Секція “Право”

Підсекція “Кримінальне право і кримінологія”

Шищак Оксана Остапівна

студентка 3-го курсу Юридичного інституту

Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

Підготовка прокурора до участі в судових дебатах: лінгвістичний аспект

Цінність промови - не в її тривалості, а в змісті та суті, а тому вона має бути лаконічною і юридично виваженою. Прокурору доцільно користуватися тезами свого виступу і поєднувати елементи таких типів промов, як написані тексти, тези та імпровізаційні промови (експромт).

Промова має відповідати вимогам високої мовної культури, бути грамотною, професійно виваженою [8, с. 13].

Для публічної промови характерні приєднальні конструкції, що відокремлюються від основного висловлювання паузою і зниженням голосу. Вони дозволяють щось підкреслити, створюють атмосферу невимушеності. При поєднанні широко використовуються сполучники "і", "а", "проте", сполучні слова "причому", "тому", частки "хіба", "навіть", "хоч" тощо.

Мова готових виразів, штампів тим погана, що у ній втрачене відчуття руху, жесту, уяви. "Фрази такої мови сковзають по уяві, не торкаючись складної клавіатури нашого мозку", — писав О.Толстой [2, с. 134-135].

Безумовно, що й прокурор повинен брати до уваги у своєму виступі ціннісні орієнтири: установки, інтереси і настрій, рівень правосвідомості слухачів. Соціально-психологічні особливості присутніх у суді й характер сприйняття ними обвинувальних цінностей обумовлюються професією, освітою, віком та іншими соціально-економічними даними [4, с. 132].

Стомлює і промова із всілякими деталями повтореннями і відступами. Цінною для обвинувальної промови є зрозумілість, тобто доступність [2, с. 135].

Зрозуміло, у ній можуть і повинні бути присутніми звичайні для юристів вислови, інакше постраждає сила аргументації. Проте, промова не може нагадувати доказ теореми. П. Сергеїч так висловився з цього приводу: "Говоріть не так, щоб вас могли зрозуміти, а так, щоб вас не могли не зрозуміти" [6, с. 305].

Не останнє значення для процесу сприйняття становлять психологічні аспекти обвинувальної промови, зокрема проблема уваги і пам'яті, тобто пропускної здатності людської психіки. Запам'ятовування, а значить і сприйняття усної мови залежить і від її темпу. Дуже швидка мова може перевищувати пропускну можливість пам'яті. Шкідливий і уповільнений темп, який позбавляє можливості стежити за думкою оратора [7, с. 163].

Вважається, що найоптимальніший темп мови - 120 слів на хвилину. Доцільно, щоб прокурор у своєму виступі акцентував увагу на найбільш важливих місцях і висновках, звертаючись до суду перед викладенням фактів і думок, призначених для їх запам'ятовування, зі словами "таким чином", "інакше кажучи", "підведемо висновки" [3, с. 87].

Сполучення суворої логічності і емоційності — велике достоїнство промови. Емоційність - не зовнішня прикраса, а необхідний компонент промови, оскільки її ціль не тільки збуджувати думки, а й впливати на почуття слухачів, емоційність — стимулятор у будь-якому виді людської діяльності.

Емоційність змінює схему сприйняття промови, позитивно впливає на механізм мислення, пам'яті й уваги. Виступаючи в суді, прокурор передає слухачам свою схвильованість, пристрасність, викликає у них певний настрій. Емоційно-образна мова є мовою мистецтва. Виступи, що зводяться до переказу документів і фактів, викликають байдужість і неуважність.

Існує ряд мовних засобів, за допомогою яких можна домогтися емоційно-образного впливу на слухачів. Зрозуміло, за умови змістовності промови. Це так звані фігури промови: повтор (повторення слова або словосполучення, щоб привернути увагу, підкреслити значимість); інверсія (навмисне порушення звичайного порядку слів у реченні, що дає безліч стилістичних відтінків); антитеза (сполучення в промові протилежних понять або уявлень). Активізує сприйняття риторичне запитання, даючи слухачам можливість "доміркувати" сказане і вивести з нього нібито власну думку [2, с. 136-137].

Велика значення має манера виступу, звертання до суду, зовнішній вигляд

прокурора, оволодіння прийомами риторики (науки про основи ораторського стародавньої Греції були встановлені водяні годинники. З останньою краплиною завершувався виступ оратора [1, с. 104].

Природні елементи поведінки — рух і жестикуляція. Велике значення мають жести. Вони оживляють промову. "Виразний жест (піднята рука, різкий і швидкий рух тощо) повинні сприяти змісту і значенню даної фрази або окремого слова (тут жест діє за одне з тоном, подвоюючи силу промови). Часті, одноманітні, різкі рухи рук неприємні, набридають і дратують", — зазначав А.Коні[5,с. 109].

Отже, при підготовці обвинувальної промови прокурор повинен дотримуватись вимог щодо:

1) змісту (логічна правильність викладення доказів, їх визначеність);

2) пропускної здатності людської психіки (проблеми уваги і пам'яті. Час промови а також темп.)

3) емоційності;

4) звернення до суду, зовнішнього вигляду, володіння прийомами риторики;

5) манера виступу (рухи і жестикуляція, наголоси і паузи, чистота у вимові).

Література

1. Басков В. Речь прокурора в суде. - М. - Социалистическая законность. -12.-1979.-425с.

2. Дадерко Л. Культура і стиль обвинувальної промови прокурора// Право України .-2000. -№11.-С.134-137.

3. Дадерко Л. Підготовка обвинувальної промови прокурора//Право України .- 1999. -№9. –С.87.

4. Калинин. Избранные произведения.- М. - 1960. - 260 с.

5. Кони А. Избранные произведения .- М. - 1956.

6. Сергеич П. Искусство речи на суде .- М. - 1960.

7. Смирнов А. Проблема психологи пам'яти .- М. - 1966.

8. Юрчишин В. Характерні особливості підготовки прокурора до судових

дебатів// Вісник прокуратури.-грудень 2007.- №12 (78).-С.13.