Бутрімова Н.О., Осадченко А.В.

Науковий керівник: Мелентьєва О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

В умовах ринкових перетворень дослідження питань стійкості банківської системи та її управління набуває загальноекономічного змісту. Стійке функціонування банківської системи має непересічне значення для забезпечення поступального соціально-економічного розвитку в Україні.

Глобалізація фінансових ринків, розвиток діяльності банківських та небанківських фінансових установ, динамічна зміна податкового законодавства як в Україні, так і в інших державах, розширення сфери застосування інформаційно-комп'ютерних технологій — усе це актуалізує проблеми входження фінансової системи нашої країни в європейський та світовий фінансовий простір. Роздивимось наступні актуальні, на наш погляд, проблеми управління банківської структури в Україні.

В останні роки актуальною залишається проблема інсайдерства. Власники та акціонери банків створюють структури та використовують схеми, що дозволяють з юридичного погляду уникати інсайдерства. У цьому плані проблематичним є те, що на відміну від органів податкової служби законодавство не передбачає використання банківським наглядом у своїй роботі непрямої (побічної) інформації. Достатньо складною проблемою залишається нагляд за великими та ризиковими операціями банків у режимі реального часу. З метою удосконалення такого нагляду запроваджено системний поточний моніторинг діяльності банків, який дозволяє виявляти (на жаль, постфактум) конкретні банківські операції, що суперечать як вимогам нормативно-правових актів Національного банку України, так і власним внутрішньобанківським положенням, і оперативним чином на них реагувати. Головними проблемами у повномасштабному впровадженні такого моніторингу є недосконалість законодавства (повноваження банківського нагляду щодо можливості вжиття запобіжних дій щодо ризикових операцій банків законодавчо не врегульовані) та недостатнє (в кількісному плані) кадрове забезпечення.

Виключно важливим та актуальним напрямком управління банківською системою, особливо в період її становлення, коли рівень довіри до неї ще не достатній, законодавство не досконале, а дотримання і виконання його бажає бути кращим, є постійна систематична робота Національного банку, спрямована через використання економічних та адміністративно-законодавчих важелів на стимулювання споживачів банківських послуг до поступового зниження процентних ставок за депозитами до економічно обґрунтованого рівня.

Слід запровадити щоденне надання населенню через засоби масової інформації економічно обґрунтованих розрахунків та рекомендацій щодо процентних ставок за депозитами, які будуть сприяти їх зниженню. Окрім цього слід підвищити й відповідальність вкладників-громадян за ступінь ризику.

Існує необхідність розробки та запровадження певної градації відповідальності за ступенем ризику. Наприклад, через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Очевидно, на законодавчому рівні слід запровадити порядок, за якого сума компенсації вкладів Фондом буде залежати від рівня процентної ставки, тобто від ступеню ризику, на який свідомо наражається вкладник.

Наведемо наступні дані. Депозити фізичних осіб у Київському регіоні зросли за шість місяців 2007 р. майже на 7,1 млрд. грн., або на 19,1 %, і досягли 44 млрд. грн. Зростання обсягу вкладів населення свідчить про підвищення довіри населення до банківської системи та прийняття ним запропонованої банками ціни ризику за вкладами у вигляді відсоткової ставки. Певною мірою це дійсно так, проте обсяг готівки поза банківською системою все ще надто відчутний і цей факт нерідко розцінюється як негативне явище в діяльності банківської системи, насамперед Національного банку України. На початок червня 2007 р. обсяг готівки поза банками (М0) становив майже 75 млрд. грн., або 27,2 % грошової маси (МЗ). Порівняно з початком 2005 р. частка готівкового обороту скоротилася на 6,4 %. Звичайно, не вся ця сума є заощадженнями громадян, оскільки певна її частина обліковується у касах суб'єктів господарювання, насамперед у торгівлі. Для порівняння: в країнах з ринковою економікою готівка становить 5—10 % загального обсягу грошової маси і має сталу тенденцію до зменшення.

Отже, для вирішення (або часткового вирішення) вищезгаданих проблем необхідний жорсткий стиль управління банківською системою який був би побудований на ринково-економічних засадах. Окрім виконання Національним банком України основної конституційної вимоги — забезпечення стабільності грошової одиниці України — необхідно проводити цілеспрямовану політику управління банківською системою. На першому місці має бути захист банківської системи від недобросовісних позичальників, від шахраїв, корупціонерів тощо, підвищення довіри населення до політики Національного банку та діяльності банківської системи в цілому, яка б сприяла розвитку реального сектору економіки та зростанню добробуту населення України. Це також є одним з найважливіших і актуальних завдань, які стоять перед банківською системою України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тимошенко, О.П. Особливості капіталізації банківської системи в умовах трансформаційної економіки//Актуальні проблеми економіки . - 2007 . - № 11 . - С.167-172

2. Барановський, О. І. Стійкість банківської системи України//Фінанси України . - 2007 . - № 9 . - С.75-83

3. Степаненко А. Деякі актуальні питання удосконалення управління банківською системою //Банківська справа . - 2007 . - № 4 . - С.35-42