Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Яловий С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Види та дидактичні завдання самостійної роботи студентів.

Особливості самостійної роботи передбачають, що суб’єкт навчання (студент) через мету, мотив і умови, створені викладачем, сам забезпечує процес перетворення предмета в продукт-мету, збагачуючи свої наявні засоби (набутий досвід) новим результатом (знаннями, уміннями і навичками), новим досвідом.

Організацію самостійної роботи студентів у своєму дослідженні ми розглядаємо як характеристику умов навчальної діяльності студентів. Це процес створення системи всіх елементів організаційно-психологічної структури навчальної діяльності, що забезпечує необхідні зовнішні умови самостійної роботи для досягнення головної мети – формування самостійності студента.

На думку багатьох дослідників, сприятливі умови для організації самостійної роботи студентів забезпечує діяльність, яка передбачає розв’язування задач.

У педагогічній літературі існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи студентів. Найбільшого поширення серед них набула класифікація П.І.Підкасистого, що розмежовує самостійні роботи за зразками, реконструктивно-варіативні, евристичні (частково-пошукові) та творчо-дослідницькі.

Самостійні роботи за зразком включають рішення типових завдань, виконання різноманітних вправ за зразком. Вони дозволяють засвоїти матеріал, але не розвивають творчої активності.

Конструктивно-варіативні самостійні роботи передбачають необхідність відтворення не лише функціональної характеристики знань, а й структури знань, залучення відомих знань для вирішення завдань, проблем, ситуацій.

Евристичні самостійні роботи Тут формують вміння бачити проблему вивчення, самостійно її формулювати, розробляти план рішення.

Дослідницькі самостійні роботи – у них студенти повинні намагатися відійти від зразка, діяльність набуває пошукового характеру, розробляються й передбачаються свої методи вирішення проблемних ситуацій, виявляються усі розумові здібності студентів.

Узагальнюючи теоретичні підходи до вирішення проблеми самостійної роботи, можна зробити висновок, що будь-яка самостійна робота повинна відповідати меті та завданням навчання: передбачати поетапне просування від незнання до знання. Цілісна система самостійної роботи студента покликана забезпечити реалізацію таких дидактичних завдань:

Ø формування самостійності студента (головна мета системи);

Ø засвоєння вмінь і необхідних для цього знань (мета навчання);

Ø визначення студенту предмета діяльності;

Ø забезпечення контролю дій студента;

Ø інформування студентів про рівень досягнення поставленої мети;

Ø визначення характеристик продукту діяльності студента;

Ø створення зовнішніх умов самостійної роботи студента, наприклад,зменшення зайвих витрат часу;

Ø врахування індивідуальних можливостей кожного студента;

Ø надання студенту можливостей планувати свої дії;

Ø забезпечення студенту можливостей коригувати свої дії на основі самоконтролю і аналізу інформації про результативність.

Проблема самостійності у навчанні є досить складною та багатоаспектною. Її вирішення в значній мірі сприяє вирішенню багатьох питань активізації навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаною із засвоєнням змісту навчання. У своєму дослідженні самостійну роботу студентів ми розглядаємо як раціонально сплановану, організаційно та методично спрямовану їх навчально-пізнавальну діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача для досягнення заздалегідь очікуваного результату.

Головною метою самостійної роботи студентів є формування самостійності особистості. Самостійну роботу студента можна визначити як специфічну форму учіння.

Розвиток самостійності студентів найчастіше розглядають як зовнішню мету навчання і для діяльності викладача, і для діяльності самого студента.

Якісний опис самостійності як результату (мети) навчання може бути інтерпретовано уміннями студента систематизувати, планувати, контролювати і регулювати свою діяльність, свої дії без безпосередньої допомоги і керівництва з боку викладача. За таких умов наслідками навчання самостійності стають уміння студента:

§ визначати, встановлювати і систематизувати послідовність виконання завдання;

§ визначати і планувати послідовність дій, необхідних для виконання завдання;

§ самостійно контролювати свої дії, узгоджуючи їх з метою як моделлю результату, вносячи корективи, уточнюючи, регулюючи свої дії.