Филологические науки/3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Прокутко А.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Епітет як мовний засіб вербалізації концепта ПРИРОДА

(на матеріалі дискурсу Дж. Дарела)

Метою нашої розвідки, що представляє фрагмент дослідження мовної репрезентації концепту ПРИРОДА в англійській мові, є дослідження епітета, як мовного засобу концептуалізації світу. Семантика досліджуваних одиниць є результатом категоризації мисленням мовців відповідних проявів свідомості, що зафіксовано у вигляді концепту ПРИРОДА.

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на опис вербалізованих фрагментів картини світу, а також важливою роллю концепту ПРИРОДА у житті, діяльності та творчості людини. Предметом дослідження є понятійна складова концепту ПРИРОДА. Завданням роботи є виокремлення епітетів концептуалізації природу у дискурсі Дж. Дарела. Матеріалом дослідження слугують твори Джеральда Дарела, а саме “The Bafut Beagles” та “ My Family and Other Animals”.

Концепт ПРИРОДА є базовим концептом концептуальної картини світу людини. Концепт розуміється як етнічно та культурно обумовлене, складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі [3, с. 61] та може бути втіленим у семантиці мовних одиниць. Концепт розглядається як загальне родове поняття відносно конкретних видових понять певного класу [4, c.257]. Концепт ПРИРОДА відображає у мовній свідомості багатовіковий досвід інтроспекції етносу у вигляді загально універсальних та культурно специфічних уявлень про відповідні природні явища.

Поняття "природа" лежить в основі концепту ПРИРОДА, проте термін "концепт" значно ширший за термін "поняття". Н.Н. Болдирьов пише: "На відміну від поняття, яке відбиває найбільш загальні, істотні (логічно конструйовані) ознаки предмета або явища, концепт може відбивати один або декілька, будь-які, не обов'язково істотні ознаки об'єкту" [1]. Концепт "природа" - це універсальне поняття, але в той же час він має свої власні специфічні риси - національні особливості (колорит), стосунки між людським життям і природою та ін. - в системі художнього тексту.

Загальновідомо, що характерною, невід'ємною рисою авторського дискурсу є значне (в порівнянні із звичайною мовою і текстом) інформативне і змістовне навантаження, що досягається використанням художніх прийомів та образно-виразних мовних засобів. Один з важливих засобів репрезентації концепту ПРИРОДА, що широко використовується в авторському дискурсі є епітет.

У широкому розумінні епітет – це будь-яке означення, що вживається для вирізнення предмета думки, для називання ознаки – чи то постійної, узвичаєної, що часто повторюється і відома мовцям, чи то особливої, оригінальної, яку помітив тільки автор, яка пов’язана з конкретним текстом, з індивідуальним авторським стилем. Друге, вужче розуміння епітета охоплює лише художні, емоційно-образні означення, що відзначаються оригінальністю, нечастим вживанням, індивідуальним змістовим наповненням [4, c. 145]. Межа між цими двома епітетами-означеннями досить умовна: нерідко звичайне широковживане означення набуває в авторському дискурсі нових асоціацій, нового естетичного змісту, перетворюючись на яскравий образ.

Мовний аналіз фактичного матеріалу (дискурсу Дж. Дарела) показує, що у творах Дж. Дарела представлені такі компоненти концепту ПРИРОДА, як атмосфера (air, sirocco, tornado, breeze, wind), літосфера (cliff, mountain, lowland, plateau, rock, valley), гідросфера (water, lake, ocean, sea, waterway, rain, downpour), вогонь, небесні тіла (sun, moon, star, planet, Milky Way), рослинний світ (forest, palm, tussock, yam, sugarcane, plantain, mango, toadstool), тваринний світ (mongoose, rabbit, rhino, shrew, squirrel, locust, spider, toad, catfish), пори року, час доби (morning – evening, dawn, sunset, winter). Ряд компонентів концепту "природа" – forest, wood, garden, thicket – є, на наш погляд, суміжними. З одного боку, вони є рослинними співтовариствами, з іншого – знаходяться безпосередньо на землі, ґрунті.

Найчастіше за допомогою епітета в авторському дискурсі реалізуються такі компоненти концепту ПРИРОДА, як рослинний світ (флора), літосфера, гідросфера, тваринний світ (фауна). Наприклад:

The top of the wall was a desert land, too dry for anything except a few rust-red mosses to live in it… [5]

In that mist-blurred morning I could not make out what this strange object could be…[5]

I would burst suddenly into the house and startle the family with the news that the strange, spiky black caterpillars on the roses were not caterpillars at all. [5]

У наведених прикладах автор описує компоненти (land, moss, morning, caterpillar) концепту ПРИРОДА за допомогою епітетів desert, rust-red, mist-blurred, spiky black. Вживання епітетів, як засобу концептуалізації навколишнього середовища, дає змогу автору краще зобразити особливості природних явищ та передати атмосферу у якій перебуває головний герой твору.

Основними функціями епітета у дискурсі Дж. Дарела є зображувальна та виражальна; епітет використовується як мовний засіб характеристики навколишнього світу з різних точок зору:

It looked as though it was going to rain, and I would peer up into the clear, burnished sky with a worried expression. [5])

A cold and agitated wind came hurrying ahead, and close on its heels came the rain, in an almost solid silver curtain that drenched us within the first few seconds. [6]

We set off in a warm pearly dawn that foretold a breathlessly warm day and a calm sea. [5]

Епітет також може бути мовним засобом вираження різного роду емоційних станів людей та особливостей їх світосприйняття в конкретній ситуації:

When tired, we swam languidly to the shore and lay on the warm rocks, gazing up into the star-freckled sky. [5]

Таким чином, епітет – невід'ємна частина авторського дискурсу Дж. Дарела; образотворчо-виразний засіб, який збагачує зміст висловлювання, характеризує предмети і явища навколишнього світу з різних точок зору. Крім того, функцією епітета може бути вираження емоційних станів людини і природи в певний момент, а також представлення авторського світосприйняття. Вживання епітета дозволяє авторові виділити домінуючу, іманентну ознаку і властивість образу, наповнити його семантичний простір новим образним змістом. Це пояснює мотивацію авторського вживання епітета як одного із мовних засобів пізнання навколишнього світу, формування моделі концептосфери ПРИРОДА і способу її репрезентації в авторському дискурсі.

Отже, епітети характеризуються переносним образним вживанням. За допомогою епітета розкривається інформаційний та емоційний зміст авторського доробку.

Література:

1. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика / Н.Н Болдырев. – Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2002. – 123с.

2. Нерознак В.П. От концепта к слову: к проблеме филологического концептуализма / В.П.Нерознак // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. – Омск, 1998. – С. 80-85.

3. Приходько А.М. Концепти та концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А.М. Приходько. – Запоріжжя: Прем’єр, 2008. – 332с.

4. Селіванова О. Сучасні лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.Селіванова – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

5. Durrel G. My Family and Others Animals/ G. Durrel. – NY: Penguin Books, 1981. – 296 p.

6. Durrel G. The Bafut Beagles / G. Durrel. – London: Penguin Books, 1989. – 213 p.