних ВНЗ, ніколи не проходили стажування в країні, мову якої вони викладають.

Так яким же чином можна збільшити ефективність навчання іноземній мові? Кількості навчальних годин, що надається аудиторним заняттям з іноземної мови в немовних ВНЗ недостатньо, тому актуальною стає проблема формування умов для позаудиторної роботи студентів.

Для оволодіння іноземною мовою, як засобом спілкування необхідні спеціальні заняття. Існує багато варіантів таких занять. Наприклад, можливо використовувати спеціально розроблені для самостійної роботи комп’ютерні програми, самовчителі, відео та аудіо матеріали. Але навіть в тому випадку, коли студентові дуже необхідна іноземна мова, і він зможе займатися самостійно протягом багатьох годин, досягнути необхідного результату буде важко. Повноцінне оволодіння іноземною мовою неможливе без викладача. Групові позаудиторні заняття є однією з головних складових ефективного навчання іноземній мові, з одного боку завдяки наявності викладача, що диригує процесом, а з іншого – групи студентів, без яких отримання навичок діалогічного та полілогічного мовлення стає малоймовірним. До такого процесу навчання, як і до процесу аудиторної роботи, на сучасному етапі необхідно включати нові технології, такі як Інтернет, комп’ютерні ресурси, навчальні відео та аудіо програми.

Спілкування іноземною мовою для студентів не повинно обмежуватися лише безпосереднім контактом з викладачем та однокурсниками. Для того, щоб навчити іноземній мові як засобу спілкування, необхідно утворювати умови реального спілкування, налагодити зв’язок викладання іноземної мови з життєвими ситуаціями, активно використовувати іноземну мову в нестандартних комунікативних ситуаціях. Один із способів вирішення цієї проблеми є розширення форм позаудиторної діяльності. До таких форм відносяться наукові диспути, що проводяться іноземною мовою, реферування та обговорювання іноземної наукової літератури, участь студентів в міжнародних конференціях, клубах, гуртках, круглих столах, відкритих лекціях, засіданнях наукових спілок за інтересами, та позаудиторних культурних заходах, що присвячуються святам та значним подіям країн, мови яких вивчаються.

Безумовно, такі заходи потребують значних організаційних здібностей викладача, але якщо така робота має регулярний характер, вона стає достатньо ефективною та результативною.

Поряд з тим, що позаудиторна діяльність є якісною додатковою та допоміжною формою роботи, вона допомагає викладачеві вирішувати цілий ряд задач. Наприклад, таких, як реалізація свого творчого потенціалу, можливість використовувати різноманітні методи та форми роботи, які не завжди доречно застосовувати під час проведення аудиторних занять, а також налагоджувати співпрацю з найбільш мотивованими та зацікавленими студентами.

Позаудиторна робота має велику практичну користь для студентів, бо є додатковим джерелом знань іноземної мови, а також головним інструментарієм у подоланні психологічного бар’єру, який часто виникає під час спілкування іноземною мовою. Монологічне та діалогічне говоріння не від свого імені, а від імені персонажу(п’єси, сценки, вірша, пісні) допомагає студенту краще адаптуватися в іншомовному середовищі. Для студента позаудиторна діяльність – це не урок, який необхідно вивчити за програмою, а цікава гра, в якій він позбавлений страху отримати недостатньо високу оцінку. Такі нові форми роботи, коли головна роль належить вже не викладачеві, а самому студенту, дає додаткову можливість не тільки розвитку його комунікативних здібностей, але й інтелектуального та творчого потенціалу.

Поряд з практичною метою заняття в гуртках іноземної мови ставлять перед собою освітні, виховні та розвиваючі мети. Вони сприяють розширенню загальній ерудиції студента, його кругозору; зростанню його загальнокультурного та освітнього рівня, а також рівня культури мислення та спілкування; подоланню бар’єрів спілкування в багатьох нестандартних комунікативних ситуаціях та розвитку пізнавальної діяльності. Виховна мета досягається формуванням у студента інтересу та поваги до культури та мови своєї країни та тієї країни, мова якої вивчається; необхідності та інтересу до вивчення іноземної мови, як основного засобу здобування більш глибоких знань про іншомовну країну; необхідності постійного самовдосконалення та саморозвитку.

Таким чином, позаудиторні форми роботи є дуже важливими та мають велику кількість варіантів застосування. Викладачам іноземних мов в технологічному ВНЗ необхідно ретельно вивчати ці форми та застосовувати їх на практиці, звертаючи увагу на конкретний контингент студентів. Тому що оптимізація позаудиторної роботи є одним із засобів оптимізації процесу навчання.