Долгова Л.Г., Біліченко Ю.В.

Дніпропетровський національний університет

Інтенсивність фотосинтезу в листках рослин родового комплексу Chaenomeles Lindl

Сучасні завдання інтродукційних досліджень полягають не тільки в оцінці успішності адаптації деревних екзотів, але й в розробці питань, щодо використання їх для оздоровлення навколишнього середовища, визначення впливу на види місцевої флори, стійкості до дії природних та антропогенних факторів. Дослідження ролі та можливостей використання малопоширених в культурі деревних інтродуцентів у формуванні насаджень із захисними та фітомеліоративними функціями є на сьогодні актуальною проблемою, яку необхідно вирішувати в комплексі заходів з охорони навколишнього середовища промислових центрів Південно-Східної України. Стійкість рослин за умови дії несприятливих екологічних факторів визначається адаптивними реакціями на фізіолого-біохімічному рівні, що обумовлює необхідність досліджень функціонального стану та метаболічної активності основних процесів життєдіяльності рослин з різних природно - кліматичних і флористичних областей з метою впровадження їх в культуру як активного середовищетвірного компоненту урбанізованого ландшафту [3,4].

Метою нашої роботи є вивчення інтенсивності процесу фотосинтезу дерев - інтродуцентів, який тісно пов’язаний з ростом рослин, здатністю переносити несприятливі умови зовнішнього середовища.

Об’єктами досліджень були рослини – інтродуценти родового комплексу Chaenomeles Lindl., що зростають в ботанічному саду Дніпропетровського національного університету:

Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl.; Chaenomeles maulei (Mast) C.K.Schneid; Chaenomeles cathayensis (Hemsl.) C.K.Schneid ; Chaenomeles sinensis (Thouin) Koehne; Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai. Цей родовий комплекс відноситься до сімейства Rosaceae L.

Досі всі види японської айви використовували в основному як декоративні. В останній час зацікавилися цими рослинами як плодовими, тому інтродукційна робота направлена на отримання видів з великими, високої якості плодами [1].

Визначаючи інтенсивність фотосинтезу користувались методом А.А. Іванова та Н.Л. Коссовича [2], тобто газометричним методом з вміщенням рослин в замкнутий об’єм та визначенням кількості СО2 , поглинутого листям при фотосинтезі.

Таблиця 1

Інтенсивність фотосинтезу в листках рослин родового комплексу

Chaenomeles Lindl. в (мгСО2/1г/1год)

Назва виду	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень
Ch. japonica	0,70 ± 0,11	3,05 ± 0,07	1,31 ± 0,15	0,53 ± 0,07	1,60± 0,03
Ch. мaulei	0,68 ± 0,10	3,08 ± 0,08	1,95 ± 0,10	0,53 ± 0,04	1,12± 0,10
Ch. cathayensis	0,72 ± 0,06	3,32 ± 0,08	1,09 ± 0,16	0,22 ± 0,05	1,49± 0,14
Ch. sinensis	0,83 ± 0,10	3,19 ± 0,08	1,53 ± 0,02	0,33 ± 0,06	1,12± 0,07
Ch. speciosa	0,59 ± 0,08	2,60 ± 0,26	1,40± 0,16	0,53 ± 0,02	1,14± 0,07

На початку вегетаційного сезону (травень) інтенсивність фотосинтезу (табл.1) найбільша у Ch. sinensis (0,83 мгСО2/1г/1год); найменші показники в цей же час у Ch. speciosa(0,59 мгСО2/1г/1год).У червні у всіх досліджуваних видів інтенсивність фотосинтезу підвищується, що пов’язано з активними метаболічними процесами, які проходять в фазі активного росту в рослинах - інтродуцентах. В цьому місяці у всіх видів рослин ці показники є максимальними(від 3,32 до 2,60 мгСО2/1г/1год). Ріст пагонів у липні ще продовжується та остаточно формуються листові пластинки. В цьому ж місяці знижується інтенсивність фотосинтезу в усіх досліджуваних рослин(від 1,09 до 1,95 мгСО2/1г/1год), що пов’язано з негативними гідротермічними умовами року.

Погодні кліматичні умови літа 2008 року характеризувалися спекотним серпнем, коли інтенсивність фотосинтезу знижується майже в два рази, в порівнянні з цими параметрами в липні місяці. Якщо в червні у всіх видів Chaenomeles були максимальні показники(100%) інтенсивності фотосинтезу, то в серпні у всіх видів рослин родового комплексу інтенсивність фотосинтезу мала найменші показники (6,63% до показників червня). У вересні показники активності фотосинтезу підвищуються , які ми пояснюємо позитивними змінами кліматичних умов, коли рослини ввійшли в фазу фізіологічного спокою.

Таким чином, особливо різних розходжень в показниках інтенсивності фотосинтезу ми не виявили. Рослини нормально проходять фази росту та розвитку протягом вегетаційного сезону, що дає нам основу признати адаптованість представників роду Chaenomeles Lindl., до умов регіону і рекомендувати їх до використання в зеленому будівництві.

Список використаної літератури

1 Кохно М.А., Трофименко Н.М.,Пархоменко Л.І.,та ін.;

Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі.

Покритонасінні. Частина2.Довідник/За ред. М.А.Кохна та

Н.М.Трофименко.-К.:фітосоціоцентр,2005.-716с

2 В.П.Бессонова практикум з фізіології рослин. – Дн-ський держ.

Аграрний ун-ет, 2006.- 316с.

3 М.М.Мусієнко Фізіологія рослин. - К.:Укрфітосоціологічний

центр,2001.-392с.

4 М.М.Мусієнко Фотосинтез. - К.:Вища школа,1995.-247с.