К. е. н.
Акєнтьєва О. Б.,
Ревва Г.В,
Сікеріна М.А.
Донецький
державний університет управління
ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК ТА ВЗАЄМОВІДНОСИН КОНТРОЛЮЮЧИХ
ОРГАНІВ ІЗ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ
Протягом останніх п'ятнадцяти років в Україні відбувається становлення
ринкових засад національної економіки, основними цілями якої задекларовано
конкурентноздатність, демократизацію, прозорість та прогнозованість економічних
процесів. Проте, доводиться констатувати що недостатній рівень ефективності податкової
політики прямо впливає на обсяги тіньової економіки, стан
соціально-економічного розвитку, невідповідність проголошених пріоритетів
досягнутим результатам в усіх сферах суспільного життя.
Досягненню вказаних пріоритетів заважає протиборство інтересів платників
податків та держави в особі контролюючих органів, що часто призводить до
конфлікту інтересів. Визначальну роль у регулюванні конфліктів займають
положення податкового законодавства, що регламентують правові норми
функціонування як контролюючих органів так і платників податків на
демократичних засадах з застосуванням соціального контролю, спрямованого на
підпорядкування поведінки індивідів соціальним очікуванням і вимогам, з
врахуванням досвіду розв'язання конфліктних ситуацій, містять засоби вирішення
типових соціальних конфліктів, максимально відповідають інтересам всіх
учасників процесів оподаткування. Є точка зору, що жорстка репресивна політика,
що передбачає часті перевірки і суворі санкції, повинна переконати індивіда не
скоювати правопорушення [1]. Безумовно, ця точка зору не може бути визнана
єдиною можливою, але практика розумного застосування такого інструменту
стимуляції виплати податків, як система податкових перевірок має багато
прихильників. Світовий досвід побудови,
регулювання та розвитку систем податкових перевірок розглядалися у колективних
та індивідуальних працях видних вчених таких як В. Вишневського, П. Буряка, Б. Карпінського, Н. Залуцької, В.
Білінського, Д. Костюка, В. Маринець, Т. Меркулова, А. Капітанчук та ін. Дослідження названих авторів мають
хоч і глибокий, але вузькоспеціалізований характер. Бракує загальносистемних
досліджень, заснованих на комплексному підході.
Сучасній українській системі податкових перевірок притаманні певні
негативні риси – такі як: домінування контрольно-перевірочної роботи в
діяльності податкових органів; недостатньо врегульовані питання
законодавчо-нормативною базою щодо проведення перевірок господарської
діяльності великих платників податків та термінів подання проектів актів
перевірок; складність проведення перевірок органами державної податкової служби
та ін.
Ми цілком поділяємо думку авторів роботи [2], які вважають, що Закон
України “Щодо основних принципів державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності” № 877-V (далі – Закон
№877-V) у діючій редакції не може регулювати
та (або) визначати порядок здійснення органами державної податкової служби податкового контролю та їх повноваження у
процесі податкових перевірок суб’єктів господарювання [2, с.34].
Звичайно, недоліки системи податкових перевірок негативно впливають на
регулювання економічних процесів у ринкових умовах, призводять до корупції з
боку контролюючих органів і тінізації
української економіки. Можливістю для існування тіньових схем в Україні стала
недосконалість податкового законодавства. Ситуація в Україні склалась таким
чином, що в справах про ухилення від сплати податків абсолютну більшість
займають ухилення в особливо великих розмірах. На думку, наприклад, видного
вченого В. П. Вишневського в умовах сьогодення в Україні по відношенню до
сплати податків склалася стійка “погана рівновага”, за якої навіть початково
чесні громадяни вибирають ухилення від сплати податків [3, с.151]. Цю гіпотезу
підтверджують результати опитування, проведеного Київським інститутом проблем
управління ім. Горшеніна в лютому 2007 року, на запитання : “чому в Україні
не платять податки?” 58,2%
респондентів вибрали відповідь: “податкові ставки
надто високі, підприємці не зможуть працювати, якщо будуть сплачувати всі
податки”. Ще 49%
респондентів вважають, що “податки не платять, тому що сумніваються у
використанні цих засобів за призначенням”, 29% – “тому, що люди не звикли платити податки
добровільно”. При
цьому, для збільшення рівня сплати податків респонденти пропонують зменшити податкові
ставки (49,6%), вдосконалити законодавство (45,6%) і посилити суспільний
контроль за використанням коштів платників податків (32%). При цьому за
подолання корупції в податкових органах виступили 26,2% респондентів, за
посилення санкцій за несплату податків – 21,3%, за підвищення рівня
самосвідомості громадян – 15%, за надання податковим органам додаткових
повноважень 3,5%. Цікаво, що опитування було проведено серед 2 тис. громадян в
усіх регіонах країни [1].
