Костенюк В.В., Вакарик М.М.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник: Ушій С.Н.

Місце і роль жінки в релігійному просторі

Проблема сутності жінки, її особистості та місця в релігійному житті була актуальною завжди, а особливо сьогодні. Дослідженням феномену жінки в релігії та суспільстві займалися такі науковці, як Л. Погоріла, О. Кісь, А. Колодний, П. Ніколаюк, Д. Осборн, Н. Чухим, Н. Недзельська, В. Мухтерем, З. Абдураімова, А. Черній та інші.

Жінка й релігія – одне з найсуперечливіших явищ в історії розвитку людства. У духовних аспектах усіх релігій жіноче начало відіграє важливу, а в деяких випадках визначальну роль. Саме поєднання чоловічого і жіночого начала породжує в суспільстві все суще. Проте майже усі світові релігії ігнорують жінку, як істоту другорядну, інколи навіть сатанистську, унеможливлюють роль жінки як служителя культу, проте їй відводиться певне місце в храмі, де вона виконує визначені для неї функції. Також жінка не може обіймати посаду священника [4]. Наприклад, такий дослідник як Йосиф Флавій стверджує, що Закон приписує жінці бути підлеглою чоловіку в усьому. Філон у своїх працях розглядає жінку та жіноче як зразок слабкості, її призначення – жити дома [2].

У християнстві існує два протилежні твердження у ставленні до жінки: в образі Божої Матері їй поклоняються і вшановують її, а також шанують жінок святих та великомучениць; з іншого боку, жінка створена з ребра Адама і є втіленням потойбічних сил, ціль спокуси, нечиста і неповноцінна, а головне вона винна, бо через неї сталося вигнання з раю [1].

Роль жінки в християнстві визначалася здебільшого культурно – соціальними вимірами. Саме суспільство визначає, що є для нього прийнятним, що є «добре» для кожної людини та яка поведінка від неї очікується. Релігійні функції жінки: жінка – церковний лідер; жінка – вчитель, провідник; пророк; вдова; діва; супутниця чоловіка – служителя; мучениця. Роль жінки в християнстві та її функції в релігійному житті постійно змінювалися. У зв'язку з інституціоналізацією церкви деякі з її функцій відпадали самі собою [2].

В історичній християнській традиції жінка належить своїй сім'ї, дітям та чоловіку, а в останню чергу сама собі, якщо у неї на це вистачає часу і сил.

Зараз же все змінилося. Жінка стала сильнішою, витривалішою, відповідальнішою, вона взяла на себе все, що тільки могла, і навіть більше. І знову вона має забути про себе в ім'я сім'ї. Жінка намагається забути про свою заклопотаність, заміняючи свій власний світ світом речей: одягом, косметикою та іншими речами, які здавалося б, покращують її життя та життя її сім'ї. Отже, світ несправедливий до жінки, до її особистості [3].

Жінка в ісламі має прав більше, ніж жінка у християнстві. Проте є й спільні риси у християнок та мусульманок, їхня головна сфера діяльності – домашнє господарство. Така роль в ісламі вважається почесною. Шаріат (ісламський спосіб життя) та фікх (ісламське право) передбачають деякі відмінності ролей чоловіка та жінки в галузі прав і обов'язків. Відмінності виражаються в питаннях шлюбу, розлучення, юридичного статусу, одягу та освіти [4].

Важливо також зазначити, що жінки в ісламі поборолися за свою незалежність. Так, наприклад, алжирські жінки знаходилися разом з чоловіками в партизанських загонах. Туніські жінки шили одяг для бійців, доглядали за пораненими. Депортація 18 травня 1944 року кримськотатарських жінок, де вони брали активну участь у правозахисному русі, обстоювали права нації, боролися з тоталітаризмом, залишаючись берегинями сімейного вогнища, також відіграло чималу роль в релігійному житті відносно жінок. В результаті цих заворушень і революцій жінкам надали більші права, більшу активність у суспільному житті, питання про емансипацію жінок стало набирати силу. Свідчення пробудження мусульманських жінок і залучення їх до суспільно – політичного життя є факти скликання з'їздів жінок, створення жіночих організацій, вироблення політичних резолюцій і рекомендацій з вимогою широких демократичних свобод і визнання за жінкою права на працю, створення, перегляд існуючого родинно – шлюбного права. Також варто зазначити проведення дискусій зі становища жінок у засобах масової інформації із закликом переглянути ісламські закони, які регламентують життя мусульманок з урахуванням сучасних реалій. Ісламська жінка має такі цивільні права: володіти та розпоряджатися майном і заробітком навіть після одруження, у шлюбі зберігати своє прізвище та вільно висловлювати свої погляди, мусульманки мають право на забезпечене життя, чоловіки не мають права змушувати їх заробляти гроші, проте, якщо жінка хоче працювати їй цього ніхто не може заборонити [5].

