Сельское хозяйство/2. Механизация сельского
хозяйства
К.т.н. Миронюк О.С., к.т.н. Паславський Р.І.
Львівський національний аграрний університет
Естетична
оцінка якості тракторів класу 3,0
В умовах жорсткої конкурентної боротьби на перший план у
виборі техніки і обладнання виступають їх техніко-естетичні властивості. За
рівних техніко-економічних показників споживач віддає перевагу саме машині з
високими техніко-естетичними властивостями. Якщо перші проявляються впродовж
часу експлуатації машини, то другі виступають своєрідною їх візиткою.
Естетичні вимоги представляють собою потребу людини у
вираженні споживчих властивостей виробу через чуттєво сприйнятливі ознаки
форми. Естетичність – це узагальнена вимога до машин. В її структуру входять
групові та одиничні естетичні вимоги, які характеризують інформаційну
виразність, раціональність розмірів, кольорів, якість поверхонь, цілісність
композиції, досконалість форми машин [1].
Інформаційна виразність характеризує
здатність виробу відображати завдяки формі усталені в суспільстві естетичні
уявлення та культурні норми. Вона проявляється: у художньо-образному вираженні
соціально значущої інформації (знаковість); у характерності ознак форми, яка
виділяє певний виріб серед інших аналогічних виробів (оригінальність); у стійких ознаках форми, що характеризують
усталену спільність засобів і прийомів художньої виразності, властивих певному
періоду часу (стильова відповідність); в ознаках зовнішнього вигляду виробу, що
виявляють спільність тимчасово панівних естетичних смаків і переваг
(відповідність моді).
Раціональність форми характеризує відповідність
форми об'єктивним умовам виготовлення й експлуатації виробів, а також
правдивість вираження в ній функціонально-конструктивної суті виробу. Вона
виражає: відповідність форми виробу його призначенню, конструктивному рішенню,
особливостям технології виготовлення і вибраним матеріалам
(функціонально-конструктивна зумовленість); виявлення у формі способів і
особливостей дій людини з виробом (ергономічна зумовленість); у загальній логіці просторової будови форми, її
масштабної, пропорційної та ритмічної організації (організованість
об'ємно-просторової структури).
Цілісність композиції характеризує
гармонійну єдність частин і цілого, органічний взаємозв'язок елементів форми
виробу та його узгодженість з іншими виробами. Вона визначає ефективність
використання професійно-художніх засобів для створення повноцінного
композиційного рішення і знаходить вираження:
у художньому осмисленні реальної роботи конструкції та матеріалів
(тектонічність); у моделюванні, взаємопереходах і зв'язках об'ємів, площин і
обрисів форми (пластичність); у підпорядкуванні графічних і зображувальних
елементів загальному композиційному рішенню (упорядкованість графічних і зображувальних
елементів); у взаємозв'язку кольорових поєднань і використанні декоративних властивостей
матеріалів (колорит і декоративність).
Досконалість виробничого виконання і
стабільність товарного вигляду суттєво впливають на особливості естетичного
сприйняття форми виробу і характеризуються: чистотою виконання контурів,
заокруглень, зчленувань елементів (чистота виконання контурів і зчленувань);
ретельністю нанесення покриттів і опорядження поверхонь (ретельність покриттів
і опорядження); чіткістю виконання фірмових знаків і покажчиків, супровідної
документації й інформаційних матеріалів (чіткість виконання знаків і
супровідної документації); збереженістю елементів і поверхонь від пошкоджень,
стирання і зміна декоративних покриттів (стійкість до пошкоджень).
Оцінювання
естетичних показників якості досліджуваних зразків тракторів було проведено
експертною комісією. Для оцінки естетичного
рівня група експертів виставляла оцінки за п'ятибальною шкалою в
діапазоні від 0 до 4 балів з можливим розчленуванням до 0,1 бала (найкращий
рівень – 3–4; добрий – 2–2,5; задовільний – 1–1,5; поганий 0–0,5) [1].
Кожен із членів експертної групи для кожної з підгруп
естетичних показників назначав їх коефіцієнти вагомості ті. Сума коефіцієнтів вагомості повинна дорівнювати 1.
Для кожної і-тої
групи естетичних показників встановлюється диференційна оцінка кср.іj на основі показів
експертів, а значення комплексної оцінки Ккj
визначається за формулою:
, (1)
де і – номер групи естетичних показників; кср.іj – диференційна оцінка і-тої групи естетичних показників j-того експерта; ті – коефіцієнт вагомості групи і-тих естетичних показників; n
– кількість груп естетичних показників (n
= 4).
