Секция „Медицина ” Морфология

К.м.н. Кривецький В.В.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

ТОПОГРАФІЯ ЕКСТРАОРГАННИХ

АРТЕРІЇ 1–2-ГО ПОРЯДКІВ ГРУДНИХ ХРЕБЦІВ в пренатальному періоді розвитку людини

Комплексом морфологічних методів дослідження вивчено особливості топографії екстраорганних артерій хребців 110 плодів і новонароджених людини. Артерії 1–2-го порядків були різні за формою та рівнями відгалуження і проникнення їх в грудні хребці. Початок гілок, що підходили до I–IV хребців від міжребрових артерій, відмічався на рівні нижче розташованих хребців (у плодів 350,0 мм ТКД і новонароджених), під гострим кутом. Вони косо перетинали передньо-зовнішню поверхню тіл хребців і на поверхні кожного хребця від них відгалужувалися судини подальших порядків, що прямують до його верхнього і нижнього країв.

У плодів 250,0 – 300,0 мм ТКД ці гілки відходять від міжребрових артерій на рівні тіл хребців і проходять по них в горизонтальній площині. На передньо-зовнішній поверхні тіл хребців від них також відгалужуються судини, які розташовуються паралельно їх верхньому і нижньому краям. Гілки 1-2-го порядків на рівні I–IV хребців у новонароджених і плодів 350,0 мм ТКД діляться частіше за магістральним типом, а у плодів 200,0-250,0 мм ТКД – за дихотомічним. У обох групах на V–XII хребцях судини 1–2-го порядків відгалужуються від міжребрових артерій на рівні тіл хребців. Вони коротші, ніж гілки верхнього грудного відділу, і відходять від кожної міжребрової артерії на всьому її проходженні по тілу хребця: частина їх прямує до верхнього краю тіл хребців, останні – до нижнього. На поверхні тіл вони діляться за розсипним типом. У середньому і нижньому грудному відділах хребта велика частина гілок закінчується на тілах хребців і лише поодинокі переходять на поверхню хребців вище - і нижче розташованих хребців.

На передньо-зовнішній поверхні тіл хребців між гілками 1–3-го порядків виникають анастомози – за рахунок правих і лівих міжребрових артерій. Вони краще виражені у новонароджених і плодів 350,0 мм ТКД, гірше – у плодів 250,0 мм ТКД. Гілки 1–2-го порядків підходять до міжхребцевих отворів, звідки прямують в хребтовий канал, до суглобових, поперечних і остистих відростків. До I–IV хребців підходять гілки від верхньої міжребрової артерії. Тип розгалуження їх розсипний. Досягнувши міжхребцевих отворів між I–II, II–III, III– IV хребцями, вони прямують в хребтовий канал, до тіла, суглобових, поперечних і остистих відростків; на передньо-зовнішній поверхні тіл хребців проходять в горизонтальному напрямку і віддають судини до їх верхніх і нижніх країв.

До I–III хребців направлені гілки від щито-шийного стовбура Ті що йдуть до I хребця починаються на рівні міжхребцевого отвору між VII шийним і I грудним хребцями або на рівні тіла останнього. Початок гілок, що прямують до II хребця, відмічений на рівнях міжхребцевого отвору I–II хребців і тіла I хребця. До III хребця гілки відходять на рівні тіла II грудного хребця. У всіх випадках спостерігалося, що вони прямують до передньо-зовнішньої поверхні тіл хребців і розташовуються ближче до їх нижнього краю.

До I хребця підходять гілки від підключичної артерії які прямують до верхнього краю тіла хребця. Початок їх спостерігався на рівні міжхребцевого отвору, утвореного VII шийним і I грудним хребцями.

Висновки.

Отримані дані показують, що кількість джерел живлення окремих хребців залежить від загального числа артерій, що підходять до грудного відділу хребта. Особливо у верхньому грудному відділі ці джерела відрізняються від тих, що знаходяться на рівні інших відділів як за кількістю, так і за різноманітністю. Так, I–II грудні хребці кровопостачалися від 1–3 джерел живлення, III–IV – від 1–2. В середньому і нижньому грудному відділах кожен хребець кровопостачався від 2 пар міжребрових артерій.