У нинішній практиці фінансово-господарської діяльності підприємства одним з
досить неприємних моментів є проведення перевірок органами державної податкової
служби. Як свідчить практика, у 9 випадках із 10 спілкування суб’єкту
господарювання з контролюючими органами, як правило, переходить у конфлікт [2,
с.31]. Формуванню добрих відносин перешкоджає правова низька культура
господарських суб’єктів та їх посадових осіб, а також недосконалість
українського податкового законодавства.
Варто зазначити, що згідно з чинним законодавством взагалі існує лише два
види перевірок: планові; позапланові [4, с. 46]. Однак, суб’єкти
підприємницької діяльності – фізичні особи (далі – СПДФО) отримали можливість
зазнати планової, позапланової та камеральної (кабінетної перевірки). Цікавим є
те, що Закон №877-V [5]
визначає проведення тільки двох видів заходів щодо здійснення державного
контролю: планові заходи; позапланові заходи щодо здійснення державного
нагляду. Тобто ми бачимо, що Закон №877-V не передбачає проведення камеральних,
безвиїзних документальних перевірок,
перевірок РРО, а також контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і
тютюну. Однак, до компетенції податкової
служби належать контроль за: (1) операціями в іноземній валюті; (2) операціями
з готівкою, зокрема, за дотриманням лімітів каси, розрахунків із споживачами
через електронні контрольно-касові апарати і товарно-касові книги; (3)
наявністю торговельних патентів; (4) наявністю державної реєстрації СПД та
ліцензій на впровадження тих видів підприємницької діяльності, яка підлягає
ліцензуванню. Окрім цього, податківці мають право перевірити первинні
документи, облікові реєстри, декларації, товарно-касові книги та показники
електронних контрольно-касових апаратів, а також усі інші документи, де
містяться дані про нарахування та сплату податків і неподаткових платежів.
У Законі №877-V зазначено, що обов’язково, не пізніше
ніж за 10 днів до моменту проведення планової перевірки суб’єкту господарювання
повинно бути направлено письмове повідомлення від органу нагляду. Законом №877-V
визначено, що термін планових перевірок для суб’єктів господарювання не може
бути більш ніж 15 робочих днів (позапланових – не більш ніж 10 робочих днів), а
для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів (позапланових – не більш
ніж 2 робочих дня). У цьому зв’язку, підкреслимо, що Законом №877-V
продовження терміну перевірки не
дозволяється.
Одним із суттєвих нововведень Закону №877-V є визначення того, що суб’єкти
господарювання, які підлягають нагляду (контролю) поділяються за трьома
ступенями ризику: великий, середній та незначний. Головним є те, що у
залежності від ступеню ризику, до якої буде віднесено певний суб’єкт
господарювання, визначаються: періодичність планових заходів державного
нагляду; перечень питань для здійснення планових заходів, які затверджуються
Кабінетом Міністрів України по наданню органу державного нагляду (контролю).
Слід підкреслити, що у разі не затвердження до 01.01. 2008 р. критеріїв
розподілу суб’єктів господарювання по ступеням ризику, то усі суб’єкти
господарювання будуть вважатися суб’єктами господарювання з незначною ступеню
ризику и будуть підлягати державному нагляду не частіше одного разу у п’ять
років.
