Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Студентка Підгора Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Боргові зобов’язання України: сучасні тенденції розвитку

Проблема державного боргу набула актуальності у другій половині XX століття, коли де-які держави стали неспроможні акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сьогодні питання, що стосуються управління державним боргом та фінансування бюджету за рахунок боргових джерел є актуальними і в Україні.

Рахунковою палатою України у 2006 р. було опубліковано результати аналізу внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України, які свідчать, що лише за останні 5 років сформувався від’ємний баланс запозичень і витрат у сумі 15,2 млрд. грн.

Причиною такої ситуації є використання державних запозичень переважно на погашення наявного боргу, а не на інвестиційні цілі. Так, у 2005 р. позики на фінансування інвестиційних проектів становили лише 14% в загальній сумі зовнішніх запозичень.

Державні зобов’язання країни мають тісний зв’язок із використанням фінансових ресурсів держави через дербюджет. Так, з 2001 р. по 2007 р. доходи держбюджету України зросли у 4,18 рази, тоді як обсяги фінансування його дефіциту в сумі запозичень та надходжень від приватизації зросли у 6,3 рази, що свідчить про зростання величини боргового навантаження.

У 2000 – 2006 рр. залучення коштів до бюджету за рахунок розміщення ОВДП відбувалося вкрай нерівномірно, а відношення заборгованості за цими цінними паперами до ВВП постійно знижувалося.

Зростання зовнішнього державного боргу України протягом 1999 – 2006 рр. відбувалося вкрай нерівномірно. Так, якщо у 2000 - 2001 рр. порівняно з попередніми роками зовнішній державний борг у доларовому еквіваленті зменшився на 14%, то у 2002-2005 рр. він збільшився на 1,19%, але наступного року він скоротився на 0,97% і знову підвищився в 2007 році.

Отже, основними чинниками, що впливають на неефективність боргової політики України, вважаються: нерівномірне навантаження зовнішнього боргу на економіку країни; відсутність регламентованих варіантів обміну боргів на природоохоронні заходи; низька інвестиційна спрямованість залучених коштів, непрозорість процесу контролю за використанням отриманих зовнішніх ресурсів тощо. Таким чином можна зробити наступні висновки щодо напрямів поліпшення стану економіки в Україні.

Важливим аспектом удосконалення управління державним боргом є підвищення ефективності фінансового контролю в цій сфері. Серед першочергових завдань треба відокремити необхідність розробки відповідної інформаційно-аналітичної бази і визначення показників, що визначають процес державних запозичень, стан і динаміку держборгу в контексті бюджетної та інвестиційної політики України. Обсяг нових запозичень повинен відповідати обсягу коштів, які спрямовуються на погашення державного боргу.

Розвиток ринку державного внутрішнього боргу необхідно забезпечити за рахунок новацій в інструментах запозичень, відлагодження інфраструктури ринку, поліпшення нормативного регулювання ринку державних цінних паперів. Необхідною передумовою є активізація діяльності емітентів, передбачуваність валютного і грошово-кредитного ринку.

Таким чином, оптимізація боргової політики України потребує розробки та впровадження цілісної стратегії, яка поєднуватиме завдання удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення боргової політики, коротко- та середньострокові орієнтири управління державним боргом, інструменти радикального підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків та довгострокові завдання переорієнтації боргової політики, зменшення боргового тягаря та розвитку альтернативних, неборгових інструментів фінансування бюджетних видатків.

Література:

1. Вахненко Т. «Моделирование макроэкономических факторов внешних заимствований и их влияния на развитие экономики Украины»// Экономика Украины, 2007 г., №6, ст.17-25; №7 ст.15-24 (продолжение)

2. Войнаренко М., Фурманюк О. «Економічна конкурентоспроможгість та інвестиційна привабливість України»// Економіст, 2006 р., №12, ст.25-28

3. Омельчук С. «Стан ринку боргових зобов'язань в Україні»// Економіст, 2007 р., №10, ст. 32-36