Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

Шевчук Олег Вячеславович

Харківський національний педагогічний університет

 імені Г.С. Сковороди

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КУРСУ «ОСНОВИ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» ДЛЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

Актуальність роботи визначається Державною доктриною розвитку інформаційного суспільства в XXI столітті, пов'язаною з виникненням «сус­пільства глобальної компетентності», в якому змінюється як глобальна економіка, так і статус системи освіти, концептуальними принципами реформ і модернізації систем освіти, що здійснюються в багатьох європейських державах, у тому числі в Україні, а також змінами у вищій освіті, пов'язаними з приєднанням України до Болонського процесу.

Одним з пріоритетних напрямів розвитку освіти є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі ланки освітньої системи, що забезпечить подальший вплив на ефективність процесу навчання, виховання і розвитку молоді, доступність і якість освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, суспільстві знань. Досягнення цих цілей на сьогоднішній день неможливе без інформатизації освіти та впровадження компетентнісно - орієнтованого підходу на всіх щаблях освіти, що впливає на цілі, зміст, мето­ди, засоби, організаційні форми навчання, а також вимагає принципової модернізації всього науково-методичного забезпечення навчально-пізнавального процесу, відпові­дної підготовки вчителів в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, впрова­дження інноваційних технологій навчання, які конкретизуються в нових інформацій­них, педагогічних, модульних і дистанційних технологіях навчання.

Для сучасної епохи високих технологій і суспільства знань, що формується, ха­рактерні надзвичайно активні процеси старіння і, відповідно, оновлення знань. До то­го ж має місце дуже помітна динаміка соціальних процесів.

Сучасний педагогічний процес направлений на встановлення взаємозбагачуючих відносин між його учасниками, забезпечення адаптації тих, хто вчиться, до сучасних соціально-економічних умов, самореалізацію і розкриття їх творчого потенціалу. Це у свою чергу вимагає розробки освітніх технологій, переорієнтованих на широке вико­ристання сучасних засобів комунікацій для розвитку людини і її професійного станов­лення.

Інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), характер­ний для кінця XX - початку XXI ст., зініціював формування тенденцій інтелектуалізації всіх видів діяльності людей у всіх виробничих і невиробничих сферах, і перш за все в системі освіти. Реалізація можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітніх цілях вимагає розробки спеціальних підходів до використання знань і технологій створення, опрацювання, зберігання, передавання відомостей і да­них в сучасних соціокультурних умовах.

Водночас фундаментальною професійною освітою є вища освіта, яка набувається у вищих навчальних педагогічних закладах майбутніми вчителями. Для забезпе­чення ефективності існуючої системи вищої освіти необхідно ак­тивно спиратися на весь спектр інновацій у навчанні та широко використовувати дистанційні форми навчання на основі Інтернет-технологій, зокрема з метою формування у майбутніх вчителів інформатичних компетентностей і використання їх в своїй професійній діяльності.

Сформульовані вище проблеми і глобальне використання інформаційно-комунікаційних технології в різноманітних сферах діяльності людей визначили теоретико-експериментальний характер дослідження.

Мета і завдання дослідження: дослідити вітчизняний і зарубіжний досвід в га­лузі інформатизації освіти; визначити і теоретично обґрунтувати основні принципи, форми, методи ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі у вищих педагогічних навчаль­них закладах; розробити і експериментально перевірити комп'ютерно-орієнтовану методичну систему підготовки майбутніх вчителів, зокрема природничих дисциплін, до викори­стання інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційних форм навчання в сво­їй майбутній професійній діяльності; обґрунтувати і розробити теоретико-методологічні основи курсу «Основи мережевих технологій».

Для досягнення поставленої мети були визначені і сформульовані наступні за­вдання дослідження:

-     провести всебічний аналіз і дослідити стан та рівень вивченості сформульованих проблем в педагогічній теорії і практиці;

-     окреслити тенденції розвитку комп'ютерно-орієнтованої методичної системи під­готовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в на­вчальному процесі і формування у них інформатичних компетентностей;

-  розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити основні по­ложення концепції підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй
навчально-пізнавальній і професійній діяльності та формування у них більш розвинених інформатичних  компетентностей;

-  розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити основні ком­поненти комп'ютерно-орієнтованої методичної системи підготовки майбутніх вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі;

- обґрунтувати цілі вивчення і зміст предмету курсу «Основи мережевих технологій», як необхідних на всіх педагогічних спеціальнос­тях вищих навчальних закладів;

-  розробити систему науково-педагогічного забезпечення підготовки і підвищення
кваліфікації майбутніх вчителів природничих дисциплін до використання інформаційно-комунікаційних технологій в своїй майбутній професійній діяльності і формування у них більш розвинених інформатичних компетентностей;

Об'єкт дослідження: навчальний процес у вищих педагогічних навчальних за­кладах в умовах широкого і систематичного вико­ристання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, заснованих на мережевих технологіях.

