Пюрко О.Є., Єфіменко К.Ю.

Мелітопольський державний педагогічний університет

Кількісно-анатомічна характеристика фотосинтезуючих органів рослин роду Astragalus

Аридизація клімату та значне розширення посушливих районів за рахунок глобального підвищення температури при одночасному зменшенні опадів і зниженні вологості ґрунтів привертає увагу сучасних дослідників [3,5,6]. В таких умовах вивчення посухостійкості рослин природних фітоценозів має велике значення, бо результати кількісно-анатомічних досліджень використовуються в багатьох дисциплінах біологічного циклу, оскільки дозволяють виявити основні пристосувальні гістологічні особливості рослин посушливих регіонів. Тому, в своїй роботі ми вивчали структурні особливості характерних ксерофітів роду Asragalus, що їх більш ефективно використовувати.

Наші дослідження довели, що в епідермі листку Asragalus dasyanthus Pall за обрисами, проекцією, розмірами можна виділити наступні типи основних клітин [4]: і тип – обриси клітин звивисті, проекція прямокутно-витягнута, кути в суміжних межах тупі й закруглені, коротка вісь складає 21,25 мкм, довга – 38,75 мкм; ІІ тип – обриси клітин прямолінійно-сильнозвивисті, проекція розпластана, кути гострі та закруглені, коротка вісь складає 18,75 мкм, довга – 41,25 мкм; ІІІ тип - обриси клітин різко звивисті, проекція квадратна, коротка вісь становить – 21,25 мкм, довга – 45 мкм. Продихові комплекси на абаксіальній поверхні аномоцитного типу [1,2]. Вивчення внутрішньої будови листку Asragalus dasyanthus Pall (табл. 1) показало, що листок вкритий простими одноклітинними трихомами. Мезофіл листку складає 62,72 % від загальної товщини, має ізолатеральну будову та складається з 5-7 шарів клітин палісадного типу, довжина яких перевищує ширину в 2-2,5 рази. Клітини палісадної тканини щільно розташовані одна до одної, міжклітинники майже не помітні. Провідні пучки, оточені невеликими тонкостінними паренхім ними клітинами, колатеральні й розташовані в середніх шарах пластинки листку.

Таблиця 1.

Кількісно-анатомічні ознаки листка Asragalus dasyanthus Pall

Назва тканини листка	Розміри клітин, мкм
Верхня епідерма	16,25 ± 0,59
Палісадний мезофіл	225 ± 6,3
Клітини палісадного мезофілу	Коротка вісь 8,75 ± 0,24
Клітини палісадного мезофілу	Довга вісь 3,75 ± 0,09
Судинно-волокнистий пучок	103,75 ± 4,46
Нижня епідерма	13,75 ± 0,29

Гістологічний аналіз листку Asragalus onobrychis L. (табл. 2) показав, що він вкритий полі функціональної тканиною – епідермою, яка має основні клітини різних типів [4]: І тип – обриси клітин сильно звивисті, проекція прямокутно-витягнута, кути в суміжних межах тупі й закруглені, коротка вісь складає 18,25 мкм, довга – 35,13 мкм; ІІ тип – обриси клітин звивисті, проекція округло-прямолінійна, кути в суміжних межах тупі й гострі, коротка вісь – 15,86 мкм, довга – 33,12 мкм; ІІІ тип – обриси клітин звивисті, проекція округло-прямолінійна, кути тупі й гострі, коротка вісь – 24 мкм, довга – 41,5 мкм; ІV тип – обриси клітин сильно звивисті, проекція клітин округлої форми, кути в суміжних межах тупі й гострі, коротка вісь складає 16,13 мкм, довга – 30,86 мкм. Продихові комплекси на верхній стороні листку відсутні, розміри основних клітин в порівняні з нижньою поверхнею на 2-3 мкм більші, але кількість менше на 4%. Продихові комплекси на абаксіальній поверхні аномоцитного типу [1,2]. Вивчення внутрішньої будови листку Asragalus onobrychis L. показало, що він вкритий простими одноклітинними трихомами. Мезофіл листку становить 62,75 % від загальної товщини, має ізолатеральну будову та складається з 6-8 шарів клітин палісадного типу, довжина яких перевищує ширину в 1,8-2 рази. Клітини палісадної паренхіми щільно розташовані одна до одної, а 1-2 шари безбарвних, паренхім них клітин, які є водоносними, складають середній ярус листку. Провідні пучки колатеральні, розташовані в середніх шарах пластинки й оточені крупними, тонкостінними паренхім ними клітинами, які представляють обкладку пучку.

Таблиця 2.

Кількісно-анатомічні ознаки листка Asragalus onobrychis L.

Назва тканини листка	Розміри клітин, мкм
Верхня епідерма	17,5 ± 0,54
Палісадний мезофіл	233 ± 4,44
Клітини палісадного мезофілу	Коротка вісь 5,25 ± 0,08
Клітини палісадного мезофілу	Довга вісь 9,75 ± 0,17
Судинно-волокнистий пучок	106,25 ± 3,93
Нижня епідерма	15,05 ± 0,32

Таким чином, нами доведено, що фотосинтетичний орган рослин роду Asragalus гіпостоматичний, бо має продихові комплекси аномоцитного типу тільки на одній з поверхонь, зверху вкритий покривною, полі функціональною тканиною – епідермою з основним клітинами різних типів, що різняться обрисами, проекцією, розмірами. Мезофіл цих рослин має ізолатеральну будову й складається з клітин палісадного типу, а провідні пучки колатеральні.

Література:

1. Баранова М.А. О стефаноцитном типе устьичного аппарата у цветковых //Бот. журнал. -1987. – Т. 72. – С. 1159-1164.

2. Баранова М.А. Классификация морфологических типов устьиц //Бот. журнал. -1985. – Т. 70, № 12 – С. 1585-1595.

3. Журавлёва Н.А. Механизм устьичных движений, продукционный процесс и эволюция. – Новосибирск.: Наука, 1992. – 141 с.

4. Захаревич М.Ф. К методике описания эпидермиса листа //Вестник Ленинградского ун-та. – 1954. - № 4. – С. 65-75.

5. Nomani Н., Schulze Е.D., Ziegler Н. Mechanism of stomatal movement in response tо air humidity, irradiance and xylem water potential //Planta. — 1990. – Vol. 183, № 1. — Р. 57-64.

6. Spence R.D. The problem of variability in stomatal responses, particularly aperture variance, to environmental and experimental conditions //New Phytol. – 1987. – Vol. 107, № 2. – P. 303-315.