Филологические науки/3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Прокутко А.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Структурні особливості епітета у дискурсі Дж. Дарела

Лінгвістичне дослідження авторського дискурсу ставить перед дослідниками ряд важливих завдань, серед яких істотне місце займає проблема комплексного аналізу образних засобів (епітет, порівняння, метафора, метонімія). Дослідники зосереджують увагу на характерних ознаках стилю, жанру, поглиблюють розуміння естетичної функції епітетів, лексичних джерел збагачення мови. І це закономірно, адже образне слово, вжите автором у конкретному творі, передає певну інформацію про життєву ситуацію або відображає у відповідний спосіб суб’єктивне, індивідуалізоване ставлення до зображуваного бачення світу автором, особливості ідіолекту тощо [1, c.109]. Отже, образні слова (наприклад епітет, метафора) слугують засобом концептуалізації картини світу.

Одним із найважливіших образно-експресивних засобів авторського дискурсу є епітет, який найчастіше виражається у дискурсі прикметником. За допомогою механізмів епітета, на основі ознак реалій, синтезується новий ідеальний об’єкт – переосмислене значення імені з метою найменування нової фізично сприйнятої реалії чи явища.

Метою цієї роботи є дослідження структурних особливостей епітета, який слугу засобом концептуалізації навколишньої картини світу. Остання володіє властивістю нав’язувати мовцям даної мови специфічний погляд на світ – погляд, що є результатом того, що епітети, вплітаючись в концептуальну систему відображення світу, забарвлюють її у відповідності з національно-культурними традиціями та індивідуальними особливостями сприйняття світу кожною людиною зокрема. Об’єктом даного дослідження є структурні особливості епітетів у дискурсі Дж. Дарела. Предметом розвідки є епітети у тексті твору.

Було відібрано близько 420 прикладів використання в романах Дж. Дарела епітетів, які було проаналізовано та систематизовано відповідно до їх структурних особливостой.

З точки зору структурної організації епітети поділяються на прості (simple epithets), виражені прикметниками, дієприкметниками, іменниками-ад'юнктами (anonymous bird, hawking swallow, butterfly bay); складні (compound epithets), виражені складними прикметниками або складними іменниками-ад'юнктами (bottle-green moss, sun-baked rock, grey-green olives), а також фразові епітети (phrase epithets) зі структурою словосполучень (harps-and-honey afterlife; run-of-the-mill person; gone-to-ruin farmhouse); епітети-речення (sentence epithets), виражені інтегрованими реченнями [2, c.8]. Однак, нами було виокремлено у структурі авторського дискурсу Дж. Дарела лише прості та складні епітети.

Найбільш поширеними у дискурсі Дж. Дарела є прості епітети, виражені прикметниками. Особливу роль відіграють колористичні епітети, які є, як правило, полісемантичними. Вони здатні розвивати переносні значення, в яких виникають образи, і окремі з них закріплювати як символічні (наприклад, smooth brown river, black stream, golden sunlight)

Складні епітети відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей. Наприклад нами було виокремлено на ступні структурні моделі складних епітетів:

1. N + - like – threadlike, crab-like;

2. N + P II – mist-blurred, shadow-filled, moon-silvered, moss-covered;

3. N + P I – self-respecting, awe-inspiring;

4. N + A – apple-green, wine-red, gentian-blue, dew-shiny, rust-red, palm-shaggy, pearl-white;

5. N + N – grassland, brow-leaf, swallow-tail, almond-size;

6. A + N – freshwater, low-land, slow-motion;

7. A + A – greeny-grey, electric-blue, blue-black, grey-green;

8. A + PI – fast-running, fast-moving, low-flying, muscular-looking;

9. A + P II – white-faced, green-shadowed, good-natured, absent-minded;

10. Adv + P II – well-boiled, well-dentured;

11. V + Adv – cumbersome;

12. PI + P II – drooping-eared;

13. Adv + PII – highly-coloured.

Отже, складні епітети в авторському дискурсі Дж. Дарела відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей (13 моделей). Найбільш частотними серед складних епітетів є структури N + PII, N + A та A + PI інші структурні моделі складних епітетів знаходяться на периферії, тобто є маловживаними і не характерними для авторського дискурсу Дж. Дарела. Епітети як експресивний засіб відіграють важливу роль у концептуалізації авторської та національної картини світу. Епітет займає важливе місце серед лексичних засобів репрезентації різних концептів та концептосфер, вербалізуючи певну інформацію про життєву ситуацію.

Література:

1. Галган Н.М. Епітети в урбаністичній прозі 30-х років ХХ століття (на матеріалі новели «Зустріч» Б. Нижанківського) / Н.М. Галган // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць. Ч. ІІ: Вип. 3 / Ред. кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова, та інш. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 109-111.

2. Оноприенко Т.Н. Эпитет: семантика и структура (на материале английской тропики) / Т.Н.Оноприенко. – Житомир: Полиграфика, 1997. – 48 с.

3. Оноприенко Т.Н. Епітет як первісний троп і системоутворюючий центр тропіки / Т.Н.Оноприенко // Вісник ЖДПУ. - № 8. – 2001. – С. 127-130.

4. Пустувалова А.А. Типы эпитетов в поэтическом языке Н. Рубцова / А.А. Пустувалова // Гуманитарные науки. Филология: Вестник ТГУ. – Вып. 7 (63). – 2008. – С. 118-122.