Гуцаленко Л.В.

Вінницький державний аграрний університет

Контроль як функція управління

I. Вступ. Необхідність посилення на підприємствах України контрольної функції зі сторони управлінського персоналу є вимогою часу. Відсутність належного контролю зі сторони менеджерів унеможливлює досягнення відповідних цілей щодо отримання певних фінансових результатів. Інвентаризація сьогодні уже нікого не влаштовує, оскільки вона досить часто носить на реальний, а формальний характер не відображаючи реального стану активів підприємства, що призводить до плутанини та протиріч, а також унеможливлює отримання єдиної, цілісної характеристики об’єкта.

Значний внесок в наукове та практичне дослідження проблем ролі контролю як функції управляння зробили вітчизняні вчені та практики, зокрема: Калюга Є.В., Кірейцев Г.Г., Пушкар М.С., Шевчук В.О. та інші.

II. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення особливої ролі контролю як функції управління.

III. Результати. Під менеджментом розуміється сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків. [1]

Слід відзначити, що найменш дослідженим в теорії менеджменту є контроль, який базується, в значній мірі, на бухгалтерському обліку. [4, с.54-58]

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» організація внутрішньогосподарського контролю покладається на керівника підприємства.

Контроль як функція менеджменту є спеціалізованим різновидом управлінської діяльності, зміст якої полягає в одержанні інформації від функцій цілепокладання і нормування та обліку, зіставленні одержаної інформації та переданні наслідків порівняння для виконання функції регулювання. Дослідження управлінської сутності контролю дозволяє абстрагувати його від інших функцій менеджменту і розглядати автономно, як систему, яка є множиною елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках один з одним, утворюючи певну цілісність. [6, с.13-14]

Однією із складових менеджменту вчені виділяють фінансовий менеджмент. Фінансовий менеджмент – це управління фінансами підприємства, спрямоване на досягнення його мети за допомогою певних методів. [5, с.10]

Поняття фінансового менеджменту поєднує в собі дві категорії «фінанси» та «менеджмент» і безпосередньо стосується господарюючого суб’єкта. Фінанси за своїм економічним змістом – складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. [5, с.14]. Менеджмент – означає управління, керівництво, завідування тощо. Тому менеджмент можна представляти як цілеспрямований вплив на діяльність всіх працівників організації для успішного досягнення встановлених цілей шляхом продуктивного використання наявних ресурсів. Даний вплив не може мати ефективних результатів без дії контролю, як однієї із функцій управління..

Управління – це свідомий цілеспрямований вплив суб’єктів (економічних, соціальних, політичних та ін.. відносин) на окремих людей, трудові колективи та більш широкі спільноти, а також на економічні об’єкти з метою досягнення цими суб’єктами цілей і надання стабільності та динамічності розвитку керованим об’єктом. Управління за сучасних умов здійснюється за допомогою спеціалізованих технічних засобів – засобів зв’язку, комп’ютерних систем шляхом обміну, потоками інформації між керуючим суб’єктом і керованим об’єктом. Управління можна розглядати як сукупність процесів планування організації, координації, мотивації, контролю та реалізації відносин економічної власності з метою досягнення суб’єктами цілей. [3, с.479]

Система контролю, як функція управління повинна забезпечувати оцінку якості роботи підприємства. Управління за своєю сутністю є видом людської діяльності, спрямованої на вирішення проблем реалізації адекватної поведінки підприємства складному оточуючому середовищу, а тому в циклі управління надзвичайно важливу роль відіграють інформаційні ресурси. Управління можна розглядати з точки зору інформаційного процесу, в якому оцінка рівня досягнення мети підприємства ґрунтується на відстеженні економічних явищ і процесів, виявленні тенденцій та відхилень як в діяльності підприємства, так і в його оточенні. В залежності від оточення, в якому функціонують підприємства (звичність подій, темпи змін, передбачення майбутнього), в історії будь-якої країни можна виділити декілька стадій розвитку економіки, обумовлених наростанням нестабільності середовища. Зміна рівня нестабільності викликає переорієнтацію управлінських систем з простих на складні. Пушкар М.С. виділяє чотири етапи в розвитку управлінських систем:

· Управління на основі контролю за виконанням (фіксація минулих подій);

· Управління на основі екстраполяції (темпи змін наростають, але майбутнє можна передбачити методом екстраполяції минулого);

· Управління на основі передбачення змін (виникнення неочікуваних явищ та прискорення темпів змін але не настільки, щоб вчасно не можна їх передбачити і визначити реакцію на них);

· Управління на основі гнучких екстрених рішень (виникнення нових завдань настільки швидше, що їх неможливо вчасно передбачити). [4, с.55-56]

Калюга Є.В. відзначає, що нині в економічній літературі є різні точки зору щодо поняття управління і контролю, які в основному зводяться до двох напрямків. Представники одного з них намагаються розробити ті або інші «концепції» управління та контролю на підставі кількісних моделей. Інші автори вважають, що управління і контроль – це не наука, а тільки мистецтво. Автор вважає, що найважливішою умовою ефективної діяльності системи управління є добре налагоджена система господарського контролю [2, с.27]. Ми підтримуємо позицію автора з даного питання.

Слід відзначити, що контрольні функції управління в сільськогосподарських підприємствах необхідно формувати з врахуванням значної кількості як внутрішніх так і зовнішніх факторів (специфіки галузі, форми власності, напрямку діяльності підприємства, організаційно – правового статусу підприємства, наявності структурних підрозділів тощо).

На думку Пушкаря М.С., управління на основі контролю виникло внаслідок потреби кількісного виміру витрат на виробництво. Для спостереження за формуванням собівартості продукції необхідно розробити норми і стандарти витрат, організувати збір інформації про фактичні витрати, оцінити відхилення і подати керівнику звіт про собівартість продукції, який служить для прийняття управлінських рішень. [4, с.56]

IV. Висновки. Узагальнюючи сутність слова «управляти», що по тлумачному словнику В. Даля означає керувати, спрямовувати діяльність будь-кого, будь-чого, варто зазначити, що дана діяльність буде задля однієї мети – отримання позитивних фінансових результатів. На наш погляд менеджерський контроль - це глобальна модель, що об’єднує в собі контроль за єдиною системою фінансового, управлінського та податкового обліку, яка надає керівникам та спеціалістам підприємства оперативну виробничу інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень, а також забезпечує інвесторів інформацією для здійснення об’єктивної оцінки діяльності підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови.www.slovnyk.net
2. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія.- К.: Ельга, Ніка- Центр, 2002.- 360 с.
3. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А., Юрій С.І. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. Т.2 / За ред.. С.В.Мочерного.- Львів: Світ, 2006.
4. Пушкар М.С. Філософія обліку.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 157 с. – (Серія «Бухгалтерський облік, звітність, аналіз»).
5. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. Видання третє, перероблене і доповнене.- К: «Центр навчальної літератури», 2004.- 531 с.
6. Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології): Монографія.- К.: Київ. Держ. Торг.-екон.ун-т, 1998.- 371 с.