Предмет дослідження: принципи, основні напрями, форми, методи і моделі ви­користання інформаційно-комунікаційних технологій у вищих педагогічних навчаль­них закладах, підготовка майбутніх педагогів до використан­ня інформаційно-комунікаційних технологій, заснова­них на мережевих технологіях, в своїй майбутній професійній діяльності.

Для досягнення мети дослідження, розв'язування поставлених задач використо­вувався комплекс взаємно доповнюючих методів досліджень: аналіз і синтез наукової літератури за темою дослідження; вивчення директивних, норма­тивних і програмно-методичних документів у сфері освіти, абстрагування, класифікація, систематизація теоретичних і емпіричних даних, порів­няльний аналіз узагальнення, екстраполяція, моделювання, проектування систем і процесів; емпіричні методи дослідження - спостереження, анкетування, ін­терв'ю, опитування, тестування, само оцінювання; спостереження, Інтернет-пошук, евристичні бесіди.

Дослідження проводилося в 2005-2008 рр. і було поділене на три етапи.

На аналітико-констатуючому етапі (2005-2006 рр.) була розроблена програма дослідження, що включала визначення вихідних теоретичних позицій, цілі експери­ментальної роботи і визначення задач, конкретизацію об'єкту і предмету досліджен­ня, виділення етапів і визначення термінів роботи, формування експериментальних груп, прогнозування очікуваних результатів експерименту, можливих негативних явищ і шляхів їх усунення. Була проаналізована філософська, педагогічна, психологі­чна література, у тому числі з інформатики і інформаційних технологій; досвід на­вчання інформатики та використання інформаційно-комунікаційних технологій в на­вчальному процесі, досвід підготовки майбутніх вчителів інформатики і вчителів інших природ­ничих дисциплін до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навча­льному процесі; здійснювалися спостережен­ня за процесом навчання майбутніх вчителів використовувати інформаційно-комунікаційні технології в їх майбутній професійній діяльності. В результаті була ви­явлена актуальність дослідження і сформульована його гіпотеза. Була встановлена необхідність разом з даною проблемою проаналізувати тенденції змін в системі ви­щої освіти, що відбуваються під впливом впровадження в навчаль­ний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, в умовах зміни пара­дигми на основі компетентнісно-орієнтованого підходу, а також відповідний зарубі­жний досвід.

На цьому етапі були визначені об'єкт, предмет, мета, задачі і гіпотези досліджен­ня; були розроблені концептуальні принципи підготовки педагогічних кадрів до вико­ристання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

На пошуковому етапі (2006-2007 рр.) була розроблена методологія дослідження, програма підготовки вчителів інформатики, математики на стаціонарних (денних) курсах ХНПУ імені Г.С.Сковороди до використання комп'ютерно-орієнтованих систем навчання з метою форму­вання у них інформатичних компетентностей; розроблені методичні матеріали, що стосуються використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Був проведений діагностичний експеримент з метою дослідження стану готовності майбутніх вчителів до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

На формуючому, узагальнюючому етапі (2007-2008 рр.) була здійснена перевірка робочих гіпотез, концептуальних принципів дослідження; проаналізовані і системати­зовані одержані в процесі експериментального дослідження емпіричні дані; розробле­ні і сформульовані теоретичні узагальнення; сформульовані загальні висновки; визна­чені наукові, педагогічні і інформаційні інновації; визначені теоретична і практична значущість одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Головним результатом дослідження є обґрунтування комп'ютерно-орієнтованої теоретико-методичної системи підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закла­дах та діючих вчителів в системі безперервної освіти в галу­зі ІКТ.

Також:

-     розроблені, теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені основні положення концепції формування інформатичних компетентностей майбутніх вчителів природни­чих дисциплін стосовно використання інформаційно-комунікаційних технологій в своїй майбутній професійній діяльності;

-     розроблені, теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені основні компоненти комп'ютерно-орієнтованої методичної системи підготовки майбутніх вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі;

-     досліджений інноваційний підхід до навчання на педагогічних спеціальностях у вищому навчальному закладі з виділенням мети навчання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на базі формування нової моделі вчителя.

 

Джерела:

1.Хилькевич А.П. Решение проблем в жизни, науке и технике. – М.: Наука, 1999.

2. Кукушин B.C., Теория и методика обучения, Ростов-на-Дону: Феникс, 2005, 474 стр.

3. Вербицкий А.А. Компетентностный подход и теория комплексного обучения. – М.: ИЦ ПКПС, 2004