Економічні науки/7. Облік і аудит

Купріяненко О.С., студентка

Криворізький економічний інститут, Україна

Баланс підприємства його зміст і необхідність вдосконалення

Масштабні зміни у системі бухгалтерського обліку, тенденції наближення українського обліку до міжнародних стандартів обумовлюють необхідність перегляду теорії і методологічних принципів бухгалтерського обліку і системи показників звітності. Результати діяльності підприємства великою мірою залежать від подальшого удосконалення організації і методології складання бухгалтерського балансу та використання його даних для прийняття вірних управлінських рішень.

Звітність підприємства є логічним продовженням процедур фінансового обліку і являє собою систему показників, що характеризують майнове і фінансове положення організації на звітну дату. Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є основою бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період, основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стани суб'єктів господарювання, а також інформаційною базою для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Він характеризується: повнотою охоплення сукупності всіх господарських процесів підприємства; економічно обґрунтованим групуванням господарських процесів; відображенням зв'язків між господарськими явищами з додержанням типової кореспонденції рахунків.

У бухгалтерському розумінні баланс – це двобічна таблиця, ліва частина якої (актив) призначена для відображення засобів підприємства та прав на їх отримання (дебіторська заборгованість), права (пасив) – для відображення джерел їх формування.

Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відображення господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання балансу є надання користувачам – юридичним і фізичним особам – повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства характеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.

Крім того, форма балансу дозволяє визначити зміну фінансового стану та результатів діяльності підприємства порівняно з попереднім періодом. Він інформує про те, скільки капіталу використовується на підприємстві (вартість підприємства); як фінансується підприємство (джерела надходження засобів, питома вага залучених засобів у них). За даними балансу виявляються недоліки в роботі та фінансовому стані підприємства, їх причини, а також розробляються заходи щодо їх усунення. Крім того, дані бухгалтерського балансу дають можливість контролювати правильність використання коштів цільового призначення.

Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Баланс є відкритою формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом і результатами господарської діяльності. У балансі відображаються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства.

Із становленням ринкових відносин в Україні та її інтеграцією в європейські економічні, фінансові та банківські структури постає нагальна необхідність, щодо вдосконалення форми балансу, яка могла б без інформаційного перевантаження повно, достовірно і стисло відобразити фінансовий стан підприємства.

Почнемо зі статті «Запаси», в якій окремо виділяються основні їх підкласи. Вважаю за необхідне відображати в балансі загальну суму запасів, а їх склад розшифровувати в примітках до фінансової звітності, адже більшість підприємств не використовує весь перелік запасів, відображення яких призводить до інформаційної перевантаженості балансу.

Виділення в окрему статтю балансу «Забезпечення наступних виплат і платежів» на мій погляд не є доцільним, адже за економічною природою забезпечення – це зобов’язання, які не визначені часом, тому їх слід відображати у складі зобов’язань.

Стаття «Пайовий капітал» є недоречно виділеною, адже не є характерною для більшості підприємств. Пропонується зберегти її відображення для підприємств,які передбачають членські внески.

Статті «Неоплачений капітал», «Вилучений капітал» зробити регулюючими до статті «Статутний капітал» і наводити їх одразу після неї.

Отже, бухгалтерський баланс – завершальний етап облікового процесу на підприємстві, головна мета якого є представлення фінансової інформації у стислій, компактній формі. Зважаючи на інформаційну перегруженість балансу статтями, які навіть не заповнюються, і є специфічними для окремих підприємств, пропонується наближатися до міжнародних стандартів обліку і надавати більшу свободу при складанні балансу.

Література:

1. Коваленко А. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: Баланс – Клуб,2003. – 522 с.

2. Ковальчук В. Курсом реформ – облік (2 частини) // Навчально – практичний посібник.- 2000.-№ 15.-С 240-255.

3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Київ:Рута,2003.-316 с.