Пономарьова Ольга Вадимівна

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського

Теоретичні аспекти сучасних фінансових криз

Глобалізація виступає основним напрямом розвитку світової економіки. Це об’єктивний процес, який, разом з тим, регулюється і спрямовується провідними світовими країнами. Але глобалізація вразлива перед фінансовою нестабільністю. Валютно – фінансові кризи, які виникають в одній країні, можуть мати регіональні або навіть глобальні наслідки, адже з урахуванням взаємозалежності набагато виразнішою стає взаємна вразливість. Глобалізація і транснаціоналізація практично виводять економічне життя окремих країн за межі національного регулювання, що створює певні труднощі в управлінні економічними процесами, спонукаючи уряд при прийнятті рішень враховувати сучасні світові тенденції [1].

Від фінансової глобалізації виграють тільки розвинуті країни, що мають стабільний вплив на економічні та політичні сторони розвитку світу. В сучасних умовах фактично єдиною наддержавою залишається США, з усіма можливостями для спрямування фінансової глобалізації на свою користь. Отже, країни, які розвиваються, до яких належить і Україна, завжди були і залишаться зоною підвищеної валютно-фінансової нестабільності. Перш за все це зумовлено відкритістю української економіки, її залежністю від імпорту енергоносіїв та експортних галузей. Природно, що Україна ніколи не була і ніколи вже не буде фінансовим центром світу. Навіть на регіональному рівні, наша держава не може конкурувати з країнами Центральної та Східної Європи у плані надання фінансових послуг. Україна також має найгірші показники із залучення прямих іноземних інвестицій. Постійне очікування надходження зовнішніх позик також не свідчать про багаті можливості країни у фінансовому плані [2].

Внаслідок загальмованості економічного реформування Україна перебуває на узбіччі світових фінансових потоків. Враховуючи специфічність впливу фінансової глобалізації на перебіг подій в Україні, можна визначити напрями, в яких такий вплив позначається найбільш вагомим чином: інтеграція України до міжнародних економічних відносин, взаємини з міжнародними фінансово – кредитними установами, залучення іноземних інвестицій та співпраця з іноземними партнерами.

Валютно-фінансові кризи, які виникають в Україні проявляються у падінні валютного курсу гривні, відпливі іноземного капіталу, різкому припиненні надходження приватних іноземних інвестицій. Передумови валютно-фінансової кризи сформувалися задовго до її виникнення і мали внутрішнє походження:

1. Швидке зростання кількості комерційних банків в Україні в 90-х роках (жорсткі стандарти кредитування, нечіткі принципи управління, спекулятивні операції стали причиною нестійкості банківської системи);

2. Різке зниження бюджетних доходів внаслідок спаду виробництва та надмірних державних витрат;

3. Практика фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень і т.п.

Фінансова криза, яка виникла в одній країні може поширитися на інші. Отже, фінансові кризи – це проблема не тільки України, а й багатьох інших країн світу. Виділяють наступні канали (шляхи) поширення криз [3]:

1) загальні шоки. Глобальні зрушення у світовому господарстві, такі як зміни в економіках провідних країні на міжнародному товарному ринку, можуть викликати переміщення капіталів і наступну кризу;

2) торговельні зв’язки та конкурентні девальвації. Локальні шоки, такі як криза в одній країні, можуть негативно вплинути на стан економіки інших країн через торговельні зв’язки та валютні девальвації;

3) фінансовий канал. Кризи в країні або групі країн змушує інвесторів переглянути свої портфелі через вимоги ризик-менеджменту, ліквідності або з інших причин;

4) інформаційний канал;

5) фактор довіри;

Заходи щодо запобігання міжнародним фінансовим кризам мають прийматися як на рівні окремої держави, так і на рівні МФО та світової спільноти. Важливим є усвідомлення необхідності саме попередження виникнення криз, а не пошук методів боротьби з кризою, яка вже настала.

Щодо державного рівня, то основна увага у розрізі запобігання має бути приділена обмеженню неконтрольованого притоку спекулятивного капіталу, лімітації ризиків, які беруть на себе банки, та макроекономічний стабілізації цілому.

Існують різні пропозиції щодо запобігання виникнення валютно – фінансових криз у майбутньому, більшість з них спрямовані на підтримку стабільності валютних курсів. Світове фінансове співтовариство та «група сімох» погодили спільний план дій щодо створення «нової архітектури світового фінансового ринку» відповідно до вимог глобалізації, хоча, можливо, саме глобалізація економіки та фінансів призводять до збоїв та частих криз у різних частинах системи. Кризи як правило, викликані коливаннями притоку і відтоку великого спекулятивного капіталу. З огляду на це існує необхідність розробки заходів для їхнього запобігання. Вирішити цю проблему можна шляхом установлення процедурних технічних обмежень на вивіз капіталу з країн, таких, як [3]:

1. Обов’язкове попереднє декларування усіх великих угод з конвертації національної валюти в іноземну по всіх неторговельних операціях;

2. Запровадження норми, відповідно до якої наступний продаж будь-якого цінного папера або забов’язання має дозволятися не раніше закінчення визначеного терміну після його придбання;

3. Податкове регулювання спекулятивних операцій (поширення податків з продажів і ПДВ на оборот цінних паперів, титулів власті);

Для подолання кризи в Україні необхідно скорочувати дефіцит державного бюджету, не вдаючись до випуску високоприбуткових короткострокових облігацій, не слід захоплюватися зарубіжними кредитами як іншим неемісійним способом покриття дефіциту бюджету, треба ефективно розвивати національну фінансову систему з повним запровадженням міжнародних стандартів. Наведений перелік можна продовжувати вирішенням проблем функціонування в Україні банківських установ і небанківських фінансових посередників, можливістю введення дієвих механізмів запобігання відмиванню грошей та багато іншого. Але, в будь-якому разі, проблема ролі та місця України в світі залежатиме від ефективності здійснення економічних реформ в країні. І шлях на узбіччі світових фінансових процесів – це зовсім не той шлях, якого гідна наша держава.

Список використаних джерел

1. Банківська справа.-2004.-№1. В.Шевченко «Глобальна фінансова нестабільність: причини та впливи»;

2. Регіональна економіка, 2006, №2, Н.Гелетій «Валютно-фінансові кризи у країнах із зростаючими ринками та їх вплив на Україну»;

3. Ринок цінних паперів України №5,6/2006, Ю. Руденко «Шляхи поширення світових фінансових криз та сучасні механізми їх запобігання»