Диференційна оцінка для і-тої групи естетичних показників кср.іj визначається:
, (2)
де кіj – оцінка
виставлена j-тим експертом; v – кількість естетичних показників у
групі.
Виставлені експертами оцінки перевіряються на
узгодженість поглядів за коефіцієнтом варіації:
, (3)
де s –
середньоквадратичне відхилення виставлених експертами оцінок:
; 
, (4)
де Д – дисперсія виставлених оцінок; Кг.сер – середньоарифметична
комплексна оцінка експертної групи, яку визначають за формулою:
, (5)
де п – кількість членів експертної групи; j – порядковий номер члена експертної групи; Кк
j – оцінка за даними j-того
члена групи.
Якщо V <
0,3, проставлені оцінки вважаються прийнятними. Коли V > 0,3, проводиться обговорення оцінок експертною групою, після
цього всі її члени виконують повторну оцінку з урахуванням обговорення без
наступної перевірки на узгодженість поглядів.
Проведемо
розрахунок естетичних показників якості на прикладі трактора Т-150К-09.
Диференційна оцінка, виставлена першим експертом для першої групи естетичних
показників (інформаційна виразність), дорівнює
3,0.
Аналогічно
розраховуємо значення диференційної оцінки для решти груп естетичних показників
(і = 2; 3; 4) та експертів (j = 2; 3; 4; 5; 6; 7).
Комплексна
естетична оцінка якості першого експерта дорівнює:
Кк.1 = 3,0×0,2 +
2,17×0,4 + 1,75×0,3 + 2,63×0,1 = 2,25.
Середньоарифметична комплексна оцінка експертної групи
Кг.сер = 
2,24.
Середньоквадратичне відхилення виставлених оцінок
= 0,216.
Коефіцієнт
варіації
.
Проведені
розрахунки вказують виставлену оцінку першим експертом "добрий
рівень" і підтверджують її об’єктивність. Аналогічним чином проведені
розрахунки комплексної естетичної оцінки для решти досліджуваних тракторів.
Результати
проведеної естетичної оцінки вітчизняних тракторів тягового класу 3,0
представлено у таблиці.
Таблиця
Результати естетичної оцінки тракторів тягового класу 3,0
|
Показник |
Т-150К-09 |
ХТЗ-16131 |
ХТЗ-17221 |
ХТЗ-17022 |
ХТЗ Т-21041 |
|
Комплексна естетична оцінка: |
|
|
|
|
|
|
першого експерта |
2,25 |
2,71 |
2,47 |
3,02 |
3,31 |
|
другого експерта |
2,60 |
3,00 |
2,67 |
3,21 |
3,42 |
|
третього експерта |
2,31 |
2,85 |
2,63 |
3,07 |
3,34 |
|
четвертого експерта |
2,07 |
2,58 |
2,37 |
2,89 |
3,13 |
|
п’ятого експерта |
2,30 |
2,76 |
2,67 |
3,08 |
3,32 |
|
шостого експерта |
2,20 |
2,60 |
2,46 |
2,94 |
3,18 |
|
сьомого експерта |
1,91 |
2,29 |
1,98 |
2,78 |
3,02 |
|
Середньоарифметична оцінка |
2,24 |
2,68 |
2,46 |
3,00 |
3,24 |
|
Середньоквадратичне відхилення |
0,216 |
0,228 |
0,245 |
0,142 |
0,140 |
|
Коефіцієнт варіації |
0,096 |
0,085 |
0,099 |
0,048 |
0,043 |
Аналізуючи
дані табл. можна стверджувати, що найкращими естетичними якостями володіє
трактор ХТЗ Т-21041 з комплексним показником 3,24±0,14, який відповідає
"найкращому рівню". До цієї ж категорії належить достатньо естетично
прогресивна модель трактора ХТЗ-17022 (3,0±0,142). Решта тракторів поступаються
вище зазначеним. Всі вони віднесені до таких, що мають "добрий
рівень" і можуть бути виставлені у наступній послідовності: ХТЗ-16131
(2,68), ХТЗ-17221 (2,46), Т-150К-09 (2,24). У своїх рішенням експерти були одностайними,
про що говорять значення коефіцієнта варіації. Тим самим підтверджена
об’єктивність проведеної експертизи.
Література
1.
Випробування і сертифікація техніки АПК: Навчальний посібник. /К.І. Шмат, Є.І.
Бондарєв, О.В. Мігальов, С.М. Макаров, В.В. Погорілий. –Херсон: ОЛДІ-плюс,
2004. – 264 с.