Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Найко Т.І.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Організація самостійної роботі слухачів факультету довузівської підготовки при вивченні математики

 

Навчання на факультеті довузівської підготовки (ФДП) університету за своєю формою можна поділити на денне, вечірнє та заочне.

Самостійна робота є найважливішим етапом усього процесу навчання.

Розвиток навичок самостійного пошуку розв'язування математичної задачі, його логічного осмислення, призводить до нестандартних прийомів у роботі викладача, вимагає готовності викладача до інноваційних технологій в організації творчої самостійної роботи слухачів ФДП.

Одним з видів самостійної роботи є самоосвітня робота, яка є найважливішою складовою заочної форми навчання. Самоосвітня робота значно відрізняється від інших видів тим, що вона заснована на особистому інтересі учня і проходить в іншому режимі, аніж навчання у вищому навчальному закладі чи середній школі.

Ще за два роки до закінчення середньої школи учні разом з батьками мають можливість прийняти рішення щодо навчання у Вінницькому національному технічному університеті, склавши з ним фінансову угоду і впродовж цього часу значно продуктивніше та інтенсивніше готуватися до вступних випробувань. Ця підготовка може проводитись в межах роботи заочної чи вечірньої математичних шкіл університету.

Зрозуміло, що при такій підготовці учня значно зростає роль викладача і на авторитарний підхід до засобів навчання розраховувати не доводиться. Виникає потреба у використанні нетрадиційних методів навчання.

Різноманітність методів навчання в значній мірі породжує у слухачів зацікавленість до навчально–пізнавальної діяльності, формує мотивоване ставлення до неї.

При обмеженій кількості часу, який випадає на аудиторне навчання під керівництвом викладача, великої ваги набуває підтримання на належному рівні інтересу до опанування матеріалом та розвиток навичок самостійної роботи, активності слухачів ФДП.

Активність є інтегральною якістю особистості.

Слухачі ФДП є представниками різних середніх шкіл певного регіону, мають різні рівні знань і розвитку. Частина з них є змушеноактивними, інша частина – здатні виробляти самостійні творчі розв’язки і мають різні ступені  мотивації. Лише методи активного навчання посилюють розвивальний вплив на індивідуальність учасників навчального процесу.

Організація самостійної роботи слухача-заочника факультету довузівської підготовки має цілий ряд проблем. Головна з них – відсутність чітких методик з прищеплення навичок самостійної роботи, методик визначення реального бюджету часу слухача та раціонального використання цього часу. Тому особливої ваги набуває спроможність викладача до творчої роботи у викладанні математики, його вміння розвинути і використати активність слухача паралельно зі своєю активною викладацькою діяльністю.

В процесі навчання викладач-математик має збагачувати цілі і зміст самостійної роботи, що дозволить підвищувати мотивацію слухачів. Мотивацією повинна бути охоплена діяльність і викладача і слухача. Кожен з них повинен відчувати зворотну реакцію на результат своєї діяльності. Від того, як сформована мотивація, залежить результативність навчального процесу.

Одним з найголовніших завдань в організації самостійної роботи слухача-заочника є розвиток самостійності, як риси характеру. Самостійний учень сам виділяє та класифікує задачі за істотними ознаками. Він може узагальнювати, систематизувати їх, здійснювати пошук, вибирати чи розробляти еталонну гіпотезу тощо. В роботу самостійного учня можна втручатися лише епізодично, навіть, якщо він часто помиляється при розв'язанні задачі.

Самостійна робота здебільшого і виступає найпотужнішим способом виховання самостійності при розв'язуванні математичних задач.

Самостійність – це риса, яка набувається лише в процесі власної діяльності учня при появі в нього внутрішньої потреби в знаннях.

Головне – не оволодіння сумою конкретних формул, знань, а формування умінь та навичок самостійної, дослідницької діяльності, логічного мислення, формування творчої особистості.

Отже, найважливішим завданням в роботі зі слухачем-заочником є створення оптимальних умов для самостійного оволодіння навчальним матеріалом, забезпечення позитивної мотивації, формування вміння самостійно вчитися, самостійно організовувати свою діяльність.

Виходячи з зазначених позицій та загальних дидактичних принципів навчання, автором в процесі своєї багаторічної діяльності на ФДП розроблено і впроваджено ряд методів та прийомів викладання математики, в основу яких покладено самостійну роботу учня.

Головним моментом при цьому є посилення та розвиток мотивації слухачів з урахуванням різних рівнів їх математичної підготовки.

Одним з таких прийомів, наприклад, є ведення кожним з учнів «свого» задачника.

Кожен учень записує в окремий зошит умови задач, які він може розв'язувати самостійно без підтримки і без використання будь-якої літератури. По цих задачниках викладач може виконувати експрес–опитування, залежно від поставленої мети.

За типами, складністю, кількістю записаних учнем задач можна судити про підготовку учня, його формальний чи неформальний підхід до навчання. Учень не має права записувати до задачника умови тих задач, які він не може розв'язувати абсолютно самостійно, взявши лише чистий аркуш паперу і ручку.

Інший прийом. Слухачі-заочники приїздять до університету два рази на місяць для проведення аудиторних занять (лекційних, практичних, контрольних). Після вивчення кожної теми слухачі отримують домашні завдання у вигляді конкретного переліку задач. Відношення учнів до виконання такого домашнього завдання різко змінилось, коли вони на контрольній роботі виявили ті ж самі задачі, які треба було розв'язувати вдома. На контрольній роботі ці задачі кожен учень має розв'язувати абсолютно самостійно і без використання будь-яких літературних джерел.

Великі можливості для посилення мотивації навчання відкривають спеціально спрямовані тести. Вони, наприклад, можуть будуватися на найтиповіших математичних помилках.

Значну роль у взаємодії викладача та слухача заочної математичної школи відіграє електронне спілкування, яке надає можливість дистанційно керувати самостійною роботою учня та оцінювати її.