Безрукова Я.М.

Мелентьєва О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України

Банківська система України ще не може конкурувати з банківськими системами багатьох постсоціалістичних європейських країн, не кажучи вже про розвинені країни Західної Європи, за більшістю показників, що характеризують її потужність. Так, зокрема, відношення активів банківської системи до ВВП в Україні становить близько 50 %, тоді як у Великобританії, а також Франції та країнах єврозони цей показник коливається у межах від 240 до 340 %. Слід зазначити, що, за даними Національного банку, у 2005 році балансовий капітал українських банків збільшився на 39,5 % і на 1 січня 2006 року становив 25 млрд. 689,7 млн. грн. Однак останніми роками банківський сектор України за основними кількісними показниками діяльності розвивався досить динамічно – у 2005 та 2006 роках активи щороку зростали більш як на 50 %. 2007 року ця тенденція триває: за січень – листопад банки збільшили обсяги кредитних вкладень на 64,6 % - до 403,7 млрд.грн., при цьому обсяги кредитів юридичним особам зросли на 55 % - до 258,3 млрд. грн, фізичним особам – на 85,1 % - до 145,4 млрд. грн.

Для покращення цих показників доцільно було б провести такі зміни як:

- статус Національного банку України як незалежного державного органу доцільно було б закріпити безпосередньо в Конституції України. Включення до Основного Закону відповідної норми сприяло б надійному захисту грошово – кредитної системи України, убезпеченню НБУ від кон'юнктурних вимог чи тиску з боку інших органів державної влади;

- банківська діяльність повинна базуватися на засадах корпоративного управління, що передбачає забезпечення відкритості, прозорості, рівності та неупередженості, дотримання ділової етики, відповідальності перед клієнтами, суспільством і державою. Для вирішення питань упровадження принципів корпоративного управління в банківському секторі нагальним є прийняття Закону України „Про акціонерні товариства”;

- із метою підвищення конкурентоспроможності українських банків у світлі інтеграції до Євросоюзу та вступу до СОТ доцільно скласти програму структуризації та консолідації банківської системи, підвищення рівня капіталізації банків. Для визначення адекватності капіталу банківської системи необхідно розробити оцінки ризиків діяльності банку з урахуванням принципів Базеля – 2. Відповідно до них, банки зобов'язані мати капітал, що відповідає, принаймні, 8 % від суми своїх неліквідних активів, із урахуванням ризику;

- слід адекватно вирішити проблемі відкриття в Україні філій іноземних банків. Зокрема уникнути неконтрольованості таких філій можна було б шляхом поширення на них національного режиму банківського нагляду та залучення цих філій до національної системи страхування банківських депозитів;

- важливим напрямом державного регулювання банківської діяльності є створення ефективної системи оподаткування. Основне завдання податкового впливу на діяльність банків – забезпечувати переорієнтацію вкладень банків у реальний сектор економіки та обмежувати їх участь у схемах, що використовуються економічними суб'єктами для ухилення від сплати податків;

- одним із визначних факторів розвитку банківської системи є формування сучасної правової бази розвитку банківської сфери;

- серед пріоритетних напрямів розвитку – перетворення вітчизняного ринку цінних паперів на ефективний та гнучкий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і трансформації заощаджень у інвестиції, а в кінцевому підсумку – на реальний чинник інвестиційного процесу;

- для розвитку системи іпотечного кредитування в Україні необхідно активізувати участь банків у кредитуванні населення під заставу нерухомості із застосуванням двох способів рефінансування банків: шляхом переуступки прав за іпотечними кредитами спеціалізовані організації або шляхом самостійного випуску і розміщення банками – кредиторами іпотечних облігацій, забезпечених пулами іпотек;

- з метою виявлення передумов виникнення фінансових проблем у банківській сфері необхідно удосконалити процедуру банківського нагляду на основні оцінки ризиків;

- істотного поліпшення потребують системи ризик – менеджменту в банках другого рівня.

Втілення в життя цих позицій, дало б змогу підвищити фінансову стабільність і стійкість банківської системи України, що, в свою чергу, сприяло б забезпеченню економічної стабільності держави, формуванню передумов для реальної інтеграції України до Євросоюзу.