Пономарьова Ольга Ігорівна

Харківський національний економічний університет

ВИВЧЕННЯ ДЕЯКІХ МОВНИХ ТА МІЖКУЛЬТУРНИХ ПРОБЛЕМ КОРПОРОТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Серед наукових досліджень останніх двох десятиріч певна кількість присвячена питанням керування компаніями, їхніми дочірніми фірмами й філіями. Ці дослідження розглядали практично всі аспекти проблеми взаємин головних компаній й їхніх філій, за винятком одного – питання про підходи до вирішення мовних проблем компанії. У вузькому сенсі, цю проблему можна розглядати як частину внутрішньої корпоративної культури, а у широкому – як частину комунікації .

Слід зазначити, що вже на початку 70-х років велися дослідження, які визнавали, що мовні проблеми можуть стати бар'єром для ведення бізнесу на міжнародному ринку. Однак вони не викликали широко інтересу, головним чином через критику поняття «мовний бар'єр», тому що воно асоціювалося з поняттям фізичного простору. Як свідчить аналіз літератури, в останні 25 років у роботах з вивчення проблем іноземних фірм розглядаються, головним чином, питання комунікації, зокрема її міжкультурний аспект. Проте дотепер не приділяється достатньої уваги вивченню ролі мови у внутрішньому корпоративному спілкуванні.

Перехід більшості компаній до лінейної організаційної структури й до спілкування за горизонталлю, яке ще більш сприяє тісній взаємодії співробітників, актуалізував потребу в загальній мові. Як відомо, горизонтальна комунікація значною мірою залежить від особистих контактів, тобто від створення мережі міжособистісного спілкування, що дуже тісно пов'язане із проблемою мови. Цей неформальний інформаційний потік є основою для ефективного горизонтального спілкування. Однак, як відзначає Маршан, практично всі дослідники недооцінюють роль мови і мовленнєвих умінь у корпоративному спілкуванні.[3;428]

Основним питанням, на його думку, є: « Яким чином люди, що володіють лише однією мовою, не основною у компанії, переборюють організаційні бар'єри й спілкуються з іншими службовцями». Це питання стає особливо важливим, якщо ми маємо на увазі представників нечисленних язикових груп ( наприклад: представників Фінляндії й Данії).

Жоден із відомих у теорії засобів стандартизації мови у компанії («пасивна поведінка», створення «мовних вузлів» з репатріантів або своєрідної мережі у компанії та філіях) не став досить ефективним на практиці. Замість цього службовцям пропонували вивчати основну мову (переважно англійську) [1;17]. З одного боку, цю проблему можна вирішити шляхом прийому на роботу фахівців, що говорять основною мовою, але ж з другого, основним завданням філій є виконання певних завдань у регіоні із клієнтами, які говорять місцевою мовою. Крім того, як визнають дослідники, мати повноваження у регіоні означає також вміння спілкуватися й із зовнішніми замовниками та акціонерами. Таким чином, проблему стандартизації можна порівняти із іншими труднощами, викликаними маркетингом і загальною діяльністю компанії.

За результатами досліджень, 65% опитаних службовців крупних багатонаціональних корпорацій серед 25 факторів, що впливають на ефективність спілкування у компанії указали спільну мову, віддаючи їй перевагу над іншими – різницею географічного положення, економічною складовою, культурними розходженнями, часом роботи у компанії та ін.[2;38].

Результати численних досліджень дозволяють говорити про необхідність розрізняти мовні та комунікативні вміння й компетенції. Безсумнівно, менеджер з Великобританії має першокласні розмовні навички, але він не обов'язково є фахівцем у галузі комунікації. Дуже часто можна спостерігати, як інженери, що не мають достатніх мовних навичок, легко спілкуються зі своїми колегами, які говорять на інших мовах. Однак, такий вид функціональної комунікації обмежений лише галуззю повсякденних питань [3;428]. Коли справа стосується основного спілкування, наприклад, складання контрактів, технічної й функціональної комунікації не досить. Її також недостатньо і за спілкування електронною поштою або телефоном, хоча вони є засобами неформальної комунікації.

Слід зазначити, що під «корпоративною комунікацією» фахівці найчастіше розуміють спілкування всередині компанії – у відділіах, між відділами, між головним офісом і філіями, а також спілкування компанії зі своїм середовищем, наприклад, із клієнтами. Корпоративне спілкування розглядається у двох аспектах:

- основне спілкування;

- функціональна комунікація.

Поняття «основне спілкування» близьке за значенням до поняття «основна компетенція» й охоплює ті галузі спілкування компанії, які життєво необхідні для її розвитку. Таке спілкування відбувається за дуже тісних контактів між клієнтами й працівниками в головних офісах компанії. Метою такого «основного спілкування» є налагодження й підтримка відносин для рішення особистих проблем.

Під «функціональною комунікацією» мається на увазі ряд стандартних, рутинних операцій. Наприклад, робота з бізнес кореспонденцією й технічною документацією. Ця сфера охоплює область виконання угод, які були досягнуті між сторонами, і встановлює двосторонні зобов'язання та відповідальність.

Результати численних досліджень дозволяють говорити про необхідність розрізняти мовні та комунікативні вміння й компетенції. Безсумнівно, менеджер з Великобританії має першокласні розмовні навички, але він не обов'язково він є фахівцем в області комунікації. Дуже часто можна спостерігати, як наприклад інженери, що не мають достатніх мовних навичок, легко спілкуються зі своїми колегами, які говорять на інших мовах. Однак, такий вид функціональної комунікації обмежений лише галуззю повсякденних питань. Коли справа стосується основного спілкування, наприклад, складання контрактів, технічної й функціональної комунікації не досить. Її також недостатньо і за спілкування електронною поштою або телефоном, хоча вони є засобами неформальної комунікації.

Вивчення результатів низки досліджень дозволяє зробити висновок про те, що хоча англійська мова й набула статусу міжнародної мови спілкування як у бізнесі, так й у повсякденному житті, а також незважаючи на досить високий рівень володіння англійською мовою у працівників у транснаціональних корпорацій, компанія надає перевагу здійсненню прямого спілкування із клієнтами їх рідною мовою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Andersen Helle. The Role of Language Skills In Corporate Communication//Andersen Helle, Rasmussen Erik S // Paper for the Nordic Workshop of Interorganisational Research.-2002.-No.12 . - Kolding 16-18 heland@language.sdu.dk

2. Biesalski E. Knowledge Management and e-Human Resource Management.//Biesalski E.//2002. – Karlsruhe, Germany, ernst.biesalski@daimlerchrysler.com

3. Marschan-Piekkari R. In the shadow: the impact of language on structure, power and communication in the multinational// Marschan-Piekkari R., Welch D., Welch L// Intarnational Business Review.- 1999.-N- 8(4).-pp421-440