Экономические науки/10. Экономика предприятия
Леонов П.М.
Одеська національна академія харчових
технологій
Конкурентноздатність підприємств масложирової
галузі України
Галузь
виробництва рослинної олії в Україні є могутнім комплексом, що поєднує виробників
насіння і масложирової продукції. Взагалі ця галузь орієнтована на виробництво
соняшникової олії і продуктів пов'язаних з нею.
Україна займає
третє-четверте місце у світовому рейтингу виробників соняшника після Аргентини,
Російської Федерації та країн Європейського Союзу, забезпечуючи до 7%-12%
світового виробництва соняшника.
Ринок олії є одним із найконкурентніших
в Україні. На ринку присутні як вітчизняні, так і іноземні гравці,
представлені, передусім, дочірніми структурами. Інтерес іноземних компаній до
ринку виготовлення олії почав спостерігатися після введення високого мита на
експорт насіння соняшнику.
Так, серед іноземних компаній слід
відзначити такі: компанія
Cargill, міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе», група «КМТ», група Кернер, холдинг «Зерноторгова компанія», ЗАТ «Євротек». Крім
цих, вертикально інтегрованих компаній, значну частку ринку займають також інші
великі виробники: Пологівський ОЕЗ, Одеський ОЕЗ, Слов'янський ОЖК, Запорізький
ОЕЗ.
Однією з найважливіших передумов економічного
росту масложирової галузі є стабілізація і зростання виробництва на кожному
підприємстві. При цьому, на відміну від планово-адміністративної, в умовах
ринкової економіки потрібне зростаня не будь-якого
виробництва і за будь-яку ціну, а тільки конкурентноздатного виробництва.
На даний час не існує єдиного визначення
поняття "конкурентноздатності". Конкурентноздатність - поняття
відносне, оскільки успішно конкуруючий на одних ринках товар буде зовсім
неконкурентоспроможним на інших. Це потребує розмежування конкурентноздатності
на зовнішньому і внутрішньому ринках, що особливо важливо для підприємств
масложирової галузі.
З моменту свого створення і протягом
усього життя товаровиробник повинен вирішувати життєво важливі проблеми
конкурентноздатності.
В умовах ринкової економіки виробник, що
поставляє свої товари на ринок, не може тривалий час займати стійкі позиції,
спираючись у своїй стратегії тільки на показники конкурентноздатності товару,
не враховуючи нові рівні якості та витрати по створенню і реалізації товару.
При вступі на новий для себе ринок, ухваленні рішень про розширення виробництва
або його скорочення, здійсненні інвестицій з метою модернізації технологічного
устаткування або відновлення продукції, що випускається, неодмінно потрібна
оцінка конкурентноздатності підприємства, що може проводитися шляхом аналізу
його продукції за умови, що підприємство не є збитковим і не продає продукцію
за демпінговими цінами.
Оцінка конкурентноздатності ґрунтується на порівнянні
характеристик аналізованої продукції з конкурентною потребою і виявлення їхньої
відповідності один одному. Для об'єктивної оцінки необхідно використовувати ті
ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар на ринку. Оцінка формується
шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази
порівняння. Порівняння повинне проводитися по групах нормативних, технічних і
економічних параметрів. При оцінці використовуються диференціальний і
комплексний методи оцінки.
Диференціальний метод оцінки конкурентноздатності заснований
на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції з базою порівняння
і їх зіставленні. Комплексний метод оцінки конкурентноздатності заснований на
застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників.
Так, наприклад, при аналізі конкурентноздатності ВАТ «Одеський олійножиркомбінат»
диференціальним методом показник конкурентноздатності склав 94,4%, а при
аналізі конкурентноздатності інтегральним методом показник конкурентноздатності
склав 78,8%. У результаті проведення оцінки конкурентноздатності ВАТ «Одеський
олійножировий комбінат» вдалося визначити, що підприємство має досить високий
рівень конкурентноздатності.
Оцінка конкурентноздатності підприємства має практичне
значення, тому що дозволяє оцінити складні і слабкі сторони продукції цих
підприємств і вжити конкретних заходів по поліпшенню якості продукції і
корекції її ціни. Підприємство зможе обґрунтовано приймати рішення про
виробництво нових видів продукції і про припинення виробництва тих видів
продукції, подальше виробництво яких недоцільно. Це дасть можливість
підприємству стабільно працювати, збільшуючи виробництво продукції та
відповідно і суму прибутку.
Оцінка
конкурентноздатності підприємств актуальна зараз на ринку виробництва олії, де
спостерігається загострення конкуренції у боротьбі за постачальників сировини,
що відбувається з таких причин:
- низька
врожайність соняшнику, що більшою мірою пов’язано з недостатнім використанням
добрив;
- зростання
диспропорції – нарощування потужностей з переробки соняшнику порівняно з
обсягами виробництва насіння соняшнику.
У зв’язку з тим,
що врожай олійних культур в Україні не перевищував 5 млн. т. зайві потужності
можливо будуть заповнені за рахунок імпортної сировини або за рахунок
інтенсифікацій вирощування олійних культур. Разом з цим, слід відзначити, що
оснащення багатьох олійноекстракційних заводів морально та фізично застаріло
(близько 40% олійноекстракційних ліній експлуатуються більше 40 років).
Отже, останнім часом спостерігається тенденція за якої учасники ринку
активно вкладають інвестиції у модернізацію та проводять роботи з нарощування
потужностей заводів, формування інфраструктури, яка включатиме ланку
елеваторів, переробних заводів, автотранспортних та торговельних підприємств,
що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств
масложирової галузі.