Роль жінки в буддизмі є суперечливим явищем. Принижене положення жінок у суспільстві закріпилося в брахманській літературі , досить згадати відоме віровчення Ману: «День і ніч жінки повинні бути залежним від своїх чоловіків… Батько охороняє її в дитинстві, чоловік охороняє в молодості, сини охороняють у старості; жінка ніколи не була самостійною». Жінкам заборонялося слухати й вивчати Веди, самостійно виконувати які-небудь обряди, пости й обітниці. Головний релігійний борг жінки — це служіння чоловіку. Буддизм це одна із релігій, що найбільше заперечувала і вороже ставилася до жінки. „В жінці уособлюються всі нерозумно чаруючі сили, що прив’язують дух до цього світу”. Є релігії, що вищою мірою ушляхетнюють жіночість у моральному й релігійному змісті. Були і є релігії, що принижували моральне й суспільне значення жінки, однак, попри це, не позбавляли її надії на спасіння. „Але жодна релігія не ставилася до неї так вороже й неприязно, як буддизм”. Так само буддизм ставить жінку в побуті й суспільстві нижче чоловіка [6]. В буддизмі віруючий упродовж дня мав промовляти три благословення, одне з яких – це вдячність за те, що він не жінка [2].

Аналізуючи три провідні релігії світу і місця у них жінки можна з упевненістю сказати, що кожна релігія трактує феномен жінки по різному. В сучасному суспільстві є спільна риса для усіх жінок світу – освіченість. Прагнення до знань ― обов'язок кожної християнки, мусульманки та жінки, що сповідує буддизм. Сучасна жінка мусить бути грамотною, ерудованою, завжди готова дати пораду дітям, чоловіку чи родичам. Однак вади сьогоднішнього життя – алкоголізм, наркоманія, проституція та інші значною мірою захопили й жінку, але релігія може стати чинником стримування жінок від цих вад [1].

Вивчення проблеми жінки в умовах сьогодення дає можливість стимулювати процеси взаємовпливу і взаємообміну різних релігій та культур, сприяти утвердженню високої моралі [2].

Дослідження науковців на сьогоднішній день мають бути спрямовані на більш глибший аналіз осмислення сучасного становища жінки та перспектив на майбутнє, що сприятиме кращому розумінню її ролі в процесах духовного відродження України в умовах глобалізації всіх сторін суспільного буття, а також на формування більш досконалого розуміння особливостей й характеру взаємозв'язків релігійних систем, уявлень про спільне та відмінне в поглядах представників різних релігій щодо витлумачення сутності, призначення, сенсу існування жінки, відносин між чоловіком та жінкою, суспільних функцій жінки та моральних вимог до неї.

Список використаних джерел:

1. Релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. Х. Арутюнов, В. М. Мішин, Н. Ю. Бортникова та ін. — К.: КНЕУ. — 2001. — 201 с.

2. Погоріла Л. Місце і роль жінки в ранньому християнстві: проблема взаємовідносин// Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2009. - №1. – с. 79-82.

3. Чухим Н. Візія жінки у західній філософській традиції від античності до модерну. – К.: Київський інститут гендерних досліджень. 2006. – 192 с.

4. Нездельська Н.І. Проблема жінки в релігіях авраамістичної традиції / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2004.

5. Мухтерем В. Жінка. Іслам. Сучасність. - www.viche.info.

6. Жінки в ранньому буддизмі (за матеріалами палійського канону) - www.horting.org.ua