Слинько М.С.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана

Транзитний компонент нарощення міжнародної конкурентоспроможності країн в умовах глобалізації

Глобальне виробництво, світові ринки, міжнародна конкуренція формують передумови для вільного переміщення товаровиробників і експортерів у межах світового господарства. Глобалізація економічного розвитку усіх сторін сучасного господарського життя диктує відповідні вимоги, необхідність забезпечення кількісних і якісних параметрів і для української економіки, яка включається у світогосподарські процеси з метою реалізації у міжнародному економічному середовищі власних порівняльних і конкурентних переваг. Одним з найбільш результативних механізмів включення країни у світогосподарські процеси є формування та планомірний розвиток міжнародних транспортних коридорів (МТК) на території країни, що надасть можливість більш повного використання переваг географічного положення, забезпечення зростаючих обсягів зовнішньоторгової діяльності, укріплення ролі України у світовій господарській системі.

Одним із першочергових завдань у вирішенні питання підвищення конкурентоспроможності держави за рахунок розвитку транзитного потенціалу на світовому рівні є створення ефективної міжнародної транспортної системи.

Поняття транспортної інфраструктури охоплює всі види транспорту та їх транспортних засобів як загального, так і спеціального призначення, сукупність вантажно-розвантажувальних засобів і підприємств, що забезпечують операції завантаження, розвантаження, перевезень та складування вантажів, а також усі види транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів. У кожній країні транспортна система має свою національну специфіку. Однак узяті разом у взаємодії, насамперед у міжнародних сполученнях, усі вони створюють світову транспортну інфраструктуру, яка є важливою складовою світового господарства.

За своєю суттю транзит є експортом транспортних послуг, які надаються національними компаніями вантажовласникові та перевізникові при проходженні вантажу і транспортного засобу територією країни. Крім того, транзит є каталізатором розвитку широкого спектра супутніх услуг із заправлення транспортних засобів паливом, організації торгівлі і харчування, ремонту транспортних засобів та їх сервісного обслуговування. Транзит дозволяє ефективно використовувати резерви провізних можливостей національних транспортних систем, стимулює їх відтворення і вдосконалення. Як результат, активно розвиваються транспортне машинобудування, а також галузі, що його забезпечують. Транзит слід розглядати не тільки як частину бізнесу, що додає свій вклад до ВВП, але й як важливий елемент міжнародного позиціонування країни.

Реальним способом нарощення транзитного потенціалу в країнах з високим конкурентним статусом є активне використання приватного капіталу та приватизація. За попереднє десятиліття в розвинених країнах відбувся справжній бум інвестування приватного сектору в інфраструктуру.

Концепція глибинної інтеграції транспорту привела до ідей вироблення нової загальноєвропейської транспортної політики. Така політика швидко здобула визнання і організаційне оформлення у документах транспортних органів країн і організації ЄС.

Розвиток транспорту в майбутньому вимагатиме сучасну, добре передбачувану та добре функціонуючу інфраструктуру. Як відомо, інвестиції – умова створення якісної та життєздатної транспортної інфраструктури та підвищення її ефективності.

Зважаючи на те, що Україна знаходиться у центрі Європи, через її територію проходить низка автомобільних, залізничних та трубопровідних міжнародних транзитних коридорів. Наявність потужних морських торговельних портів відкриває транзитні шляхи для перевезення товарів водними видами транспорту. Очевидним є значний транзитний потенціал України в умовах розвитку світового, і, перш за все, євразійського ринку нафти. Сучасна кон’юнктура європейського ринку енергоносіїв створює вигідні умови для використання та розвитку української транспортної інфраструктури. Адже сьогодні склалася ситуація, коли на Сході від України розташовані значні обсяги енергоресурсів, а на Заході – їх потенційні споживачі. Тому можна впевнено констатувати, що України є потужною транзитною державою і відіграє значну роль у розвитку процесів глобалізації та трансформації світової економіки.

Створення Україною міжнародних транспортних коридорів дозволить прискорити вирішення таких задач як: залучення додаткових інвестицій в розвиток транспортної системи, прискорення темпу виходу із занепаду вітчизняного виробника, покращення валютних надходжень за транзитні перевезення, росту обсягів продукції, що експортується. В кінцевому рахунку, це вплине на зростання темпів економічного росту країни та регіонів.

Для забезпечення зовнішньоторговельних зв’язків країни, збереження та зміцнення позицій вітчизняних транспортних підприємств на міжнародних транспортних ринках, поетапної інтеграції транспортно-дорожнього комплексу України в світову систему необхідне наступне:

· розширення та зміцнення співробітництва в міжнародних транспортних організаціях і в реалізації міждержавних угод в області транспорту;

· створення ефективної державної системи контролю за діяльністю транспортних підприємств у сфері міжнародних перевезень та іноземних перевізників на території України;

· впровадження необхідних заходів захисту і підтримки діяльності українських транспортних підприємств на зовнішніх ринках при введенні міжнародними організаціями більш жорстких економічних, технічних та інших вимог щодо транспортної діяльності;

· коригування стратегії розвитку міжнародних транспортних комунікацій в межах України відповідно до змін міжнародної транспортно-економічної кон’юнктури;

· уніфікація національної нормативно-правової діяльності в Україні з відповідними міжнародно-правовими нормами;

· наближенні національних, технічних, технологічних та екологічних стандартів і вимог щодо міжнародного транспорту до європейських та їх поступове запровадження на вітчизняному ринку;

· удосконалення інформаційного забезпечення вантажовласників стосовно порядку та умов міжнародних перевезень, забезпечення відкритості і стабільності системи.

Проблема в тому, що сьогодні Україна, на відміну від розвинутих держав, які ще в 80-ті роки минулого століття почали активну діяльність по створенню міжнародної транспортної мережі, значно відстає в створенні власних транспортних коридорів, що негативно впливає на формування конкурентоспроможності нашої держави та вітчизняних промислових підприємств. Президент України В.А.Ющенко у своєму Посланні до Верховної Ради України відзначив напрямок створення міжнародних транспортних коридорів як один з пріоритетних у державній транспортній політиці.

Розвиток міжнародних транспортних коридорів являє собою особливий пріоритет України на шляху її інтеграції в міжнародну економічну систему. Це реальна можливість для країни вийти на новий рівень соціально-економічного розвитку, підвищити свою роль в процесах глобальної і регіональної інтеграції.