Скутін андрій олександрович

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Аналіз передового педагогічного досвіду формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання

Проблема розвитку творчих здібностей учнів на заняттях з трудового навчання є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.

Аналіз передового педагогічного досвіду викладання трудового навчання свідчить, що багато вчителів, які мають великий педагогічний стаж та досвід роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, пропонують різні методи розвитку творчих здібностей та різні підходи до організації навчальної та трудової діяльності учнів.

Н. І. Знамеровська пропонує для розвитку творчих здібностей учнів застосовувати на заняттях трудового навчання художньо-конструкторські задачі [5,26]. Художнє конструювання, вважає автор, відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей. Предмети, явища навколишнього середовища викликають у людини певні відчуття, через певні рецептори, зокрема зорові, слухові та інші. Під час розв'язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості.

А. В. Бровченко пропонує для розвитку творчих здібностей проводити заняття, на яких учні виготовляють різні вироби з природних матеріалів. Він вважає, що природний матеріал активізує уяву учнів, змушує їх переживати естетичні переживання, викликає потребу в творчому збагаченні. Для більш широкого використання творчого потенціалу учнів, автор пропонує на уроках трудового навчання придумувати і виготовляти не однотипні вироби, які відмінні за формою та компонуванням [3,28].

В. В. Колотілов використовує на уроках трудового навчання технічну документацію з неповними даними, як засіб розвитку творчих здібностей учнів. Педагог вважає, що технічна документація регламентує діяльність учнів. Його методика полягає у тому, що кількість даних в технічній документації, в процесі навчання, зменшується. Це дає можливість учням творчо приступити до вирішення завдання [6,29].

П. М. Авачев рекомендує практикувати на заняттях трудового навчання колективне обговорення індивідуальних творчих завдань. При такій організації праці на розвиток творчих здібностей учнів впливає ряд суб'єктивних факторів. Колектив спонукає учня до більш активної діяльності. Колективне обговорення індивідуальних завдань сприяє підвищенню мотивації та уваги учнів до виконання своїх творчих завдань. Вчитель при цьому може організувати змагання на досягнення кращих результатів [1,153].

В. Є. Олексіїв, навпаки, вважає, що практична постановка виробничо-технічних задач для всіх учасників навчального процесу не дозволяє в повній мірі включитися кожному в повний цикл технічної творчості. Переважно реалізовується одне-два рішення, інші відхиляються, так як педагог направляє творчий процес переважно на виготовлення виробу заздалегідь підготовленого.

Дослідник пропонує застосувати альтернативний засіб до вище названого способу організації творчої діяльності учнів, який полягає в тому, що виробничо-технічні задачі диференціюються по ступенях складності і пропонуються учням в залежності від їх здібностей та індивідуального рівня розвитку, що дозволяє забезпечити повноцінну участь в технологічно-конструкторській діяльності.

Крім того, автор відмічає, що в традиційній практиці, навчальний процес не дозволяє належним чином розвивати творчі здібності, так як учням дають завдання переважно репродуктивного характеру. В умовах диференційованого підходу, створюються реальні можливості для розвитку творчих здібностей кожного учня. При цьому основним змістом творчої діяльності учнів, відмічає автор, повинно бути виконання індивідуальних творчих програм.

М. М. Алексахін пропонує для розвитку творчих здібностей на уроках трудового навчання оздоблювати вироби, які виготовляють учні. Автор вважає, що виготовляючи на уроках ті чи інші вироби поряд з технологічними і технічними в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі, навіть якщо вони не вирізняються в самостійні. Учні, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Для цього вчитель дає їм завдання, що полягає у розробці орнаменту, форми, способу оздоблення свого майбутнього виробу. В ході практичних занять учні виготовляють виріб і оздоблюють його власноруч розробленим орнаментом [2,39].

О. Зайцева вважає, що при виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:

− цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;

− розкриває учням специфіку професійної діяльності;

− розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;

− досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;

− формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили учнів [4,5].

На думку А. Терещука серед розроблених методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, основи теорії розв'язування винахідницьких задач тощо [7,19].

Отже, проблема розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання є на сучасному етапі актуальною у передовому педагогічному досвіді кращих вчителів трудового навчання, методистів, які пропонують застосовувати з цією метою різноманітні шляхи і методи, зокрема:

− використання на заняттях з трудового навчання природних матеріалів;

− колективне обговорення індивідуальних творчих завдань;

− диференціювання виробничо-технічних задач;

− використання технічної документації з неповними даними;

− застосування художньо-конструкторських задач;

− застосування методів творчої діяльності.

Література:

1. Авачев П.М. Розвиток технічної творчості у початковий період виробничого навчання. - К.: Рад. шк., 1963. - 173 с.

2. Алексахин М.Н. Развитие творческих способностей // Школа и производство. - 1991. - №4. - С.38-40.

3. Бровченко А.Н. Природний матеріал на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1997. - №2. - С.28-29.

4. Зайцева О. Творча діяльність як засіб розвитку професійних інтересів школярів у процесі трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти.-1999.-№3.-с.5-7.

5. Знамеровская Н.И. Конструкторские задания в обучении // Школа и производство. - 1993. - №5. - С.26-29.

6. Колотилов В.В. Формирование творческой инициативы учащихся // Школа и производство. - 1976. - №9. - С.28-30.

7. Терещук А. Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006.-№1.-с.19-23.