Пюрко О.Є., Радченко О.І.
Гістологічні особливості фотосинтетичного органу Ligustrum vulgare L.
Останнім часом ботаніки, практики - лісоводи все більше уваги звертають на деревні рослини, які використовуються в якості декоративного матеріалу й одночасно виконують санітарно-гігієнічну функцію, очищуючи повітря від шкідливих газоподібних відходів [2,4,7]. Рослини Ligustrum vulgare L. часто зустрічаються на вулицях, в парках, полезахисних смугах. Вивчення наукової літератури за останні десять років показало, що даних про гістологічні особливості вегетативних органів цієї рослини майже немає.
В результаті гістологічного аналізу основного фотосинтезуючого органу цієї рослини – листку нами доведено, що листок з обох поверхонь вкритий полі функціональною тканиною – епідермою, основні клітини якої відрізняються між собою розмірами, проекцією, обрисами (табл. 1). За цими ознаками їх можна розділити на наступні типи: 1 тип – паренхімна проекція розпластана, обриси значно-звивисті, кути в суміжних межах загострені й закруглені, довга вісь дорівнює 130-145 мкм, а коротка – 133-135 мкм; 2 тип – проекція витягнута, обриси округло-прямолінійні, кути в суміжних межах закруглені, довга вісь – 223-228 мкм, коротка – 74-78 мкм; 3 тип – обриси округло-прямолінійні, проекція п’ятикутна й витягнута, кути в суміжних межах тупі й гострі, довга вісь – 370-386 мкм, коротка – 235-240 мкм
Таблиця 1.
|
Типи клітин |
Кількість шт./см2 |
Довга вісь, мкм |
Коротка вісь, мкм |
|
І |
139+3 132+4 |
145,2+10,2 130,4+9,2 |
138,3+11,6 |
|
ІІ |
150+2 155+2 |
228,3+12,6 223,8+8,6 |
78,4+13,6 74,3+10,6 |
|
ІІІ |
120+2 115+2 |
386,4+20,8 370,05+10,6 |
283,5+16,8 235,6+12,8 |
Вивчення нижньої епідерми показало, що вона крім основних клітин основних трьох типів, менших за розмірами на 10-13 мкм відносно верніх, має продихові комплекси аномоцитного типу [1] (табл.. 2).
Таблиця 2.
|
Кількість шт./ см2 |
Замикаючі клітини |
Продихова щілина |
||
|
Довга вісь, мкм |
Коротка вісь, мкм |
Довга вісь, мкм |
Коротка вісь, мкм |
|
|
220 ± 2 |
50,6 ± 2,8 |
15,3 ± 3,2 |
16,4 ± 1,2 |
5,8 ± 1,1 |
Листок з абаксіальної та адаксіальної поверхонь вкритий кутикулою, що дозволяє рослині зменшувати випаровування й відчувати менший водний дефіцит [3,5,6].
Наші дослідження довели, що листок Ligustrum vulgare L. складається з палісадної паренхіми, яка розташована тільки в верхній стороні і становить 2-3 яруси клітин, губчастої паренхіми, яка має 5-7 ярусів клітин різної форми (овальні, округлі) з великим міжклітинниками (табл. 3).
Таблиця 3.
|
Назва тканини |
Довга вісь, мкм |
Коротка вісь, мкм |
|
Верхня епідерма |
20,5 ± 1,3 |
13,4 ± 0,8 |
|
Палісадна паренхіма |
83,4 ± 5,6 |
20,4 ± 3,2 |
|
Губчаста паренхіма |
43,6 ± 1,8 |
8,9 ± 1,3 |
|
Нижня епідерма |
12,4 ± 1,4 |
8,6 ± 1,4 |
Провідна система листка пронизує весь мезофіл і представлена перисто-сітчастим жилкуванням, яке характеризується поступовим потовщенням жилок, що відходять від головної. Судинно-волокнисті пучки (СВП) складаються з ксилеми й флоеми. В головній жилці нараховується від 8 до 10 СВП, в яких ксилема ближче розташована до адаксіального боку, а флоема – до абаксіального. Визначено, що СВП оточені клітинами паренхіми з товстими оболонками, пучки колатерального типу, закриті. Провідна система характеризується наявністю первинних судин І порядку, яких найбільше, спіральних ІІ порядку, вторинних ІІІ порядку (табл. 4).
Таблиця 4.
Анатомічна будова черешка листка Ligustrum vulgare L.
Назва тканини
|
Розмір, мкм |
|
Епідерма |
12,4 ± 0,7 |
|
Паренхіма |
556,2 ± 0,81 |
|
Флоема |
289,4 ± 1,63 |
|
Ксилема |
88,7 ± 0,47 |
Таким чином доведено, що листок Ligustrum vulgare L. гіпостоматичний, бо має продихові комплекси тільки на абаксіальній поверхні, площа яких досягає 5000 мкм, дорзівентральний.
Література:
1.
Баранова М.А. Классификация морфологических типов устьиц //Бот. журнал. -1985. – Т. 70, № 12 – С.
1585-1595.
2.
Бессонова
В.П., Яковлева С.О. Интродуцированные декоративные
цветочные растения в озеленении промышленных предприятий. Ассортимент растений //Питания біондикацій та екології.
– Запоріжжя: Б.в., 2001. – Вип
6, № 1. – С. 9 - 24.
3.
Захаревич М.Ф. К методике описания эпидермиса листа //Вестник Ленинградского ун-та.
– 1954. - № 4. – С. 65-75.
4.
Иванов С.И., Береславский А.С.
Гистологическое строение вегетативных органов Ptelea tripoliata L. //Биологические исследования на природо-охранных территориях и биологических стационарах».
– Харьков: Б.в.,1999. – С.58 - 59.
5.
Казаков Е.А., Христова Т.Е.,
Казакова С.М., Пюрко О.Е. Адаптаційно-пристосувальні особливості водопровідної
системи ксерофітів //Актуальні питання збереження та відновлення степових
екосистем. – Асканія Нова,1998. – С. 177-179.
6. Nomani Н., Schulze Е.D., Ziegler Н. Mechanism of stomatal movement in response tо air humidity, irradiance and xylem water potential //Planta. — 1990. – Vol. 183, № 1. — Р. 57- 64.
7. Палагеча P.М., Брайон О.В. Видові особливості анатомічноі будови покривних тканин, пагонів інтродукованих видов Magnolia L. (Magnoliaceae) //Укр. бот, журнал. – 2002. – Т. 59, № 4. – С. 441 – 449.