Мамочкіна М., Кондратьєв В.О.

Донецький Національний Університет економіки і торгівлі

ім.М.Туган-Барановського

СТАНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Функціонування ринкових відносин в Україні, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для суб’єктів господарської діяльності, а також їхню конкуренцію.

Під економічною конкуренцією розуміється змагальність суб’єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які потребує споживач.

Актуальністю данної статті є те, що останнім часом посилилась економічна конкуренція і тому збільшилась потреба щодо вдосконалення законодавства та механізму його застосування у цій сфері.

Метою статті є аналіз етапів розвитку законодавства України про захист економічної конкуренції та напрями його вдосконалення.

Питанням виникнення, формування, становлення та розвитку законодавства України про захист економічної конкуренції приділяли увагу такі вчені: С.С. Валітов [1], І.І. Дахно [2], К. Мамутов [3], О.О. Чувпило та інші.

Першим нормативним актом, який започаткував створення механізму регулювання монополістичної діяльності ще у колишньому СРСР, є постанова Ради Міністрів СРСР від 16.08.1990 р. «Про заходи щодо демонополізації народного господарства». Пізніше було прийнято закон СРСР «Про обмеження монополістичної діяльності в СРСР», який був взятий за основу майбутнього законодавства України про захист економічної конкуренції.

Сучасна історія законодавства України про захист економічної конкуренції починається з прийняття 16.07.1990 р. Декларації про державний суверенітет України,а також Закону Української РСР «Про економічну самостійність УРСР» від 3.08.1990 р. Відповідно до цих документів у державі було взято напрям на самостійну економічні політику, метою якої є створення ефективного механізму регулювання економічних відносин.

Провідну роль у досягненні цієї мети відіграє законодавство України про захист економічної конкуренції, яке не тільки захищає суб’єктів господарювання від протиправних посягань, а й стимулює розвиток економічних та конкурентних відносин в економіці та суспільстві в цілому.

У 1992 р. в Україні було прийнято Програму економічних реформ і політики на Україні, яка передбачала встановлення контролю за монополіями, підвищення рівня конкуренції, перебудову організаційно-господарських схем та стимулювання процесів створення нових суб’єктів господарювання.

Першим Законом і по суті законодавчою основою правового регулювання вітчизняних антимонопольно-конкурентних відносин став Закон України «Про обмеження недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18.02.1992 р. №2132-ХІІ (на сьогодні Закон не діє). Потім було прийнято цілу низку законів: «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ, «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. №3659-ХІІ, «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р. №236/96-ВР, Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. №1682-ІІІ, а також «Про захист економічної конкуренції», який було прийнято Верховною Радою України 11.01.2001 р. і який набув чинності через рік після опублікування.

Причому зазначимо, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» - це нормативний акт, який на сьогодні є основою сучасного законодавства України про захист економічної конкуренції.

Важливим етапом розвитку господарського законодавства України стало прийняття Верховною Радою України 16.01.2003 р. Господарського Кодексу України (набрав чинності з 01.01.2004 р.), в якому відводиться чільне місце законодавству України про захист економічної конкуренції [2].

Сучасне антимонопольне-конкурентне законодавство України можно розглядати у економічному та правовому аспектах.

В економічному аспекті законодавство України про захист економічної конкуренції є елементом демонополізації державної господарської системи, проявом політики модернізації економіки та існування різноманітних форм власності.

У правовому аспекті Законодавство України про захист економічної конкуренції спрямоване не тільки на недопущення недобросовісної конкуренції та зловживань монопольним становищем, а одночасно, через здійснення у певних правових формах регулюючого впливу на поведінку учасників ринкових відносин, введення правового механізму обмеження монополістичної діяльності суб’єктів господарювання та розвиток економічної конкуренції.

Таким чином, законодавство України про захист економічної конкуренції являє собою сукупність нормативних актів, які є правовою основою для регулювання конкурентних відносин у сфері організації та здійснення господарської діяльності.

Певним чином обмежуючи ринкову владу суб’єктів господарювання-монополістів законодавство України про захист економічної конкуренції спрямоване на підтримку добросовісної конкуренції та встановлює певні правила поведінки щодо діяльності суб’єктів господарювання на ринку.

Структура законодавства України про захист економічної конкуренції окреслена у ст.3 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Література:

1. Валітов С.С. Конкурентне право України: навч.посіб./ С.С.Валітов.- К.: Юрінком Інтер, 2006. – 432 с.

2. Дахно І.І. Антимонопольне право. Курс лекцій/ І.І.Датько.-К.: Четверта хвиля, 1998.-352 с.

3. Мамутов В.К. Роль антимонопольно-конкурентного законодавства/ В.К. Мамутов// Держава та право. – 1996. – №8. – с.49-51.