З огляду на вище викладене, можна зробити висновок, що дуже важливим
компонентом розвитку системи податкових перевірок в Україні є запровадження
системи ризик-менеджменту, при якій повинна бути встановлена різна
періодичність перевірок саме для різних груп ризику. Саме на цій основі
побудовано цілий ряд законодавчих актів держав-членів Європейського
співтовариства. Цей підхід у певній мірі реалізовано в Законі №877-V. У цьому зв’язку, певний акцент необхідно
зробити на можливих ефектах від запровадження належної системи управління ризиками
таких як: забезпечення “прозорості” податкових перевірок, скорочення кількості
перевірок, зменшення витрат з боку держави та підприємців, збільшення бюджетних
надходжень та ін.
Результати проведеного дослідження дозволяють умовно по напрямкам визначити
основні шляхи вдосконалення системи податкових перевірок та взаємовідносин
контролюючих органів із платниками податків такі як: (1) у частині правового і нормативного забезпечення податкових перевірок: удосконалення
кримінального і податкового законодавства, шляхом застосування міжнародних норм
кримінального і податкового права, адаптованих до специфічного
інституціонального середовища України; широке освітлення в засобах масової
інформації проблем у сфері українського
кримінального і податкового контролю та передового досвіду розвинених
країн у контексті усунення цих недоліків та пропозицій щодо розвитку цілісної
ефективної системи податкового контролю; систематичне обговорення проблем
податкових перевірок та взаємовідносин контролюючих органів із платниками
податків під час зустрічей представників уряду, народних депутатів, експертів
міжнародних організацій та представників фіскальних органів і бізнес-асоціацій;
законодавче закріплення скорочення терміну перевірок для підприємств кожної
групи ризику; законодавче запровадження чіткого переліку повноважень органів
контролю та вичерпного переліку контрольних питань до суб’єктів підприємництва;
законодавче встановлення персональної відповідальності працівників податкових
органів за умисні та невмисні помилки в роботі; запровадження громадського
контролю за діяльністю контролюючих органів в Україні; підвищення податкової
культури [6] та дисципліни у
платників податків; створення єдиної інформаційної бази про перевірки;
активізація інформаційно-освітньої складової у механізмі чинного податкового
законодавства та ін. (2) у частині
визначення процедури здійснення податкових перевірок: розробка методик
здійснення ефективних податкових перевірок, які ґрунтуються на останніх
наукових дослідженнях провідних вчених і фахівців; використання сучасних
комп’ютерних технологій та ін.
З огляду на це увага науки, держави і
суспільства має бути звернута на розвиток саме ефективних податкових перевірок,
оскільки роль і значення цієї форми податкового контролю значно підвищується в
умовах ринкових відносин в Україні. Результати проведеного дослідження можна
застосовувати у навчальному процесі при вивченні дисциплін: “Податковий
контроль”, “Податковий
менеджмент”.
Перспективи подальших наукових досліджень полягають у вдосконаленні порядку
вилучення документів посадовими особами державної податкової служби України.
Література
1. Сидорович О.
Ю. Конфлікт інтересів між податкоплатником і фіскальними органами: суть,
передумови виникнення та способи вирішення – Матеріали інтернет – конференції
“Україна наукова”/ http://intkonf.org/category/arhiv/ukrayina-naukova-20-22-grudnya-2007r/ekonomika/
2. Якщо до Вас прийшли з перевіркою …/ Петрушина В., Казанова М., Іванченко А., Кузнєцов В., Вітковська О. та
ін.;– Х.:
Фактор, 2007. – 864 с.
3. Вишневский В.П.,
Веткин А.С. Уход от уплаты налогов: теория и практика: Монография / НАН
Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2003. – 228 с.
4. Перевірки суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб (СПДФО)
// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2006. – Аудит в
Україні – № 4. – С. 46-48.
5. Закон “Об
основных началах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной
деятельности” от 05.04. 2007 г. № 877-V