Філологічні науки/3. Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Карпець Л.І, Огієнко В. П

Національний Технічний Університет України

«Київський Політехнічний Інститут»

Використання англіцизмів в українських

термінологічних системах

У 90-х роках ХХ століття коли Україна стала незалежною державою відбулось активне вживання української мови на різних рівнях, у зв`язку з набуттям нею статусу державної.

Процес глобалізації, курс на інтеграцію України в ЄС спричинили соціально-економічну, політичну та культурну взаємодію українського народу із народами світу, що позначилось і на мовному рівні. А оскільки, англійська мова на сучасному етапі є засобом міжнародного спілкування, то за останні роки до лексики української мови увійшло багато англіцизмів, які використовуються у різних сферах життя, зокрема, у науковій галузі.

І.Огієнко писав: «…українська мова здатна бути мовою науки, як і всі інші мови…»

Українська термінологія це складова частина наукової мови, яка впродовж 2000-х років поповнювалась термінологічними словниками, основою яких є терміни.

Для кращого розуміння суті питання слід розрізняти поняття: термінологія, терміносистема, термін.

Термін - це слово, або стале словосполучення, що позначає наукове поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його логічному визначенню. Терміни поділяються на загальновживані та вузькоспеціальні, які використовуються у певній галузі науки. Мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Терміни слід вживати лише в тій формі та значенні, які вказані у словниках.

Серед великої кількості термінів у різних галузях вирізняють такі складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це підмножина термінів, яка відображає поняття й функціонує у кожній галузі стихійно. Терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Як відзначає Ю. О.Жлуктенко, «лексика ніколи не може в своєму існуючому складі вичерпно відбити всю безмежність людського досвіду і навколишнього зовнішнього світу, тому більшість лексико-семантичних рядів і мікросистем кожної мови перебуває у «відкритому» стані, тобто в постійній схильності до іновацій».

«Одним із досить важливих факторів у справі розвитку мови є запозичення нею чужих слів з сусідніх мов, - воно завжди збільшує словникове багатство мови» - вказував І.Огієнко. Тому, сучасна українська термінологія поповнюється новими одиницями – англіцизмами, яким енциклопедія дає наступне визначення: англіцизм – різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.

Наприклад: маркетинг, моніторинг, інтерфейс, кліринг, демпінг, ревальвація , байт, файл тощо. Одним із методів засвоєння таких запозичень є поєднання їх із власномовними або давно запозиченими термінами, наприклад: клірингові розрахунки, маркетинговий аналіз, демпінгові ціни. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює іншомовні слова, все одно велика кількість англіцизмів створює складності для розуміння національної терміносистеми і часто негативно впливає на швидкість навчального процесу.

Наявність великої кількості англіцизмів в українській мові можна пояснити по-перше, тенденцією сучасної моди. Так, наприклад, в українській мові існує термін – продавець та посередник, а сучасна тенденція запозичила англіцизм, - дистриб’ютор та дилер, який заміняє український термін; англіцизм – ексклюзивний, замінив український термін – винятковий; наступне: опція – вибір; шипінговий – кораблебудівний; калькуляція – обчислення, тощо.

Але існують і інші чинники, які зумовлюють запозичення англіцизмів: - недостатність деякої фахової літератури українською мовою; - наявність певної кількості фахівців, які не бажають переходити на українську мову і відають перевагу запозиченням з англійської мови, що стають міжнародними: лазар, інтернет, принтер, радар та ін..

Отже, українська мова має змішаний характер, бо насичена англіцизмами без яких не обійтись, оскільки вони полегшують спілкування фахівців. Англійська мова стала справді світовою мовою. Нею володіє близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень у світі спершу публікується англійською. Англомовні запозичення, називаючи нові поняття певної галузі науки, спрямовані на вдосконалення професійної комунікації. В процесі запозичення нових слів, в тому числі і спеціальних, постає питання їх точного перекладу і пошуку національного відповідника. Йдеться про безеквівалентну лексику, таку яка ще не має українських аналогів. Сюди можна віднести транслітерацію, калькування, описовий переклад. Тому, дослідження шляхів правильного розуміння нового слова має важливе лінгвістичне та соціолінгвістичне значення для встановлення механізму асиміляціі запозичень.

Першорядне значення має фонетичне та графічне розуміння запозичених слів. У міру можливостей слід зберігати фонетичні та фонологічні особливості англійської мови. При написанні, не вводити літер, які не відповідають звукам, властивим даній мові. Але враховуючи фонетичні особливості української мови, частіше маємо тільки певне наближення англійського слова до його українського еквівалента.

Наступний етап – це граматична асиміляція, яка пов'язана з категоріями роду та числа. Найменші розходження між англіцизмами в українській мові та їх аналогами в англійській мові спостерігаються в категорії числа, а найбільші – в категорії роду. Існує також семантична асиміляція. Дослідивши цей аспект, який слід описати окремо, ми дійшли висновку, що процес лексико-семантичної еволюції англійських слів в українській мові є найбільш значним, і саме лексико- семантична система робить можливим проникнення будь-якого англіцизму в українську мову.

Література:

1. Ломовцева А. Новітні англіцизми в укр.мові і проблема лексичної варіантності// Укр.мова. 2003 - № 1.- с. 96-102.

2. Українська термінологія і сучасність. Збірник наукових праць. – К. 2007. – с.411.

3. Огиенко И. Иноземные элементы в русском языке. История проникновения заимствованных слов в русский язик – К.Тип. Бондаренко и Гнездовского. 1915.- с.136-137.

4. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия – К. Высш.шк. 1974. с 176.