Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

 

Дзяйло С.П.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

 

Особистісні настанови у виборі професії

 

Як же з величезної кількос­ті професій людина може ви­брати саме ту, яку вона вважає найбільш привабливою для се­бе? Пояснення цьому слід шу­кати в постійно діючому меха­нізмі особистістних настанов. В даному випадку настанову слід розглядати як готовність психіки людини до певної си­туації або дії. Вона складаєть­ся з емоційної та інтелектуальної сфер і сфери практичної дії. Людині властиве прагнення до суміщення, гармонійного по­єднання всіх компонентів нас­танови. Тобто людина прагне до того, щоб обрана професія задовольняла її інтелектуально й емоційно, щоб професійна ді­яльність відповідала ЇЇ власним можливостям.

Умовою успішного профе­сійного самовизначення учня є наявність у нього професійно важливих якостей, під якими слід розуміти окремі динамічні риси особистості, окремі пси­хічні, психологічні і фізичні властивості, які відповідають вимогам до людини певної про­фесії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії перед­бачає активне формування пси­хологічних якостей особистості: здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, прагнень, профе­сійних планів, ідеалів, переконань.

Питання про здібності та їх відповідність професії, яка оби­рається, привертало до себе ува­гу людей з давних давен. «Піз­най самого себе, і ти пізнаєш світ» - казали стародавні гре­ки. В часи античності вже від­стоювалась думка про існуван­ня індивідуальних відмінностей у здібностях та інтересах моло­дих людей і про необхідність керувати їх формуванням.

Здібності в контексті профе­сійного самовизначення мають розглядатись у зв'язку з соці­ально-зумовленою діяльністю людини. Адже вони завжди знаходять свій прояв у певній ді­яльності: у праці, в навчанні, в мистецтві, в науці, в спілкуван­ні з людьми. Одна людина здіб­на до гуманітарних наук, дру­га - до математики, третя - до фізики, до музики, до живопи­су тощо. Є люди, здібні до різ­них видів діяльності.

Виконання будь-якої діяль­ності вимагає прояву різних здіб­ностей. Так, наприклад, для  професії водія автомобіля або  пілота літака потрібні точність і швидкість рухових реакцій, точне і швидке оцінювання нав­колишньої обстановки і пока­зів приладів, великий обсяг і швидкість переключання ува­ги, уміння орієнтуватись у склад­них обставинах, передбачити можливі наслідки своїх власних і дій інших людей. Для профе­сії актора велике значення має тонка спостережливість, емо­ційність, сильна творча уява, добра пам'ять і тощо.

Здібності завжди характери­зують швидкість, глибину і міц­ність оволодіння способами та прийомами діяльності. Тісний зв'язок і взаємна зумовленість здібностей і діяльність поясню­ється походженням здібностей, котрі, відповідно до сучасних поглядів, являють собою бага­тогранне структурне психічне утворення.

Неможливо заперечити той факт, що при виборі професії необхідно врахувати наявність певних здібностей. Наприклад, людина може чудово себе по­чувати у сфері абстракцій і бу­ти безпомічною у практичних справах. Часто знавець своєї справи буває слабким організа­тором. При відмінній спритнос­ті рук може бути нерозвинутою мова і тощо. Недоцільно запере­чувати вплив здібностей на пра­цю, адже це заперечує всій іс­торії розвитку ремесел, науки, мистецтва.

Процес вибору професії пов'язаний з формуванням цін­нісних орієнтацій, мотивів, ін­тересів та інших властивостей та установок особистості, які характеризують її відношення до тих чи інших видів діяльнос­ті, професій. Всі згадані влас­тивості та установки визнача­ють професійну спрямованість. Цей термін бере свій початок від психологічного поняття «спрямованість особистості», під якою слід розуміти її внут­рішню позицію, котра створює визначеність в поведінці та від­ношення до впливу навколи­шнього середовища.

Спрямованість особистості може знаходити прояв по-різ­ному, завдяки чому може вес­тись мова про різні види спря­мованості і, в першу чергу, про професійну спрямованість. Як­що загальна спрямованість осо­бистості характеризує сферу її потреб і прагнень, систему її відношень до дійсності, інших людей і до самої себе, то про­фесійна спрямованість харак­теризує сферу потреб і інтере­сів настільки, наскільки вона пов'язана з поведінкою люди­ни по відношенню до профе­сійної праці. В певній мірі мож­на вести мову про професійну спрямованість і в тих випадках, коли людина тільки має намір обрати професію. Професійна спрямованість в такому випад­ку буде знаходити прояв у то­му, що особистість має намір обрати професію, в мотивах її вибору.